fbpx

Христина Огоновська

33 роки;
секретар Розвадівської ОТГ;
голова Миколаївської районної організації УГП.

Хотіла побачити кухню самоврядування зсередини

Христина Огоновська ніколи не хотіла виїхати закордон. Хоча добре розуміє – для того, щоб у нашій країні життя було достойним, потрібно докласти чимало зусиль. І Христина до цього готова.

Зі Львова повернулась у рідний Розвадів

Я народилась і виросла у Розвадові Миколаївського району у сім’ї священика. До п’яти років мешкала з батьками на Жидачівщині. Закінчила музичну школу, граю на бандурі. Освіту здобула у ЛНУ імені Івана Франка, згодом працювала бухгалтером у львівській лікарні, пізніше – у сільській раді на Миколаївщині.

Таких планів не мала, але так сталося, що депутати не підтримали ту кандидатуру, яку пропонував голова ради.

Зараз працюю секретарем Розвадівської ОТГ. Таких планів не мала, але так сталося, що депутати не підтримали ту кандидатуру, яку пропонував голова ради. Висунули мою. І я погодилася без вагань тому, що для мене було цікаво побачити «кухню» місцевого самоврядування зсередини і безпосередньо «готувати» там.

Чоловік – військовий, тож діти – “на мамі”

Я заміжня, виховую двох донечок – Анастасійку та Меланочку. Мій звичний день виглядає стандартно: відводжу дітей у школу, далі – на роботу. Упродовж дня ще встигаю завести доньок на танці, музику, забрати додому. Потім – уроки, ігри. Наш тато – військовий, а це означає, що діти повністю “на мамі”.

У вільний час займаюсь рукоділлям. Дуже люблю вишивати та плести бісером.

Вареники з любов‘ю та вдячністю

Мені не чужий дух волонтерства. Змалечку батьки прививали любов до ближнього, вчили саможертовності, ділитися останнім. Волонтерство почалося з війною.

Щоб хоч якось долучитися до допомоги нашим хлопцям, ми почали збиратися з коліжанками, сусідами, всіма охочими… Ліпили вареники, начиняли їх любов‘ю і вдячністю.

Започаткувала для себе традицію перед Великоднем проводити майстер-класи з писанкарства для дітей громади. Коли я була маленька, то мріяла побувати на таких уроках, в нас такого не було, не було кому показати, як робиться писанка.

Активних людей дуже мало

У нашому суспільстві дуже багато проблем. Але найбільше мене болить пасивність громади до прийняття рішень. Люди стали надто байдужі. Активних, тих, які готові за щось боротися, щось змінювати, на жаль, дуже мало.

Мене особисто це дуже зачіпає, бо я б хотіла працювати над розвитком своєї громади. Але для цього потрібна команда.

Ми не зрушимо з мертвої точки до тих пір, поки не визначимося, коди нам потрібно йти.

Те, що стала депутатом Розвадівської ОТГ, для мене дуже важливо. Для себе чітко зрозуміла одне – якщо нічого не робити, то ніколи нічого не зміниться. Ми не зрушимо з мертвої точки до тих пір, поки не визначимося, коди нам потрібно йти.

Я ніколи не хотіла і зараз не маю наміру виїжджати з України. Тому життя треба налагоджувати тут.

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]