fbpx

Як справді реформувати управління державою

Три кроки до держслужби нового зразка

Ми всі чекали, що після Революції Гідності все зміниться, до управління країною прийдуть ті, хто вміє і знає, як зробити державні послуги ефективними. Але законопроектів для реформування держслужби було кілька, не прийняли жодного, а, по суті, змінилося небагато.

Як зробити перші кроки до якісних змін, знають наші експерти групи “Система влади”.

Зміна №1.  Визначити, хто є хто: згідно з європейськими нормами, податківці, митники, полісмени також є держслужбовцями

Насправді держслужбовців в Україні не 200 тисяч, як написали офіційно, а понад мільйон! Як так? Замість справжніх реформ, у нас часто творять ілюзію змін. За останні кілька років, нібито, скоротили 10% держслужбовців, змінили категорії, але… вийшло ще більше плутанини.

Держслужбовців не скоротили, а просто… переназвали різні служби.

Виглядає ніби непогано: чисельність чиновницького корпусу в Польщі – трошки більше 200 тисяч, у Франції – близько 320 тисяч. В Україні – 200 тисяч. Ну, наче порівняльно. Але ж у нас числа держслужбовців не скоротили, а просто… переназвали різні служби.

Оцінка чисельності державної служби неможлива без врахування всієї структури чиновницького апарату і переліку тих категорій громадян, які в Україні чомусь не називаються держслужбовцями, але користуються всіма подібними пільгами та привілеями. Відповідно до закону “Про державну службу” (від 10 грудня 2015 р.), до держслужбовців належать тільки працівники міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; місцевих державних адміністрацій; органів прокуратури, військового управління, дипломатичної служби. У країнах ЄС і США до держслужби також належать поліція, патронатна, фіскальна служба, освітяни, медики, військовослужбовці (в трьох останніх випадках, до чиновницького апарату можуть входити як всі громадяни з цієї категорії, так і лише певна їхня, управлінська, частина). Це означає, що число держслужбовців у нас рахують інакше. Можна сказати, занижують. А відповідно, є різні правові, фінансові та політичні наслідки. В Україні для всіх цих служб та органів існують навіть різні закони”, – пояснює координатор групи “Система влади” Михайло Семко.

Тобто служби, але працівники отримують подібні державні привілеї, зарплати, пенсії, які платимо їм ми, платники податків.

Що пропонує УГП?

  • визнати де-факто, що держслужбовцями є також поліція, фіскальна служба, митна служба та низка інших категорій громадян (відповідно до досвіду провідних країн світу), тобто всі, хто має подібні до теперішніх «офіційних» чиновників пільги та права.
  • переглянути чинне законодавство, звести всі нормативно-правові акти, які стосуються держслужби, в один кодекс Держслужби в Україні. Або внести правки у чинне законодавство, а нюанси кожної гілки держслужби розписати підзаконними актами.

Зміна 2. Нам потрібні ефективні та чесні держслужбовці

Від моделі радянського державного апарату в країні втомилися всі. Впродовж останніх 15-20 років він змінювався і підлаштовувався під правлячі партії. У той час, як в інших демократичних країнах він не орієнтований на політиків і залишається незалежним органом. У нашій країні державні посади розподілялися за квотним принципом. Нікому не таємниця, що нерідко чиновниками стають завдяки родинним зв’язкам або просто корупції. Відтак вони самі стають заручниками ситуації.

Консультанти з психічного здоров’я в організаціях – такі люди потрібні держслужбовцям в Україні.

Нерідко чиновниками стають завдяки родинним зв’язкам або просто корупції.

Ще одна важлива проблема: чесно потрапити на роботу. Конкурси існують для того, щоб їх обходити, вони є просто формальністю – так думають в Україні дотепер. Тому справжніх лідерів у держслужбі – мало.

Проте, аби здійснити будь-яку реформу, потрібні лідери, які прагнуть змін і вміють організувати інших працювати для досягнення цілей. Навіть найкраща реформа приречена на провал, якщо немає якісних виконавців. Очевидно одне – потрібні системні зміни.

Що пропонує УГП?

  • проводити відкриті конкурси на заміщення вакантних посад державної служби, з залученням громадськості та ЗМІ;
  • підняти вимоги до кандидатів на заміщення вакансій (освіта, мови, досвід, навички, моральні якості та ін.);
  • запровадити періодичні (кожні два-три роки) тести на підтвердження рівня кваліфікації;
  • проводити тестування та конкурси з врахуванням географічного фактору (вони мають відбуватися в різних регіонах, тобто людина з Львівщини має пройти конкурс чи тести, наприклад, в Миколаївській області). Ці послуги можна віддавати на аутсорсинг через тендер приватним компаніям чи громадським структурам.

Зміна 3. Працювати держслужбовцем має бути престижно!

Гідні зарплати тим, хто  змінює країну, мусить бути, інакше бізнес перетягне до себе всі цінні кадри! Цифри говорять самі за себе. Експерт групи “Система влади” УГП Микола Бучин каже: відповідно до показників Індексу глобальної конкурентоспроможності 2016-2017 р., Україна серед 138 держав займає 85-е місце. За одним з таких показників, який яскраво ілюструє “ефективність” державного управління в Україні (“державні установи”), наша держава посідає 132 місце серед 138 країн.

Зарплата держслужбовців зростала з 2015-ого у середньому у 2-3 рази. Хоча це не завжди помітно через інфляцію і швидший ріст зарплат у бізнесі. Ще дуже важливим є те, що досі суттєво відрізняється зарплата керівників і звичайних службовців (часто пропорція 1:40 при нормальному співвідношенні 1:7). Зарплата й так низька, а в отсанні роки ще й скоротили премії. Раніше 70% зарплатні становили премії, то службовець був дуже залежним від свого керівника, а сьогодні 70% – це власне базова зарплата без премій. Тим часом у світі частка премій не більше 10-15%, а не 30%, як це є у нас”, – пояснює експерт Микола Бучин.

Зарплата чиновника повинна залежати від результатів роботи. Це передбачає чіткі критерії оцінки роботи державних службовців. Саме їх потрібно розробити найближчим часом і перестати застосовувати застарілі критерії оцінювання. Тільки тоді державна служба стане привабливою для українців. Для країни зі скромним бюджетом і традиційною корупцією важливо зробити матеріальні стимули максимально прозорими.

   Популярність та престижність державної служби, а, відтак, бажання громадян поповнювати чиновницькі лави, залежить від 3 речей:

  • оплати праці,
  • соціального статусу державних службовців
  • та можливостей для професійного і кар’єрного зростання.

Що пропонує УГП?

  •  оптимізувати число чиновників (в тому числі за рахунок впровадження електронного урядування та передачі певних функцій держслужби громадському середовищу і бізнесу);
  •  підвищити заробітну плату державних службовців (як результат вивільнених коштів від оптимізації структури та чисельності державного апарату), що дасть змогу залучати більш компетентних;
  •  забезпечити об’єктивність та прозорість преміювання чиновників, залежність рівня оплати праці від конкретних результатів праці державного службовця;
  •  зменшення надмірних розривів в оплаті праці між чиновниками вищого та нижчого рівнів;
  • забезпечити наявність чітких та прозорих механізмів професійного зростання та кар’єрного росту державних службовців.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]