Тарас Чолій: “Кожен працює або не працює на незалежність. Третього варіанту нема”

Реалізувати Незалежність – саме таке завдання ставлять перед собою політики нового покоління, які народились і виросли в незалежній Україні. Вони вільні від стереотипів, вони мислять сучасно, вони не готові йти на компроміси з совістю. Саме поява таких людей у політиці дає шанс країні, можливо, останній. Тому змарнувати його не маємо права. Про Незалежність України, історію та перспективи ми поспілкувалися з головою Львівської обласної організації Української Галицької Партії Тарасом Чолієм.

Все більше активних людей повинні долучатися до державотворчих процесів

Цих 25 років ми не були незалежними. Особливо чітко це спостерігалось під час правління Януковича, який довів країну до руїни і поставив перед новою загрозою окупації Росією. Війна, яка сьогодні триває, показує, що за незалежність потрібно боротись: як зі зброєю в руках, так і інтелектуально, думаючи, змінюючи державу зсередини, працюючи на Україну. Якщо нам не підходить така незалежність, яка була до сьогодні, то потрібно усвідомити, якою ми її бачимо. Україна повинна бути сильною, економічно розвинутою, без корупції, державою з сильними інститутами. Кожен з нас на цю незалежність працює або не працює. Третього варіанту нема. До сьогодні лише маленька частина суспільства долучалась до активних дій, і хотілось би, щоб ще більша частина суспільства була активною.

Війна розставляє акценти

В умовах війни чітко видно, хто ворог, а хто за Україну. Ворог в час війни обкрадає країну, купує російське, судді чинять «кривосуддя», прокурори виправдовують злочинців, чиновники беруть хабарі. Це все наші внутрішні вороги, і вони є гірші за сепаратистів, бо діють щоденно на мирній території, тихо знищуючи підвалини нашої державності. Більшість з них при ймовірній окупації перейдуть на сторону ворога. Одні готові віддати життя за незалежність, жити задля незалежності, інші в цей час набивають кишені грішми.

Незалежність України дотепер не реалізована, зокрема тому що національна пам’ять зневажена і не вшанована належно нашим поколінням

Чому до сьогодні не реалізована незалежність? Національна пам’ять – це фундамент держави. Ми не зуміли належним чином вшанувати тих, хто в минулому боровся за Україну. Судячи зі стану військових поховань героїв УПА, Січових Стрільців, де часто бачимо занедбані могили, облізлі прапори, можна оцінити нашу вдячність, а точніше, невдячність за покладені життя. Ми забули про тих, хто воював за Україну, і доля повернулася до нас, як до школяра, який не вивчив урок. Сьогодні війна за незалежність повторюється новим витком. Якщо б ми плекали національну пам’ять, провели вчасно декомунізацію та люстрацію, ми не мали б цієї війни.

Майбутнє за сучасною освітою

До сьогодні у нас не було національної освіти, вчилися за радянськими стандартами. Та й досі нема, на жаль. А це також частина незалежності. Якщо кожне нове покоління не буде освіченішим, то шансів у нашої держави нема. Незалежність будується кожен день з перспективою на десятки, на сотні років. Освіта повинна стати сучасною, давати практичні знання, формувати нову людину 21 сторіччя.

Україна повинна покладатися на власні сили і ставати потужним гравцем на міжнародній арені – суб’єктом, а не об’єктом геополітики

Ми самі винні в тому що польський Сейм прийняв антиукраїнську резолюцію про геноцид поляків з боку українців, бо щодо сильної держави поляки не дозволили б собі такого політичного кроку. Чому Польща не робить таких закидів Німеччині? У кожного є своє національне бачення історії. В Україні 20 років не дбали і не досліджували питання, скільки українців загинули від рук поляків. Тим часом Польща формує свою візію на майбутні стосунки з нами. Поляки будуть згадувати нам цей історичний конфлікт десятки років, поки ми не матимемо своєї чіткої аргументованої позиції.

Мусимо перестати бути патерналістами. Кожен повинен воювати на своєму маленькому фронті.

Потрібно доруйнувати пострадянську систему і будувати нову. Потрібно об’єднувати навколо себе людей, громаду і будувати таку Україну, яку ми хочемо бачити, а не очікувати, що цю державу збудує хтось за нас. Кожен повинен робити добре свою справу. Має бути національний заклик: «берімося до боротьби, до роботи!». Якщо ми сьогодні закладемо фундамент, то далі буде легше, але маємо мати проект держави, яку ми хочемо. Це треба робити щодня у родині, в колі друзів, не очікувати чогось від влади. Потрібно йти в політику і змінювати державу. Нам роками нав’язували думку, що окрема людина ні на що не впливає, а політика – брудна справа. Брудна вона тому, що більшість управлінців старого штибу, діють старими методами, апатичне суспільство їм на руку. Поступово ситуація змінюється. Сьогодні зростає прискіплива, пильна увага до депутатів, чиновників. І це добре. Те покоління депутатів, чиновників, які вже роками сидять у своїх кріслах, не мають наміру змінюватись. Їх потрібно замінити новими людьми, освіченими, народженими в незалежній Україні.

Розмовляв Ростислав Коваль

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]