Економіст, громадський діяч, учасник АТО,

був головою Рогатинської місцевої організації УГП

Найкращий політик вийде з громадського активіста

Тарас належить до тих унікальних людей, який воліє усе спробувати зсередини. Коли наша країна змінювалася під час революції на Майдані, він був там. Коли тривала еволюція у війні з Росією, він довго не зволікав і подався туди сам. Саме про таких кажуть – вони змінюють світ довкола власним прикладом.

Він народився і виріс у Рогатині, вищу освіту здобув у Івано-Франківську, але повернувся до рідного міста. Після Майдану зрозумів, що більше не може просто чекати змін. Сам вирішив працювати над змінами.

Самою революцією країну не зміниш

Після Майдану побачив, що однією революцією неможливо навести лад. Ми досягли точки кипіння, збіглись на Майдан, зробили революцію і розбіглися по домівках. А далі треба комусь щось робити.

Якщо ти критикуєш, то встань і покажи, як має бути. Хоча б спробуй.

Якщо ти критикуєш, то встань і покажи, як має бути. Хоча б спробуй. Тому я вирішив піти в політику. У владі якраз найефективніше можна впроваджувати зміни.

Повістка на… день народження

У військкомат прийшов сам – у свій день народження. В той же день отримав повістку. Я хотів потрапити саме в зону бойових дій. Мені виповнилось 28 років, і мене могли мобілізувати. Якби прийшов на день швидше, то потрапив би на строкову службу і рік провів би на навчаннях, бо строковиків в АТО не відряджають.

Люди кажуть, що хлопці йшли на війну за гроші. На початку нам платили 2300 гривень. З них трохи собі залишав, а решту додому відсилав. Жінка в декреті була, то за цю зарплату ми і жили. Ми базувались у 30-кілометровій зоні від бойових дій. На наші телефони приходили смс типу “Запад вас не вспомнит, восток – не забудет”, “Возвращайся домой, убийца”…

Армія від 2014 року дуже змінилась у якісному відношенні. Ще далеко до ідеалу, але зміни є: зброєю краще забезпечують, форму і термобілизну видають ліпшу, годують за новими стандартами.

Люди кажуть, що хлопці за гроші на війну йшли. Коли мене мобілізували, то нам платили 2300 гривень.

Що гірше від хабарника?

Основна наша проблема – толерантність людей до корупції. Сусід дізнається, що його сусід нетрадиційної орієнтації, починає його оминати, не вітається. А якщо сусід – хабарник, то це нормальний чоловік, господарський, он паркан зробив. Сусід вкрав у держави, то в мене не можна. Тих, що в Києві крадуть, більшість не осуджує, а заздрить, бо вони там мільйонами крутять.

У трудовій еміграції можна шукати плюси

Заробітчанство – явище з двома сторонами медалі. З одного боку, маємо відтік робочої сили. З іншого, вони їдуть, заробляють гроші і привозять сюди. Це притік капіталу, оживлення економіки. А ще заробітчани створюють конкуренцію на ринку робочої сили в Україні. Хочеш мати доброго працівника – плати достойно, інакше він поїде за кордон.

Головне – активісти

Для чесної політики треба залучати громадських активістів. З них вийдуть найкращі політики. В Українській Галицькій Партії так і є. Бо справа в якості, а не в кількості. Є партії, що мають сотні членів в районних організаціях, а практично нічого не роблять. Якраз активісти здатні робити нову політику, бо мають бажання.

В УГП багато активних людей. І це дуже мудра політика, залучати саме таких, а не орієнтуватися на масу.

Я теж починав як громадський активіст. З партією познайомився через Українську Галицьку Асамблею.