Закулісся львівських шкіл

Розповімо вам три історії, які ілюструють те, що відбувається у львівських школах.

Історія №1. Марія Василівна – директор звичайної львівської школи. Її історія типова. Вона працювала вчителькою, потім – завучем, а одного дня їй подзвонила кума, яка працює в районному відділі освіти, і сказала, що директор йде на пенсію, буде вільне місце. Марія Василівна, звичайно, погодилася. Робота виявилася непростою, бо в школі, як з’ясувалося, багато проблем. Але особливо вона і не перепрацьовувалася: одна-дві перевірки в рік, якісь наради, а всі інші проблеми допомагала залагоджувати кума. Ось так і працювали. Не мали значення ні скарги батьків, ні посередні результати навчання, ні недобір дітей до першого класу. Школа поступово деградувала, але нікого це не цікавило. Ніхто не міг оцінити, добра ця школа чи погана, адже ні таких критеріїв, ні моніторингу роботи навчальних закладів у місті просто не існує. Головне – піти з кумою на каву, і все вирішується.

Історія №2. Оленка навчається в 10-Б класі звичайної львівської школи. Щотижня вона вивчає алгебру, геометрію, фізику, хімію, навіть вивчає економіку. Також Оленка ходить на танці і до двох репетиторів. При цьому, вона засиджується з уроками до другої ночі, бо не може нормально спланувати свій час. Нещодавно вона посварилася зі своєю найкращою подругою. Вони вже два тижні не розмовляють, і Оленка не знає, як з нею помиритися. А ще вона має кишенькові гроші на тиждень, але завжди розтрачає їх в перший день, і ніяк не може назбирати потрібної суми на планшет. Про що це все? Оленка закінчить школу, добре знаючи математику і хімію, але вона буде зовсім не- пристосованою до життя: ні психології, ні фінансової грамотності, ні тайм-менеджменту у школі її не навчать.

Історія №3. Мар’яна Петрівна – молода вчителька зі звичайної львівської школи. Кілька років тому вона закінчила університет, минулого року пройшла курс із сучасних методик викладання. Цього року пішла вчитися на груповий психоаналіз, щоб краще розуміти динаміку дітей в класі. Після уроків Мар’яна веде групу розвитку, де вчить дітей взаємодіяти між собою і працювати в команді. Вона любить свою роботу і хоче розвиватися. Але щодня в учительській зустрічає Ярославу Миколаївну, вчительку з двадцятирічним стажем, яка тікає додому через 3 хвилини після завершення останнього уроку, ходить коридорами завжди насуплена, а з її класу часто долинають крики. Які методики? Яка робота в команді? Вона і так робить велику послугу, що ходить на роботу. Ці дві вчительки мають майже однакову зарплату – трохи більше двох тисяч гривень. Мар’яна часто питає себе: “Чому так?”

Що ж робити?

Сучасні школи з якісним управлінням, цікаве навчання з практичними навиками, мотивовані вчителі, які активно розвиваються. У Львові ініціюють реформи в освіті. Активісти Української Галицької Партії спільно з експертами розробили низку стратегічних пропозицій для покращення освітньої системи в Україні. Почали зі шкіл. Загалом ініціативна група розробила стратегічний документ, де детально описані проблеми, варіанти вирішення і механізм реалізації. Зараз активісти презентують скорочену версію. Мова йде про концепцію п’яти кроків, які змінять шкільну освіту. Коротко цю концепцію можна роздивитися на малюнку, а далі ми розповімо детальніше про ці зміни.

Зміна №1. Нова система управління школами Необхідно запустити нову систему управління школами, яка унеможливить ручний режим управління освітою в місті, мінімізує вплив «домовленостей» на призначення та перебування на посаді керівників. Нова система управління школами – це:

1. Запровадження чітких критеріїв успішного функціонування школи. Наприклад, успішність учнів, кількість бажаючих навчатися, результати ЗНО, рівень кваліфікації вчителів, кількість та якість гуртків, якість організації харчування, ефективність використання приміщень, кількість залучених спонсорських коштів, безпека, чистота, заходи для професійного розвитку вчителів, співпраця з батьківською громадою школи. Ці чи інші критерії, потребують обговорення з батьками та експертами, але такі критерії повинні бути.

2. Щорічний моніторинг успішності школи за визначеними критеріями, за активної участі батьків. Результати моніторингу повинні впливати на оплату праці директора і перебування на посаді.

3. Запровадження реального конкурсу на посаду директора школи, з представленням плану розвитку.

4. Контракт з директором. Документ має містити чіткі показники ефективності для конкретної школи. Наприклад, залучити мінімум 5 молодих вчителів у команду, забезпечити ефективне використання приміщень для поповнення бюджету школи, збільшити кількість бажаючих вчитися на 20% і т.д. Потрібно розробити типовий список, який уточнюватиметься для кожної школи.

5. Збільшення оплати праці директорам: створення спеціальної доплати від міста, яка буде «прив’язана» до результатів моніторингу.

Зміна №2. Фінансування шкіл за принципом «Гроші за дитиною» Варто запровадити прозору та ефективну систему фінансування шкіл, яка стимулюватиме заклади до розвитку. Фінансування шкіл повинно бути чітко прив’язаним до кількості учнів. Неуспішні школи муситимуть швидко змінюватися. Маєш мало учнів в школі? Мусиш зробити її популярною, або матимеш мінімум фінансування. Можна впроваджувати нові предмети, спеціалізацію, робити рекламу, залучати якісних вчителів. Нова система фінансування шкіл – це:

1. Запровадження принципу «Гроші за дитиною» на рівні міста.

2. Запровадження прозорого інструменту контролю за станом шкіл: «Електронна карта освіти міста»;

3. Запровадження системи фінансування ремонтів у школах за чіткими критеріями: наприклад, рік побудови, кількість учнів, енергоефективність, можливість залучення співфінансування та інші;

4. Запровадження бюджетування шкіл: типова модель повного фінансового забезпечення школи складатиметься з бюджетних, батьківських та спонсорських коштів, грантів, платних послуг, ефективного використання приміщень;

5. Запровадження паспорту кожної школи з описом технічного стану, інвентаризацією приміщень, необхідними інвестиціями, та запуск єдиної бази стану шкіл міста.

Є ще 3 зміни, які суттєво вплинуть на шкільну освіту. Мова йде про: батьківські ради шкіл з широкими повноваженнями, центр розвитку вчителів та курс особистісного розвитку для старшокласників. Детальніше про ці зміни ми розповімо вже у наступних випусках “Нашої Галичини”.

Впровадження цих 5 кроків потягне за собою системні зміни в шкільній освіті. В цьому переконані активісти Української Галицької Партії. Вони впевнені: усі ці речі можна втілити на місцевому рівні. Для цього не потрібно чекати на Київ, на нові закони і постанови. Проте для таких змін потрібна політична воля. Сьогодні УГП має лише 4 депутати у міській раді Львова, і, все одно, намагається ініціювати зміни. Партійці вірять, що в наступній раді матимуть значно більше депутатів і зможуть втілити усі ці ініціативи в життя. А поки вони розробляють механізм втілення кожної зміни, щоб під час наступних виборів змагатися з іншими партіями не білбордами і гаслами, а реальною програмою змін для міста.

Наталя Лісна

Фото: telegraf.in.ua