Ірина Моряк
з червня 2019-ого по квітень 2021 – голова Політради УГП,
з квітня 2021 -го член Політради
голова правління у ГО “Розвиток краю”,
юристка
Я завжди вірила і вірю в команди
Справжні зміни можуть творити принципово нові люди, які щодня долають нові виклики і не бояться брати на себе відповідальність. Такі правила життя Ірини Моряк, яка обрала шлях до змін через політику.
Від координатора членів ДВК та спостерігачів до голови партії – такий шлях пройшла Ірина Моряк в УГП за неповних чотири роки. Що стоїть за карколомною політичною кар’єрою і як їй цього вдалося досягти?
Три «П» Ірини Моряк – принципи, правила і процедури
Я пішла в юриспруденцію, бо завжди відстоювала справедливість. Я завжди «за» принципи, правила і процедури. Тому нічого дивного, що закінчила юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ.
Ми з друзями створили громадську організацію «Розвиток краю», щоб реалізувати чимало корисних ініціатив для розвитку села. Я її очолила. І нам таки вдалося втілити чимало ініціатив!
Сьогодні “Розвиток краю” – це понад сотні проектів і для розвитку талантів сільської школи, і для створення відділення паліативної допомоги на базі місцевої лікарні, і центр культури, і ще багато потрібних проектів. Для розвитку сіл потрібне сильне місцеве самоврядування і представлення інтересів громади на державному рівні. Тому наступний крок дуже логічний – політика.
Я прийшла в УГП в 2015 році. Почала працювати, коли мені було 19 років. І не шкодую. Мені вдалося долучитися до дуже важливих справ – змін у країні. Мене запросив один із засновників партії Богдан Панкевич. Почала працювати у виборчій кампанії до Львівської міськради. Тоді я відповідала за членів ДВК і спостерігачів. А в день виборів – ще й за паралельний підрахунок голосів. Це була реальна робота із серйозними викликами.
Після перемоги на виборах до Львівської міськради партієць Андрій Кавчук сформував юридичну групу «Юристи Галицькі». Разом з колегами-юристами супроводжувала роботу депутатів від фракції УГП у міській раді Львова. Саме тут зародились перші ініціативи УГП у Львівській міській раді. А у 2015 році при Львівській міській організації УГП запрацювала освітня група, куди увійшли експерти з освітніх питань і юристи. Саме ці експертні групи напрацьовували кроки до змін, які можна втілити у нашому місті. Уже сьогодні найкращі рішення партія пропонуватиме парламентарям для їх втілення у закони.
Ми вірили, що можемо змінити все
Найбільше я співпрацювала з депутатом від УГП в Львівській міській раді Ігорем Дяковичем. Ми розробили декілька проектів ухвал, проводили десятки зустрічей з львів’янами. Ми писали проекти ухвал, які змінюють систему і покращують управління.
Згодом Андрій Кавчук запросив мене в команду секретаріату УГП. Ми спільно працювали над фундаментальними основами для побудови демократичної партії. І нам це вдалося! Внутрішні партійні правила і процедури працюють досі, і будуть працювати, незалежно від того, хто її очолюватиме. У нас було багато дискусій, але ми змогли залучити кожну людину до прийняття рішень.
Бути головою партії – це 16-18 годин на добу працювати
У 2017-ому Роман Лозинський, керівник секретаріату, запросив мене в команду УГП уже як партійку. За рік нам вдалося зробити дуже багато – ми запустили експертні групи, менеджмент в партії, зробили партію більш «живою».
2018-ий був щедрий на ще більші виклики. Політрада УГП призначила мене керівником секретаріату УГП. Я координувала чотири експертні групи в партії, організаційний відділ, молодіжну політику, всі загальнопартійні події, навчання, внутрішній менеджмент, розвиток УГП за Збручем і розвиток УГП в Києві.
За цей рік нам вдалося реалізувати 260 подій, активну мовну ініціативу #Геть_від_Москви, Центри громади у Жидачеві і Підволочиську, ініціативу “Збережемо Дністер”, стратегію “Львів, дружній до дітей”, зупинити забудову на Цитаделі у Львові, ефективну діяльність Центру підтримки фермерства, Школу громадського бюджету, кампанію з покращення умов у пологових будинках, діяльність “АРТу” (Асоціації розвитку територій на Городенківщині) і медичну експертну групу.
У 2019-ому ми розпочали інтенсивну підготовку до виборів до Верховної ради з партією «Голос». Для нашої команди це був серйозний виклик. На з`їзді УГП ми прийняли рішення про делегування членів команди у список партії “Голос”. На другий день після з`їзду нам треба було повністю переформатувати роботу партії. Також на цьому з`їзді мене було обрано головою політради УГП. Уже наступного дня ми розпочали інтенсивну підготовку до виборів. Перший тиждень на посаді голови Політради я працювала по 16-18 годин на добу (хоч зараз інколи не менше). Треба було сформувати 12 окружних штабів, поставити весь менеджмент і відповідати за весь виборчий процес. З партією “Голос” ми реалізували партнерство як приклад співпраці за принципом win-win задля вищих інтересів.
Наша ціль – стати партією №1 в Галичині
УГП – для мене це команда перемоги. Це своя, відкрита і водночас дуже ціннісна спільнота. Галицька партія – це про ідеологію, традиції та україноцентричні цінності. І, як не крути, галицькість – це і про модерність. Це також патріотизм, традиції, християнські цінності. Ось чому я в УГП.
Голова партії – без кабінету і робочого стола
Я не можу жити без книжок! У книжках знаходжу сенси, рішення і глибину. Я читаю багато. Одна книжка в тиждень – для мене норма. Часто через інтенсивність, зайнятість не дуже виходить почитати, тоді читаю ночами, у потягах і маршрутках. Коли ти читаєш, ти ростеш. Глибиною, цінністю, думкою, мисленням. Ти ростеш і знаходиш рішення в собі самій. Ти читаєш – ти мислиш, ти розвиваєшся. Я читаю три типи літератури для самоосвіти: політика, менеджмент і психологія. Все разом мене будує.
Мій спорт – це робота. Щодня я бігаю у справах УГП з 8 ранку до 22-23.00 год. Я ніколи не сиджу на місці. У мене немає навіть власного кабінету чи власного робочого місця зі столом і стільцем. Усі в офісі мають робочі місця, а я – ні. Як треба сісти і відправити робочого листа, то завжди знайдеться місце, але отак, щоб сидіти, як чиновник, то у мене не виходить. Я постійно з людьми, у роботі, працюю, щоб об’єднувати людей.
Політика – це про відданість, пожертву і служіння
Політика – це публічне управління. Якщо твоя сродна праця є політика, то треба бути готовим до цього. Якщо ти хочеш заробити грошей – йди в бізнес. Якщо ти йдеш в політику, то будь готовий служити іншим. Цінність УГП – у тому, що у нас горизонтальна співпраця одне з одним.
Ми всі творимо успішну Україну. Кожен маленький крок маленької людини є важливий і великий. Бо якщо вчитель буде любити дітей і давати їм крила, то це великий крок у розвиток країни. Коли лікар буде лікувати на совість, любити свою роботу, то це вклад у країну. Коли сільський голова буде дбати про громаду, а не власний інтерес, то це буде зміна. Кожен творить країну на своєму місці. Але це треба усвідомлювати, цим треба жити, цього треба вчити людей. Коли ти розумієш, що твій день прожитий недаремно, то це зовсім інше відчуття.
Ми, українці, дуже недооцінюємо себе і свої можливості. Як свідчить досвід, ми здатні до самоорганізації. Коли я у 2015-ому році переконувала молодь голосувати за УГП, мені казали: “Йой! Яка ще Галицька партія? Я краще піду пива поп’ю! Та що там мій голос зробить?” Я завжди переконую людей довкола, що їх голос важливий. Якщо ти розумієш, що твій голос важливий, то ти знаєш, для чого живеш. Це дає розуміння нових сенсів. У кожного з нас свої сенси, але ідею сродної праці Сковороди ніхто не скасовував.