fbpx

Ярина Сорока

Ярина Сорока
львів’янка,
громадська активістка,
спеціалістка з інвестицій.

Переконана, що місто можна змінити на краще

Колись їй довелося відчути на собі, що таке несправедливість та корупція. Елементарне питання приватизації земельної ділянки, на якій розміщений власний будинок, перетворилося на пекло з судовою тяганиною в декілька років. Маючи на руках усі чинні документи, вона дізналася, що частину її прибудинкової території виставляють на аукціон. В пошуках правди Ярина стукала в усі двері, але самостійно йти проти системи дуже нелегко. І хоча відстояти свої права з великими зусиллями таки вдалося, Ярина вирішила, що більше не допустить подібного. Вона почала шукати команду однодумців, аби разом руйнувати корупцію.

Залишатись за кордоном не захотіла

Я народилася і виросла у Львові. Закінчила НУ «Львівська Політехніка» за напрямом «культура», була пластункою та членкинею студентської організації «BEST». Після закінчення університету рік працювала координаторкою міжнародних проектів в Фундації Кшижова в Польщі за міжнародною волонтерською програмою. Але залишатися за кордоном назавжди не хотіла. Повернулася, вийшла заміж та народила сина. Згодом почала працювати у галузі залучення інвестицій міста. Добре володіючи іноземними мовами,мені легко вдається налагоджувати співпрацю із закордонними партнерами та долучатися до розвитку рідного Львова. Зараз я є координаторкою проектів щодо співпраці з Китаєм.

Поїхати до іншої країни, де вже все налагоджено – найлегше. Набагато важче спробувати створити гідні умови для життя і розвитку у рідному місті

У межах роботи з іноземними компаніями, мені часто пропонують переїхати працювати за кордон. Я, звичайно, розумію, що там, напевне, краще та й комфортніше. Проте поїхати до іншої країни, де вже все налагоджено – найлегше. Набагато важче спробувати створити гідні умови для життя і розвитку у рідному місті.

Хто стукає, тому відчиняють

Я з цієї категорії людей, які щиро переконані, що перспективи і майбутнє є. І я не переставатиму шукати можливості, бо хто стукає, тому відчиняють.

Перспективи і майбутнє є. І я не переставатиму шукати можливості, бо хто стукає, тому відчиняють

Щоб творити зміни, вирішила йти у політику. Довгий час приглядалася до різних партій, бо шукала команду однодумців зі спільними цінностями. В Українській Галицькій Партії я зустріла тих, хто не боїться захищати власні права і свободи громади. Це “вільні” люди, непохитні у своїх переконаннях та ідеях. Як говорив Любомир Гузар: “Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного – тільки вбити”. Мені дуже імпонують саме такі люди.

Бо маю підтримку однопартійців

 

Зараз я не є депутаткою міської ради або чиновницею, яка може впливати на вирішення питань мешканців. Але мій телефон часто не змовкає від дзвінків людей, які звертаються з різними проханнями про допомогу: не косять газон на прибудинковій території, не ремонтують дорогу, недостатньо коштів для лікування, небезпечний залізничний перехід… Всі ці питання намагаюсь допомогти вирішити. Комунікую з депутатами, готую звернення до виконавчих органів, спілкуюсь з відповідальними людьми. І мені це вдається тому, що маю підтримку однопартійців і віру у власні сили та можливості.

Мрію досягти головної мети – викорінення корупції. І переконана, що з нинішньою командою  цього вдасться досягти. 

Відео про Ярину Сороку.

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]