Юлія Гвоздович: “Якщо молодь буде пасивною, маніпуляції вдаватимуться”

Член Політради Української Галицької Партії, кандидат економічcfa9-4ed1-4b70-9750-5c8193397aa4них наук, голова комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова Львівської міської ради Юлія Гвоздович нещодавно завітла у прямий ефір радіо «Сковорода». У програмі «Теорія Бєглова» Юля розповіла багато цікавого про е-петиції та бюджет участі.

– Юлю, Тобі 28. Навіщо Тобі ця політика?

– У мене ще багато років попереду, в мене є маленький син, тому я хочу жити у нормальній країні. Може це вже звучить банально, але саме після Майдану молодь кинулася змінювати цю країну, балотувалася у депутати. І я також зрозуміла для себе, що громадська діяльність це добре, але владу треба брати у свої руки. Лише тоді можна щось змінити.

З якими труднощами Ти зіткнулася після того, як почала працювати у Ратуші? Яке ставлення до Тебе у старших представників чоловічої статі?

– Здивована таким запитанням. Тільки приємні компліменти з їхнього боку. Більшою неприємністю є негативне ставлення людей, їхня невіра у те, що в політику прийшли нові люди, що можна щось змінити. Усі думають, що політики крадуть. Важко переконати, що ти «нормальний».

– Розкажи, як у Львові з’явилися електронні петиції?

– Як не дивно, наше місто – не перше, у якому вони запрацювали. Е-петиції запустили 3 місяці тому, зараз закінчується тестовий період. Тому незабаром у Медіатеці відбудеться зустріч, де ми обговоримо дієвість цього інструменту. На мою думку та думку багатьох депутатів, зараз петиції у Львові працюють слабо. Можливо тому, що автори петицій від самого початку підняли надто серйозні питання. За один день їх вирішити неможливо. Наприклад, проблема сміттєпереробного заводу чи впровадження електронного квитка. Але є багато моментів, які можна покращити. Варто розглядати петиції як директиви, які повинна розглянути міська рада, а як колективні звернення, які розглядає виконавчий комітет.

Як люди можуть написати петицію?

– Це не є складно. На ресурсі e-dem, в розділі відповідного міста потрібно вказати власні ім’я та прізвище, назву петиції (її варто добре сформулювати, «бродячі собаки» – поганий варіант), короткий опис того, що ви пропонуєте, і, бажано, ваше бачення вирішення цієї проблеми. Можна ще прикріпити картинку чи фото. Потім потрібно зібрати 1000 голосів, щоб петицію розглянули.пет2

А який алгоритм подальших дій?

– Необхідно, щоб петиція зібрала 1000 голосів за не більше, ніж 60 днів. Наприклад, петиція про те, щоб дорогою через сквер Святого Юра впустити також і приватний транспорт, набрала необхідну кількість підписів за добу-півтора. Далі чиновники мають 30 днів, щоб відповісти. Для цього обов’язково варто провести наради з керівниками різних підрозділів, які можуть відповідати за реалізацію запропонованої ідеї, бажано – і з авторами петиції, яку розглядають.

А чи можуть у міській раді прийняти негативне рішення стосовно петиції?

– Петиція має рекомендований характер. Проблему, порушену у ній, можуть взяти до розгляду, спробувати вирішити, поставити у пріоритет. Адже багато петицій нереально виконати, як от відновлення львівського метрополітену, запровадження повітряного метро. Від початку роботи ресурсу було зареєстровано близько 5000 петицій. Із них близько 12 подолали бар’єр у тисячу голосів. Найбільше львів’яни вболівають за питання, пов’язані з екологічною ситуацією, благоустроєм міста. Це – хороший показник.

Якою є юридична роль петиції? Чи є вона сходинкою на шляху до вирішення проблеми?

– Таке звернення фактично є колективним, від 1000 людей. Це – лобіювання інтересів громадськості. Зараз єдина петиція, яка дійсно втілена у життя – wi-fi у публічних місцях.

То коли е-петиції запрацюють офіційно?

– Після запровадження статуту міста, десь у жовтні. Це тому, що саме у статуті має бути чітко вказана кількість голосів, які починають «рух» петиції.

– Як у Львові планують залучити громаду до формування бюджету міста?

Я є великою прихильницею партисипації, тобто участі громадян у прийнятті рішень. Адже у нас, як-не-як, самоврядування. Для України не є новинкою бюджет участі. Цьогоріч він буде запроваджений і у Львові. Спершу буде конкурс проектів, ідей від мешканців, але обов’язково – з територіальною прив’язкою. Буде поділ на малі проекти (як облаштувати сквер) і великі («зробити» вулицю). 2017 року львів’янам для таких пропозицій виділять 1% бюджету розвитку. Це приблизно 15 мільйонів гривень. За малі, районні, проекти голосуватимуть на рівні районів, за великі голосування буде загально міське. Це сприятиме тому, щоб люди відповідальніше ставилисяся до власних мікрорайонів.

lviv-735x400– Чи буде співпраця між проектом «Громади в дії» і партисипативним бюджетом?

Проект бюджету участі такого не передбачає. Хоча ми міркували, як територіально ділитимемо львів’ян. І спочатку взяли за основу поділ проекту «Громади у дії». Але там різні мікрогромади мають різну чисельність населення та територію. Тому це буде, як мінімум, нечесно. Бюджет участі передбачає, що кожен зможе подати свою ідею на конкурс. І кращі відбиратиме не комісія, за них проголосують мешканці.

– Чи є механізми попередження маніпуляцій людьми?

Якщо молодь і далі буде пасивною, то маніпуляції вдаватимуться. Тому треба ходити і голосувати.

– Як в ідеалі мав би виглядати бюджет участі у Львові?

На мою думку, то це мало б виглядати так: громада чітко знає, що у неї є певна сума грошей, яку вона може витратити. Тому вона гуртується і обирає проекти.

– Обов’язкові запитання від радіо «Сковорода»: який найдавніший дитячий спогад Ти можеш пригадати?

Мабуть, коли відвідувала свою бабусю у лікарні. Мені тоді був рочок чи півтора.

– Уяви, що завтра всі газети світу вийдуть з білими шпальтами. На них буде лише логотип видання і твоя цитата. Що там буде написано?

Ті, хто хочуть, шукають можливості. Хто не хоче, шукає причини.

Розмова прозвучала 12 травня 2016 року.
За записом радіопрограму «Теорія Бєглова» розшифрувала Ірина Ладика
Ілюстрації – власні та радіо “Сковорода”

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!