fbpx

Юлія Гвоздович

Член ЛМО УГП,
депутат Львівської міської ради

Я намагаюся зробити владу максимально публічною та відкритою

Юлія Гвоздович – кандидат економічних наук, закінчила аспірантуру в Інституті регіональних досліджень НАН України, учасниця асоціації випускників програми “Молодь змінить Україну” Благодійного фонду Богдана Гаврилишина, член громадської ініціативи “Львів, дружній до сімей і дітей”, член молодіжної скаутської організації “Пласт”, призер Чемпіонату України з водного туризму у дівочому заліку.

Я принципово відмовилася платити хабаря

Я – корінна львів’янка, народилася і виросла у місті Лева. Походжу з двох великих родів: Жовтанецьких і Полюг. Тому моє дівоче прізвище – Полюга. Найбільш відомі люди з цієї родини: Лев Полюга – мовознавець, доктор філологічних наук, професор, та Любомир Полюга – особистий охоронець головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Щодо родини Жовтанецьких, то тут є багато викладачів, які читають економічні дисципліни у різних вишах Львова. Я дуже хотіла наслідувати їхній приклад, тому пішла вчитися на економічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчила виш з червоним дипломом, вступила до аспірантури. 5 років працювала над дисертацією, а у 2014 році її захистила у Кропивницькому (тоді це ще був Кіровоград).

Ще до захисту дисертації я дуже хотіла викладати. Але якраз у той час народила первістка. Та вже за півроку почала шукати можливості, щоб спробувати реалізувати мрію. Я обійшла практично всі ВНЗ Львова, які мали економічні факультети, але мені всюди відмовляли. Навіть пропонувала викладати економічні дисципліни англійською, бо добре її знаю. Проте безрезультатно. Були лише натяки, що безкоштовно я нікуди не влаштуюся. Стало надзвичайно прикро, опускалися руки. Це був якраз 2014-й, час після Революції Гідності. Всі були на хвилі пориву, хотіли щось робити, змінювати, діяти. І я принципово відмовилася платити хабаря. На той момент думки щодо роботи в університеті змушена була полишити.

У Пласті я почала діяти як активістка та свідома громадянка

В 11 років однокласниця мене познайомила з Національною скаутською організацією України “Пласт”. Там я дуже захопилася морським пластуванням. З часом навіть очолила цей напрям Львівській станиці. Мала досвід виховництва: 6 років курувала гурток дівчаток-пластунок. А вже будучи 22-річною, стала керівницею Морської ради “Пласту” в Україні. Координувала всі різновікові осередки морського пластування. До речі, я була першою жінкою, яка очолила цей напрям за 20 років його існування в Україні. До того часу – то були лише старші чоловіки.

Я була першою жінкою, яка очолила загальноукраїнську Морську раду “Пласту” за 20 років її існування в Україні. До того часу – то були лише чоловіки поважного віку

У “Пласті” я здобула багато лідерських навичок. Мала практику організації та координування багатьох подій, акцій, загальноукраїнських заходів. Моїм першим менеджерським досвідом стала організація загальноміської пластової вечірки у 13 років.

Активність у “Пласті” на різних рівнях – найкраща школа життя. Тут можна здобути унікальні навички ще у зовсім юному віці. А найбільш цінне – це вміння самоорганізації і комунікації з іншими людьми. Для мене особисто це надзвичайний досвід.

А ще у “Пласті” я зустріла свого чоловіка. Ми з ним знаємося з 1998 року. Практично одночасно прийшли до організації. Ми навіть в один і той же день мали перші пластові заняття. З того часу стали кращими друзями. Через 14 років одружилися. А зараз уже майже 7 років живемо в шлюбі і маємо двох гарних синочків, які також підуть у “Пласт”. Старшому – 5 років, і він вже є членом наймолодшої вікової групи організації.

Майдан спонукав піти у політику

Взимку 2014 року, коли вся країна була прикута до подій на Майдані, я сиділа вдома. У мене на руках була грудна дитина, і я готувалася до захисту дисертації. Пам’ятаю 19-20 лютого. Дивилася відео про зачистку Майдану та розстріли учасників революції. У мене текли сльози, і я думала, скільки людей поїхали до Києва, а я мушу сидіти вдома і лише спостерігати за цим усім. Я дуже добре пам’ятаю той день, атмосферу у власній кімнаті та емоції, які в той час відчувала. Тоді для себе вирішила: якщо не можу взяти участь у революції, то буду свої знання і компетенції застосувати у боротьбі за нову гідну Україну. Саме в той момент прийняла рішення йти у політику. Почала більше цікавитися політичним життям, удосконалювати свої знання в цій галузі. Спочатку взяла участь в програмі “Молодь змінить Україну” Фонду Богдана Гаврилишина, в межах якої вдалося відвідати Норвегію та вивчити її досвід. Далі – півторарічне навчання в Інституті політичної освіти “Як стати депутатом місцевої ради”. Після успішного завершення цієї програми почала приблизно розуміти, що мене чекає, коли піду в депутати місцевої ради. А потім – “Політичні студії” Українського Католицького Університету, які допомогли об’єднатися з чудовими людьми та однодумцями Української Галицької Партії. Після цього вирішила балотуватися до Львівської міської ради у команді Української Галицької Партії.

Місто має бути дружнє до дітей

Коли у мене народився перший син Матвій, я відчула свою безпорадність як мама. Хотіла прогулятися з дитячим візочком звичним для себе маршрутом, але зрозуміла, що це дуже складно. Я не могла зайти в якийсь магазин чи вийти з подругами на каву. Місто було не пристосоване для дітей. Найбільшим стресом стало, коли не змогла зайти у поліклініку, аби пройти з дитиною медогляд. Двері були надто вузькі, і я мала залишити візочок просто на вулиці.

Найменше, що я могла зробити – зареєструвала у Фейсбуці групу “Львів, дружній до дітей” і почала активно піднімати проблему відсутності належних умов для батьків з дітьми. До обговорення долучилися й інші небайдужі львів’яни. Ми вирішили зустрітися. Ми створили Громадську організацію “Батьки в дії” та перший проект “Карта дитячих майданчиків”. Він досі діє. На нашому сайті можна залишити інформацію про місце і стан дитячого майданчика. Якщо він потребує ремонту, ми направимо запит у відповідальні за нього структури. І проблему вирішать. Далі були ініціативи щодо створення карти закладів, дружніх до дітей; проект “Куди поїхати з дитиною?”; покращення умов у пологових будинках та відстоювання належного ставлення до вагітних і породіль.

Найбільшим стресом стало, коли не змогла зайти у поліклініку, аби пройти з дитиною медогляд

Цю діяльність я продовжила вже з повноваженнями депутатки. Мені вдалося ініціювати створення стратегії “Львів, дружній до дитини” на загальноміському рівні.

Негативний досвід щодо хабарництва у працевлаштуванні я також пробую вирішувати в межах своєї депутатської діяльності. Я очолила постійну комісію законності ЛМР, у мої повноваження входить також і антикорупційна діяльність.

Очолила постійну комісію законності, щоб працювати у галузі антикорупційної діяльності

Ми почали з меншого – встановлення запобіжників через інструменти відкритості, прозорості ради. Все, що стосується роботи депутатів та виконавчих органів у Львівській міській раді, ми намагаємося зробити максимально публічним та відкритим. Щоб будь-який активіс т чи просто пересічний львів’янин міг побачити, як використовуються кошти і куди їх направляють. Бо корупція, перш за все, боїться “світла”.

Розуміння та підтримка у сім’ї – це мій фундамент

Я за рівний розподіл сімейних обов’язків. Вважаю, що весь інтелектуальний потенціал, який я здобула, закінчивши університет та захистивши дисертацію, не можна так просто знецінити у декретних відпустках. Після народження другого сина мені довелося суттєво знизити свій звичний темп. Але намагаюся все поєднувати та максимально встигати і з материнством, і з громадською та політичною діяльністю. Думаю, кожна мама, яка має хоч одну дитину і розвивається професійно, вже є гуру тайм-менеджменту.

Чоловік у мене громадсько дуже свідомий. Тому у нас є повне взаєморозуміння і підтримка. Це для мене важливо. Це мотивує йти вперед та досягати поставлених цілей.

Кожна мама, яка має хоч одну дитину і розвивається професійно, вже є гуру тайм-менеджменту

А на вихідних ми любимо активний відпочинок. Ніколи не сидимо вдома. Часто їздимо десь за місто. Навіть з найменшим – Марком – вже були на горі Камула – найвищій вершині рівнин Львівщини.

Відео про Юлію Гвоздович

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]