Діана Кондра, 25 років,
історик, вчителька християнської етики,
аніматор

УГП для молодого політика – дуже хороший плацдарм

Діана Кондра дуже любить працювати з дітьми: рукоділля, аніматорство, волонтерство – це ті напрямки, де вона відчуває себе на своєму місці. Політичну партію сприймає як найдієвіший інструмент впровадити добрі зміни. Але це неможливо без християнського виховання. Саме тому Діана навчає катехизису і бере активну участь у “Марійській дружині”. Адже практикуючі християни – це як наріжний камінь для християнсько-демократичного суспільства.

Робота з дітьми – це віднайдення себе

У дитинстві я займалася гандболом і в 13 років стала Чемпіоном України. Проте своє життя пов’язала з історією. Вирішила вступити на історичний факультет Педагогічного університету. Сьогодні важливу роль для мене відіграє християнська організація “Марійська дружина”. Це така релігійна спільнота, що плекає правдиву побожність. Окрім цього, я катехит при церкві, навчаю діток катехизису і виступаю аніматором на дитячих таборах. Люблю робити декоративні речі, займаюся рукоділлям, проводжу різноманітні майстер-класи. Вже 8 років співаю у церковному хорі. Робота з дітьми для мене – це натхнення. Я щодня працюю з дітьми. Це не займає надто багато часу, але вимагає самовіддачі.

Я нікому не говорила про вступ у партію

Звучить дивно, але сміття стало причиною мого вступу у політичну партію. Працюю я у Пронятині. Одного разу поверталася з роботи і звернула увагу, що ліс, повз який я ходжу, страшенно засмічений. За звичкою, хотілося звинуватити у цьому владу, але подумалось: хіба я не можу хоча б щось змінити? А тоді, за примхою долі, Іра Яремчук запропонувала познайомитися з командою Галицької Партії. Я вирішила спробувати. Адже мій тато колись займався політикою, я трішки була ознайомлена з цією кухнею. Спочатку нікому не говорила про своє рішення, бо не була певна успішного результату. Було трохи лячно. Друзі негативно ставилися до політики. Але з часом я зрозуміла, що в УГП хороші люди й активна команда, яка допоможе у всьому. Для молодого політика це дуже хороший плацдарм. Усвідомила, що це надовго. Я написала заяву і почала реалізовувати свої ідеї. Першою ластівкою став “Фестиваль дитинства”, на який дуже позитивно відгукнулися у Тернополі. Я була здивована кількістю людей, які долучилися.

Переваги УГП очевидні

По-перше, тебе навчають, по-друге, ти можеш реалізовувати свої проекти, по-третє, це не так і страшно. В Україні проблем багато. Люди думають, що всі політики злодії. Люди не сприймають політиків як чесних громадян. Важко впроваджувати зміни самому. Багато людей діють за однією системою – корупційною: “Якщо я не заплачу, то нічого не вийде”. В освітній галузі теж багато проблем. Тому я долучаюся до роботи освітньої групи УГП. Ми опрацьовували з експертами та освітянами різні нюанси: велика кількість дітей у класі, надмірне навантаження, розбалансована навчальна програма. Мене турбує європейська політика щодо гендеру.

За звичкою, хотілося звинуватити у цьому владу, але подумалось: хіба я не можу хоча б щось змінити?

Потрібно об’єднуватися

Одна людина може спробувати щось змінити. Але це те саме, що борсатися у великому океані, намагаючись не потонути. Активним та свідомим людям потрібно об’єднуватися, бо завжди спрацьовує ефект маси. Коли одна людина говорить – цього недостатньо. Якісних людей потрібно запрошувати у політику. Адже законодавчо і юридично вплинути на державу, впровадити зміни можливо лише, ставши політиком. Але чесним. Люди зневірені і налаштовані негативно щодо партій, тому одразу ж стати авторитетними не вдасться.

Вплинути на державу, впровадити зміни можливо лише, ставши політиком. Але чесним.

Тікати – не вихід

Кожна країна має свої проблеми. Тікати від них – не вихід. Я люблю Україну. Бог дав мені жити тут, тому я не маю права нарікати. Потрібно працювати на благо. Кажуть, вода камінь точить. Я вірю у це. Я залишаюсь, щоб бути патріотом.

Тато відмовляв мене від партії

Про вступ у політсилу першому я розповіла батькові. Він був здивований. Тато мав гіркий досвід в українській політиці. Комічно, що брат і мама дізналися про таке переформатування моєї діяльності із газети. Зараз їх сприйняття політики змінилося. Вони помітили, що я стала проактивною. Тішуся, що спричинилася до таких змін.

Політика має бути різною, але ціннісною

Дуже цінний досвід – це Школа Галицького Політика. Я дізналася про досвід інших людей. А нещодавні акції проти забудов парків у Тернополі трохи мене здивували. Добре, коли різні політичні сили об’єднуються заради однієї мети. Саме цього симбіозу в українській політиці не вистачає. Коли мені було 11 років я з татом їздила на Помаранчеву революцію, а в 2012 році я свідомо пішла на Майдан. Люди самі піднялися на боротьбу, самоорганізувалися – над цим варто задуматись. Я думаю, це доводить силу українців.

Галичина – це український П’ємонт

Після закінчення університету я довго шукала роботу за спеціальністю. Була змушена стала на біржу. І там я побачила цікавий напис: «Коли ти працюєш – ти щасливий». Саме так себе почуваю я. В УГП – я щаслива. Знаєте, Галичину часто називають українським П’ємонтом. Вірю, що вона має силу об’єднати українців.