Юлія Гвоздович: “Чому я не буду голосувати за Андрія Садового?”

Юлія Гвоздович, депутатка Львівської міської ради, голова постійної депутатської комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова

Чому я не буду голосувати за голову Львівської міської ради Андрія Садового на президенських виборах? Бо я не хочу, аби ця псевдовідкритість масштабувалася на вищий державний рівень.

У чому справа?

За три роки мого депутатства, в тому числі як голови комісії законності, я мала десятки ініціатив, запитів, звернень, зустрічей, семінарів, тощо. І більшість із них стосувалися відкритості і прозорості роботи ЛМР, як депутатського корпусу, так і виконавчих органів і комунальних підприємств. Під час того всього я просувала рекомендації і співпрацювала з найбільш авторитетними експертними організаціями країни, такими, як Transparency International Ukraine, УНЦПД, рух Чесно, ОПОРА-Львів, Центр громадського моніторингу та досліджень, Львівський Регуляторний Хаб.

Минулого року ми з боєм затвердили Статут територіальної громади Львова, де зібрали максимальну кількість норм щодо прозорості і відкритості міської влади, які визнали провідні юридичні установи академій наук України.

У 2017 році Transparency International Ukraine визнав Львів найбільш відкритим і прозорим містом України, за що я дуже раділа. Адже у виконавчій структурі ЛМР є дуже багато людей, цінності яких відповідають цій заслузі. І вони змогли реалізувати у цьому напрямі багато прогресивних проектів.

Але є одна непробивна річ – виконавчий комітет. Це колегіальний орган у ЛМР, який комплектує мер і який станом на зараз на 90% складається з підлеглих мера (+1 представник громадськості (якого теж запропонував мер) – лобіст грального бізнесу. Хоча може бути й інакше.

Так, виконком – це саме той орган, який продовжує видавати сотнями в рік вихідні умови для проектування нових житлових забудов, який затверджує плани забудови територій, комунальні тарифи, який роздає квартири, погоджує частково бюджетні видатки та інше. Деякі його рішення для мешканців є важливішими, ніж рішення депутатів. А тому, відповідно до законодавства, виконком повинен працювати прозоро і відкрито. Але це залежить виключно від волі його очільника – міського голови.

На жаль, за 3 роки домогтися його відкритості шляхом співпраці “по-доброму” не вдалося. Не вдалося це зробити і через судове рішення, адже і тут “ручні” члени виконкому (ймовірно, не без співпраці з суддею) умудрилися скасувати предмет позову – рішення виконкому, і прийняти нове рішення – однаковісіньке слово в слово. Але це вже зовсім інша історія. Усе – щоб уникнути відповідальності за бездіяльність.

Про суд із виконкомом читайте детальніше:
Спритність рук і жодного шахрайства?
Як депутатка ЛМР судилася із виконкомом

Але впродовж судового процесу, який тривав понад 5 місяців, вдалось отримати цікаві позиції представників виконавчого комітету у формі заперечення на позовну заяву, де вони відверто і офіційно НЕ визнають норм Статуту громади, Закону “Про доступ до публічної інформації”. Вони не вважають за необхідне визнати права депутата та громади на інформування та участь у своїх засіданнях. Ну і ще багато чого цікаво. “Свербіли” руки опублікувати всі документи раніше, але ж – судовий процес.

Тому, друзі і подруги, вам вирішувати. Але ви часто запитуєте у мене про факти. Ось один лише із багатьох. Закритість, непідзвітність – шлях і підстава для корупції. Я не хочу, щоб таке було у Львові, а тим більше, щоб відбувалась хитра “імітація” прозорості ще масштабніше. Це моя особиста позиція.

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!