fbpx

Марта Рудковська

адвокат, кандидат юридичних наук,
із серпня 2019-ого – секретар Львівської МО УГП 

Зазвичай молоді люди розчаровуються, змінюють сферу праці або виїжджають за кордон. Але є й такі, що беруть ініціативи у свої руки і стають частиною команди змін, готують конкретний сценарій і план дій, щоб якісні зміни уже скоро стали реальними. Марта Рудковська не боїться складних викликів і роботи на тривалу перспективу. 

Не вибираю легких шляхів

За спеціальністю я юристка. І для мене це має велике значення, тому що це була моя мрія, і вона здійснилася. Я закінчила юридичний факультет ЛНУ ім. Франка і аспірантуру Львівського державного університету внутрішніх справ.

Іноді мені здається, що я народилася з думкою стати юристом. З дитинства батьки хотіли щоб я здобула юридичну освіту, та й я сама хотіла, мені ця сфера подобається. Мені цікаво працювати з усіма цими постановами, ухвалами, які всі не люблять. Просто коли знаєш, що і де шукати, то це не так уже й страшно, як здається. 

У 2016 році я склала кваліфікаційний іспит і отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 

Згодом, у 2017- му я захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Досліджувала суспільну небезпеку як ознаку поняття злочину. Це достатньо складна тема для дослідження, оскільки теоретична. Я не обираю легких шляхів. Не шкодую про це, це був важливий досвід для мене. Я зрозуміла, що після захисту дисертації можу все. 

Ми взяли на себе роботу першопрохідців

Я стала частиною Української Галицької Партії з 1 січня 2018 року. Новий рік – нова діяльність. Долучилася експертом з юридичних питань до освітньої експертної групи УГП. Ми з експертами взялися за шкільну освіту. Пірнули у цю тему і мене вона полонила. Якраз почалася реформа децентралізації, постало питання опорних шкіл, в селах і містечках люди мали з цим повно клопотів. Ми напрацьовували конкретні рішення для шкіл та ОТГ, шукали способи зробити опорні школи комфортними для українців на місцях. Зібрали все напрацьоване в окрему методичку і їздили з нею по районах, пояснювали, розказували і показували, як все це працюватиме.

Поїздки з освітньою групою УГП дали багато всім – і нам, членам групи, і самим мешканцям ОТГ. Люди переживали, чи не буде їм гірше від реформи, чи не позакривають школи у малих селах і містечках. Ми взяли на себе роботу першопрохідців – з”ясовували нюанси законодавства, пояснювали людям, що і як вони мають робити. На той момент навіть самі освітяни не розуміли, що несе ця реформа. 

Мені подобається ділитися з людьми новими знаннями. Я можу знайти потрібні слова, щоб переконати їх. Навіть коли ми бачимося вперше з людьми, вони зазвичай мені довіряють. Це приємно. Не знаю, але мені вдається доволі простому пояснювати зміст суттєво нової реформи. Саме в УГП я відкрила у собі такий талант.

Після наших освітніх тренінгів дуже багато освітян на Галичині вступали в УГП, щоб творити зміни разом з нами. І це був прояв найвищої довіри до нас і найкращий комплімент нашій роботі.

Дуже тішуся, що наша праця є корисною.

Не даю і не беру хабарів

Найбільше в Україні мене тривожить освіта. Бо це дійсно та сфера, від якої залежить наше майбутнє і майбутнє наступного покоління.  Якщо в останні роки у нас почали займатися садочками і школою, то вища освіта – то якесь аж 25 питання на порядку денному країни. А дарма. Бо в такому страшному стані, як зараз, вона ще ніколи не була. Вища освіта, на мій погляд, це питання №1. У мене таке враження, що всі просто відійшли в бік і тихо чекають, коли все само завалиться і тому ніхто не втручається. Як би це не було банально, але досі велика проблема в університетах – це корупція. Все життя я старалася бути поза цим, але коли ти це спостерігаєш, то не можеш реагувати спокійно і сприймати таке як належне. Бо це неправильно. 

Я не даю і не беру хабарів.

Я вчилася 5 років в університеті, потім 3 роки в аспірантурі, на кафедру прийшла працювати викладачкою без хабарів і не брала їх у студентів.

Як я могла дивитися на те, як поводяться люди навколо мене? Я пішла з цієї роботи. Я розумію, корупцію неможливо повністю знищити, але в таких масштабах, як у нас, вона не може існувати. Причому у кожній сфері. Менталітет людей цьому сприяє, українці вже звикли до того, що в різні установи треба “занести”, це нормальний хід речей. Я не хочу відчувати себе незручно,  бо не беру хабарів. Розумію, що нас, таких, меншість, але це не ми ненормальні. Нам буде дуже складно це змінювати. Але ми починаємо з себе, а це найдієвіший спосіб. 

Ми маємо робити комфортне життя там, де живемо

Люблю ходити у гори, особливо з колегами. Тому тімбілдінги у Карпатах – саме те, що треба. Люблю мандрувати Європою. Минулого літа відвідала багато країн і дуже задоволена. Вразило князівство Монако. Мандри справлять сильне враження, яке тримається ще кілька місяців та надихає. Цікаво спостерігати, як люди живуть і творять зміни в інших країнах, але мене тягне додому, в Україну, я не хочу емігрувати нікуди. Так, у нас чимало ще проблем, але я відчуваю себе українкою, тут мій дім і моє місце під сонцем. Нас ніхто ніде не чекає. Ми маємо робити комфортне життя там, де ми живемо. У Монако я в гостях, а в Україні я вдома. Не розумію, чому всіх так приваблює життя за кордоном. Це ілюзія, що за морями-океанами вас чекає щось краще.

Я хочу жити в своїй країні, бо мені тут добре. Нам просто треба деякі речі змінити і переформатувати, і в Україні теж буде не гірше, ніж за кордоном. 

Молодь потрібно залучати в політику. Якісні люди прийдуть, коли вони будуть бачити позитивний приклад. Треба потихеньку працювати коло них, щоб вони бачили, що такі приклади є, що політика – така сама сфера, як і інші, вона також потребує якісних людей. І вони прийдуть і візьмуть ініціативу в свої руки. Має спрацювати принцип доміно. Ми таке бачили у садочку, який працює на засадах вальдорфської педагогіки. Тут дітей не змушують щось робити, охочі малюють наприклад, а інші спостерігають якийсь час, а потім долучаються. Справді, якщо у суспільстві будуть люди, які є заряджені ідеями, працею, то на них будуть рівнятися інші і теж будуть працювати. Це така собі автоматична мотивація.

УГП є ціннісно іншою, ніж більшість партій в Україні, тому поволі стереотип партійної діяльності змінюється. Люди бачать, що у нас молоде прогресивне середовище і вже приглядаються та долучаються до нас. Ми відрізняємося і про це треба говорити. Я точно не думала, що буду в політиці. Не мріяла собі такого. Але мені дуже підійшло це середовище. Мені подобається наша команда справді якісних змін.

Використовую кожну нагоду, щоб повчитися 

Недавно почала займатися плаванням. Часто ходжу у спортзал. Година-друга у спортзалі відновлює мою працездатність. Я повністю перезавантажуюся. Стараюся ходити двічі на тиждень, скільки б роботи не було. 

Можна сказати, я – трудоголік. Люблю працювати і завжди маю, що робити. На рік мені цілком достатньо тиждень-два повного виключення від робочих питань. Працюю багато, часто затримуюся на роботі. 

Люблю і потребую займатися самоосвітою. У сучасному світі ми маємо зараз багато можливостей знайти корисні потрібні тренінги від людей, які досягли багато у своїй сфері. Використовую кожну нагоду, щоб повчитися чогось нового і корисного.

Якби не юриспруденція, то я би займалася музикою чи танцями. Тягне на творчість. Але то, напевно, для врівноваження роботи обох півкуль мозку. Думаю, як трохи часу з’явиться, то займуся ще танцями чи музикою.

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]