Юлія Гвоздович: «Це буде великий тест на потенціал мобілізації громади міста»

Поняття “партисипація” існує майже 30 років. Найбільший у світі – громадський бюджет Парижа торік складав 75 мільйонів євро. Куди скерувати кілька мільйонів міського бюджету вже самостійно визначають мешканці кількох українських міст. Цьогоріч до світової тенденції вирішив приєднатися і Львів. Завтра Львівська міська рада голосуватиме за Положення про громадський бюджет м. Львова. До робочої групи, яка напрацьовувала цей документ, належала і депутат від Української Галицької Партії, голова комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова Юлія Гвоздович.

imgonline-com-ua-compressed3raT844USqH2 (1)Громадський бюджет Львова складатиме 1% від бюджету розвитку міста. Це 15 мільйонів гривень. Не так уже й багато, насправді. Від 15 серпня до 15 вересня у Львові відбудеться збір пропозицій-проектів, які будуть профінансовані 2017 року за рахунок цього громадського бюджету. Після цього виконавчі органи, разом із авторами пропозицій, упродовж місяця зроблять детальну оцінку цих проектів – чи реалістичні вони та чи вкладаються у визначені суми, підготують приблизну проектно-кошторисну документацію. Тоді, за допомогою електронного голосування, львів’яни виберуть ті пропозиції, які найкращі на їхню думку. І до кінця року депутатські комісії ЛМР – законності та бюджетна – мають розглянути та подавати проекти-переможці на включення до бюджету розвитку-2017.

У Львові проекти будуть поділені на загальноміські та районні. Шести міським районам пропонують виділити 60% від загальної суми бюджету участі (9 млн), а загальноміським пропозиціям, відповідно, залишається 6 мільйонів гривень.

Кожен проект-переможець зможе розраховувати на повне фінансування від міста

Подавати власні проекти у Львові зможуть особи від 16 років, але тимчасово не зможуть стати авторами мешканці Винник, Рудного та Брюхович, оскільки їхні правовідносини з Львівською міською радою досі не визначені до кінця. Щоб подати районний проект, насамперед, автор буде змушений зібрати 25 підписів містян, готових його підтримати. Для загальноміського ця цифра зростає до 50 підписів на підтримку. Загальноміськими можуть вважатися проекти, які передбачають створення чи ремонт певних інфраструктурних об’єктів, якими будуть користуватися мешканці різних мікрорайонів міста.

“Я пильнуватиму найбільше, щоб цей інструмент прямої демократії був доступним для максимальної кількості мешканців міста”, – каже Юля

“Як представник громади та голова комісії законності, я пильнуватиму найбільше, щоб цей інструмент прямої демократії був доступним для максимальної кількості мешканців міста. Деякий ризик вбачаю у процесі голосування: ми не можемо надати можливість для голосування SMS-и чи електронною поштою, бо вже маємо подібний приклад накручування голосів при підтримці електронних петицій у Львові. Також на цей рік ми вирішили відмовитися від традиційного паперового голосування, (як на виборах), оскільки на це потрібні додаткові кошти, а оплачувати адміністративні витрати з того ж таки бюджету участі також не хочеться, – він і так невеликий. Голосування мало б відбуватися у кожному мікрорайоні, потрібно було б оплатити друк бюлетенів, працю людей, які б мали це все організувати, підрахувати. Ми просто не можемо собі дозволити витратити для цього ще кільканадцять тисяч гривень», – каже Юля.

Наглядової ради у Львові не буде

Наглядової ради, яка при формуванні партисипативного бюджету з’являється у багатьох містах світу та України, і яка мала б пильнувати за тим, як відбирають, оцінюють та реалізовують проекти, у Львові не буде. Її роль виконуватимуть постійні депутатські комісії міської ради – комісія законності, депутатської діяльності та свободи слова і бюджетна комісія. Авторів та небайдужих львів’ян учасники робочої групи, яка створювала положення, закликають максимально контролювати процес реалізації кожного проекту. Зазначають, що всі роботи виконуватимуться, як і всі бюджетні проекти міської ради, а мешканці мають навчитися максимально контролювати використання будь-яких бюджетних коштів.

«Ми припускаємо, що серед районних проектів може перемогти, наприклад, ремонт даху якогось будинку. Якщо мобілізувати кілька сотень людей, то такий проект, думаю, реально може пройти. Так само і школа може подати проект на заміну вікон. Так само може перемогти і проект про ремонт тротуару чи створення громадського простору. Партисипативний бюджет – це дуже добрий інструмент, який дозволяє почути громаду. Тому робоча група навіть мала дискусію: чому б на бюджет участі не віддати всі міські кошти, передбачені на благоустрій?  Наразі ми вирішили зупинитися на 1% від бюджету розвитку, щоб апробувати інструмент громадського бюджету. Треба подивитися, наскільки це взагалі зацікавить містян, чи буть вони активними? А наступного року, , за потреби, можна буде внести певні правки до положення», – пояснює голова комісії законності.

Партисипативний бюджет – це дуже добрий інструмент,
який дозволяє почути громаду
.

За впровадження бюджету участі у Львові відповідатиме відділ громадського партнерства в управлінні «Секретаріат ради». Наразі там працює лише 3 людини, на плечах у яких усі контакти з громадськістю від імені Львівської міської ради. Очевидно, що саме тут і бракує робочих рук, а відповідальною за впровадження бюджету участі узагалі мала б бути якась конкретна особа або й кілька.

«Ми таки проситимемо депутатів виділити додаткові кошти на інформаційну кампанію для бюджету участі. Ці гроші потрібні як для промоції самого конкурсу проектів, так і для допомоги авторам, які мають грамотно провести промо-кампанію для власного проекту. Це ж, по суті, буде конкурс між сусідами. Маємо допомогти з друкованими матеріалами тощо», – зазначає депутат.

Як написати правильно проект, приблизно розрахувати кошторис та залучити на його підтримку містян, львів’ян навчатимуть. Але хто конкретно – наразі невідомо. Передбачається, що найбільш зацікавленими у просвітництві авторів мають бути депутати міської ради, але, Юля наголошує, в міській раді мала б бути визначена конкретна структура, яка цим займатиметься. Можливо, згодом це буде Інститут міста.

«Нам, в Українській Галицькій Партії, важливо, щоб люди починали більше думати про власний внесок у розвиток міста. Тому ми беремося за такі ініціативи, як бюджет участі, розробка нового статуту міста, запровадження електронних петицій тощо. Погодьтеся: навіть якщо дитячий майданчик встановлений за кошти міста, але за вашим проектом і там, де запропонували саме ви, він завжди краще виглядатиме від того, який відповідне управління міської ради встановило на власний розсуд. Це дуже важливо – щоб люди відчували відповідальність за те, що створено у місті, за певні інфраструктурні речі, адже проблема патерналістського мислення у нашому суспільстві ще досі гостра. Це буде великий тест потенціалу мобілізації громади міста», – пояснює Юля Гвоздович.

У створенні Положення про громадський бюджет Львова брали участь представники від кожної фракції, які належать до ЛМР, працівники ІТ-управління, юридичного управління, департаменту економічної політики та департамент фінансів. Від імені громадських організацій, у розробці положення взяли участь представники Громадського руху «Чесно», ГО «ОПОРА» та Комітету Виборців України. А очолював весь цей процес заступник міського голови з розвитку Андрій Москаленко.

Фото misto.ridne.net, kvartal.lviv.ua

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]