Відзначення 100-річчя ЗУНР у Львові: “післясмак”

Відзначення 100-річчя створення Західноукраїнської народної республіки закінчилося, але враження залишилися надовго. Власними думками та висновками про події у Львові поділився голова фракції Української Галицької Партії у Львівській міській раді Тарас Чолій.

Пам’ятник заради пам’ятника

На вулиці Городоцькій встановили пам’ятник, який, нібито, вшановує бійців Листопадового зриву у Львові. Я входив до конкурсної комісії ЛМР, яка визначала автора-переможця. Серед 5 поданих проектів обирали кращий, котрий хотіли реалізувати до 100-річчя ЗУНР. Але на мою думку, не фахівця, але депутата, члена конкурсної комісії, жодний запропонований пам’ятний знак не був достойний, аби його виготовляли і встановлювали.

Ще тоді я чітко висловив свою позицію і пропонував, аби конкурс закрили і оголосити повторно новий. Дати час, щоб з’явилися більш достойні роботи. Можливо, цей пам’ятник поставили б не на 100-річчя, а на 101-й чи 102-й рік від проголошення ЗУНР. Так, сота річниця – це важлива дата для вшанування та пам’яті про ті події, але ми не повинні зловживати річницею, щоб встановлювати абищо, лиш би встановити.

Проте комісія прийняла своє рішення. Обрали зображення лева, яке, з точки зору істориків, геральдистів та пересічних людей з естетичним смаком, не є достойним, щоб передати образ боротьби за український Львів у 1918-у році. Якщо ми подивимося на пам’ятники, які будують у світі, вони – доречні, гарні, з певним змістовим навантаженням та достойні, щоб вшановувати відповідні історичні події чи людей.

Якщо вирішили збудувати пам’ятник у Львові, то варто було б це починати, принаймні, за 2 роки: щоб був час обрати дійсно добре для цього місце та отримати достойний проект із правильно закладеною ідеологією. А так поставили чергового, ще й диспропорційного лева.

На жаль, ми продовжуємо дотримуватися традицій радянської влади – галопом за ніч збудувати пам’ятник, за день його встановити, відкрити і забути. І байдуже, що він неякісний, не гарний і без сенсу.

Леви на Личаківському кладовищі – новий конфлікт чи загальновигідний діалог

Активно триває дискусія щодо польських левів на Личаківському кладовищі. Так, вони встановлені незаконно, самовільно, без відома відповідних контролюючих органів. Я розумію імперськість цих символів і чому Польща відроджує їх на території міста Львова. Але чи дійсно проблема в самих левах? Враховуючи, що попередніх написів там немає і не буде. Це просто 2 леви зі щитами, які уособлюють браму Львова, за який боролися як поляки, так і українці.

Українська сторона – політики та чиновники – могла б поставити питання інакше. Ми не повинні боротися з поляками, бо боротьба за пам’ятники – це трохи про минуле. Можна з цього домовитися за взаємовигідні умови для обох сторін. Наприклад, аби Польща зобов’язалася відновити ті українські меморіали та пам’ятники, які були знищені на території Польщі. Нам не відомо, хто їх знищив – чи це місцеві шовіністи чи то робота ФСБ, але станом на сьогодні вони знищені. Відповідно, можна проводити діалог з польською стороною. Поляки відновлюють наші святині, оберігають їх від руйнування, а ми, натомість, будемо дозволяти відновлювати їхні пам’ятки. Звичайно, мова тут йде про розумний та доречний зміст цих святинь, без імперських і шовіністичних сенсів. Бо і там воювали люди за власні ідеї і тут воювали люди за свої переконання. Всі вони загинули, але пам’ять про них має бути. Тож міжкордонний діалог може бути взаємовигідним, а не побудований на постійній боротьбі.

Чомусь цієї ідеї я не чую ні від місцевих львівських можновладців, ні від загальноукраїнської влади у Києві.

Фото з сайту Zik

Депутати на урочистих сесіях ЛМР – масовка для Андрія Івановича

1 листопада міський голова Львова традиційно скликав урочисте засідання сесії ЛМР. Запрошували і нашу фракцію Української Галицької Партії, але ми прийняли рішення не йти. З цього приводу маємо чітку позицію.

Перед засіданням я уточнив, чи ми, як представники однієї з політичних сил ЛМР, як одна з фракцій, як депутати, як ті, хто формує Львівську міську раду, зможемо звернутися до людей з привітальним словом? Мені відповіли, що такої можливості у програмі заходу немає. Є лише промова міського голови, роздача нагород певним людям, а депутати просто сидітимуть як глядачі.

Але хіба ми тільки статисти, які лише сидять і тиснуть кнопки? Невже представники місцевого самоврядування, депутати, які думають над розвитком міста, повинні бути просто масовкою для Андрія Івановича?

Нам не надали можливості виступити від імені фракції Української Галицької Партії, привітати містян, українців, з цим величним  святом. Тож ми перепросили і не пішли.

Тверда позиція фракції Української Галицької Партії – не бути статистами в процесах, які відбуваються: чи це стосується святкових заходів, чи певних господарських питань. Ми хочемо і будемо брати лише дієву і фактичну участь у житті міста Львова.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!