fbpx

Андрій Вінницький

Андрій Вінницький, 31 рік,
програміст, спортсмен, бджоляр,
мисливець, керівник ГО “Спортивний клуб “Вікінг”

“Хочу бачити, як росте мій син”

Андрій Вінницький за освітою програміст, проте знайшов свою нішу у спортивному руслі. Важка робота закордоном дала йому цінний досвід й усвідомлення своєї країни. Андрій вирішив більше не скитатися по світу, а почати зміни з власного дому. Сьогодні він очолює спортивний клуб – найбільше своє захоплення, намагається контролювати місцеву владу і виховує сина. Андрій вірить, що через кілька років українці зможуть багато досягти. Знайомтеся!

В Італії підрізав виноград

За спеціальністю я програміст. Коли пішов працювати менеджером з питань інформаційних технологій, то зрозумів, що офісна робота – не моє. Довелося продовжувати пошуки себе. Деякий час я був вдома, потім почав їздити в Італію на заробітки, там підрізав виноград. Згодом зрозумів, що треба повертатися додому, бо заморські країни, крім роботи, дають ще й тугу за своїм, за рідним. Моя спортивна діяльність розпочалася, коли став керівником охорони у Козові, попрацював там майже півтора року.

Мисливство, бджільництво, спорт

Кажуть, якщо людина має багато зацікавлень, то нічого путнього не зробить. Це якесь совкове розуміння. В мене багато хобі. Найбільш пасіонарне заняття для мене – це спорт. У 22 роки почав серйозно займатися. Ми постійно організовуємо різноманітні змагання. Цього літа вже виповниться 5 років “Богатирським іграм” у Теребовлі. Робимо змагання з силових видів спорту: армреслінг, армліфтінг, мас-реслінг, козацький жим. А ще пробую пасічникувати, сьогодні маю шість бджолосімей. Кілька років  я займаюся мисливством. Ми тільки-но перийшли з площини громадських діячів у політичну, тому тут ми прагнемо новаторства й ефективних підходів та впливів.

Треба повертатися додому, бо заморські країни, крім роботи, дають ще й тугу за своїм, за рідним

Коли спортивні зацікавлення стають політично важливими

Колись я поділяв політичні погляди Віталія Кличка. Може спрацювала спортивна солідарність, але і його плани були, начебто, перспективними і далекоглядними. Я думав, що він – хороший хлопець, боксер, свої статки заробив чесно власними силами. Та не пройшло багато часу, як я розчарувався, і ситуація з його партією повторила десятки подібних сценаріїв. В Галицьку Партію мене запросили як активну людину, і я очолив Теребовлянську районну організацію. У нас з друзями вже на той час був спортивний клуб “Вікінг”, і ми разом перейшли з громадської площини у політичну. УГП – це поки що єдина політична сила, в яку я щиро вірю, вірю в людей, вірю в команду, вірю в керівництво партії, вірю, що такі чесні і віддані люди прийдуть до влади.

Тікати за кордон – не вихід

В Теребовлі багато негараздів, які потребують негайного вирішення. Тікати за кордон – не вихід. Сьогодні є проблема з водопостачанням, з плебанівським сміттєзвалищем, а ще у місті немає очисних споруд. Всі нечистоти зливають у річку. Через це колись навіть заборонили роботу Теребовлянському молокозаводу. Але я свято вірю, що за кілька років активної роботи, все-таки, щось зміниться.  Я – ідеаліст. За кордон їхати більше не хочу, працюватиму на своїй землі, виховуватиму сина.Моєї сім’ї вже торкнувся гіркий досвід заробітчанства.  Брат моєї дружини брат поїхав в Англію, а в нього тут двоє дітей. Старший син, як бачить в небі літак, каже: “Це мій тато летить”. Сумно.

Цього літа вже виповниться 5 років “Богатирським іграм” у Теребовлі

Нас восьмеро сиділо на тій черешні

Молодь пасивна до спорту. В еру інформаційних технологій дуже важко витягнути дітей з хати, з гаджетів. Для мене це дивно. От у нас є дитячий оздоровчий табір “Орлятко”, ми ходили з дружиною на суниці, побачили, що там посаджено кілька черешень, вони всі рясно зародили, а нема жодних дітлахів на деревах. 15 років тому нас восьмеро сиділо на тій черешні. Сьогодні зацікавлення і відпичок змінилися кардинально. Дітей та молодь потрібно залучати до активної діяльності, популяризувати спорт і здоровий спосіб життя, показувати це власним прикладом. У нас керівник відділу сім’ї, молоді і спорту майже пенсійного віку, а так бути не повинно.

У нас керівник відділу сім’ї, молоді і спорту майже пенсійного віку, а так бути не повинно

Потрібно йти до кінця

Ще кілька років тому я вважав, що для успіху та розвитку потрібно мати якомога більше грошей, зараз я вже зрозумів, що треба мати якомога більше здоров’я і віри. По правді, переломних ситуацій в моєму житті не було. Проте були цінні уроки. І нині я точно впевнений, якщо вже вирішив діяти, то потрібно йти до кінця, не можна на півдороги звертати. Як би ти не сумнівався, якщо вже є якась ціль чи мета, йди вперед.

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]