Анна Мартинюк

Анна Мартинюк — членкиня Української Галицької Партії, лемкиня та учасниця Молодих лемків Прикарпаття, громадська діячка, засновниця школи іноземної мови для дітей.

Ця жінка змінила багато локацій, але попри все повернулася до рідного Франківська, відкрила тут школу іноземної мови “СОВА” і навчає дітей англійської. Окрім того, вона встигає займатися громадською діяльністю та виборює хороші умови для шкіл.

Лемки і традиції

Мої бабуся та дідусь по маминій лінії –  лемки, яких переселили до України минулого століття. А по татовій лінії я майже гуцулка. Тому змішання цих культур, чисто українських та таких глибоких та змістовних, дає мені внутрішню силу і любов до гірської краси нашої країни.

Традиції і культуру своїх предків потрібно цінувати, берегти та передавати наступним поколінням.

“Моя спеціальність обрала мене сама”

Я родом із Надвірної, там закінчила ліцей. Готувалася вступати на іншу спеціальність, проте все вирішив випадок — через виграну олімпіаду з англійської мови вступила на бюджет у київський ВУЗ на перекладача. Зараз я жартую, що моя спеціальність обрала мене сама, але про це зовсім не шкодую — мені подобається навчати дітей, бо у них можна багато чого навчитися, більше того, вони дають мені багато енергії та наснаги.

Працювала за кордоном вчителькою іноземної та повернулася в Івано-Франківськ

Після закінчення ВУЗу  деякий час працювала в Києві, де викладала англійську мову в приватних школах, а також на різних  компаніях вела курс корпоративної англійської для персоналу. Після захисту магістерської роботи вийшла заміж та переїхала до іншої країни.

З народженням дітей, ми все-таки обрали традиції та рідну культуру, тому без вагань повернулись в Україну. 

Вибрали Івано-Франківськ, адже місто затишне і доступне для сімей. Окрім того, наше місто — це поєднання компактності й “європейського духу”. Зараз я вважаю, що це було правильним рішенням. 

Переїзд не повинен лякати. Адже дім там, де тобі комфортно.

Створила власну школу та почала волонтерити

Деякий час я насолоджувалась декретом. І, як більшість сучасних мам, почала шукати додаткові розвиваючі заняття для своїх дітей. Але на той момент не було таких, які б відповідали раніше побачених мною шкіл раннього розвитку. Так і з’явилася ідея власної справи — створення школи іноземної мови “СОВА”. Підтримка близьких людей – чоловіка та батьків- це те, що допомагало в перших кроках.

 Власний бізнес навчив мене того, що дуже важливо наповнювати своє життя світлими речами, чітко організовувати свій час і казати “ні”, коли це потрібно.

Паралельно почала займатися громадською діяльністю — хотіла для своїх дітей хороших умов. Я бачила, що спортивна школа, школа та садок, куди ходять мої діти не в тому стані, який був би комфортний для навчання. Тому, взяла на себе місію змінити це — писала гранти та подавала заявки на громадський бюджет міста, щоб зробити комфортними умови для дітей.

Тоді ж стикнулася зі зворотнім ефектом, побачила, що люди самі собі не хочуть допомогти: доводилося просити проголосувати за наш проєкт і вмовляти людей підтримати нас. Так я зрозуміла наскільки важлива команда.

Потрапила в Українську Галицьку Партію через знайомих 

Я багато чула про УГП до вступу в партію від знайомих і мені дуже імпонувала політика партії: вона зовсім інша, відмінна від решти організацій. Тут багато молодих, енергійних людей і в них зовсім інше бачення розвитку міста. Багато цікавих людей, які займаються своєю справою. Художники, лікарі, вчителі та інші професіонали своєї справи.

Знайомство із представниками партії — Олегом Саїком та Наталією Сербин дало мені зрозуміти, що не обов’язково їхати в Європу в пошуках європейського життя. Ми всі і кожен з нас може зробити життя комфортним в своїй країні.

Політика для мене — це можливість реально щось змінити в освітній та екологічній сфері. 

“Те, що мене “болить” в місті — це екологія і умови для дітей”

Мені дуже болить екологія нашого міста, ми досі не сортуємо і не переробляємо сміття, воно нагромаджується і потім нашим дітям доведеться вирішувати ці проблеми. Так не повинно бути. Про екологію потрібно дбати вже сьогодні, адже наслідки нашої неповаги до неї ми бачимо вже сьогодні.

Окрім того, під час своєї громадської діяльності я бачила в яких умовах змушені навчатися наші діти, особливо проблемною є спортивна школа, а це важливо, бо спорт означає здоров’я.

 Недостатньо уваги приділяється муніципальним освітнім осередкам на районах. 

Нема окремих освітніх центрів, які були б доступні для всіх бажаючих.

Є над чим працювати в цих сферах. І якщо мені дадуть можливість щось змінити, зроблю все, щоб бачити щасливими мешканців нашого міста. Вірю, що Івано-Франківськ стане зразковим для інших.

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]