Світ святкує, а Україна судиться

Майже 20 сайтів перекласти українською. Українізувати по-справжньому навчання в садочках та вишах. І все це без Закону про мову, який би зняв багато проблем апріорі. Активістам ініціативи “Геть від Москви!”, яка в Українській Галицькій Партії існує з 2016 року, все це під силу. Які справи провадять сьогодні, ми розпитали юриста ініціативи Олександра Золотухіна.

Різні цікаві історії трапляються, каже Олександр. Щодо сайтів, то, звісно, найкраще, аби переклад здійснили за замовчуванням українською. Тобто, коли ти відкриваєш сайт, а там – все українською. Але часто буває, що власники ніби погоджуються на українську версію, або ж їх змушує суд, а насправді просто встановлюють на сайт банальну функцію Google-перекладача. “Перекладений” таким способом текст, звісно, далекий від граматично якісного. Все просто технічно по слову перекладено. Але змусити до більшої відповідальності недобросовісних власників ані активісти, ані суд не мають можливості, оскільки по факту інформація на сайті українською мовою, а граматичні помилки перекладу суд не перевіряє.

 

Але почнемо з позитиву. Наприклад, магазин “Антошка” свій сайт таки переклав. Відкривається він тією мовою, яку ви налаштували на браузері – чи то на комп’ютері, чи то на телефоні. За потреби, якщо вам відкрилося російською, можна змінити на державну вручну.

“Antonio Biaggi” – це поганий приклад. 2017-го менеджерам цього інтернет-магазину від ініціативи “Геть від Москви!”відправили два листи з проханням надати на сайті інформацію державною мовою. Проте ті листів наче й не отримували. А далі – і повісток у суд півтора року не забирали з пошти. І ось у січні цього року на чергове (чи не шосте) судове засідання до Львова з’являється директорка з Дніпра, яка заявляє: “Вимог активістів ніхто не розуміє, адже сайт… має україномовну версію”.

Представники компанії приїхали і, нібито, втерли нам носа, адже матеріалами справи встановлено, що всі повістки поверталися без їх вручення.

Все це було дуже хитро. Дізнатися, з приводу чого тебе кличуть до суду, неважко – з реєстру судових рішень та сайту судової влади. Так само неважко було там же подивитися, коли призначене наступне засідання. Представники компанії приїхали і, нібито, втерли нам носа, адже матеріалами справи встановлено, що всі повістки поверталися без їх вручення. Так, ми можемо судитися далі, адже зачепитися є за що. Але заради чого? Наша головна мета – українізувати сайт. І ми цього досягли. Перемога! Тому від подальших судів ми відмовилися,” – пояснює Олександр Золотухін.

А є ще “Модна каста”. Теж приклад того, що декому досі в Україні “ліпше чорт лисий”, аби лиш не українська мова. Суд за українізацію цього великого інтернет-магазину активісти УГП виграли, сайт мав бути давно перекладений. Однак менеджери чи власники “Модної касти”, замість того, щоб виконати рішення суду, взяли і “переїхали” з платформою на www.kasta.ua. ‎І навіть не приховують цього: про це відверто написати в Google-описі і навіть залишили той самий логотип, той самий дизайн.

Після надсилання всіх документів для примусового виконання рішення, ми повторно відправили запит у виконавчу службу. Але відповіді не отримали. В січні дізналися, що виконавче провадження таки було відкрите, але десь у листопаді його відразу закрили, не пояснивши чому. Жодного рішення, жодної зміни у мові сайту. Тому тепер ми знову звернулися в суд, але цього разу, щоб нам пояснили дії виконавчої служби і відкрили виконавче провадження знову”, – розповідає Олександр.

Усі попередні справи стосувалися порушення прав громадян на отримання інформації державною мовою, тобто розглядалися в контексті цивільно-правових та адміністративно-правових відносин. Сьогодні в Україні є перший прецедент мовної боротьби в господарському судочинстві. Сторонами у суді тут виступають дві юридичні особи. Одна з них – Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Друга – приватне підприємство, яке уклало угоду з цим навчальним закладом, аби навчати свого працівника – Дмитра Миронченка. Проте мовою викладання магістерської програми, яку впродовж семестру вивчав чоловік, була… російська, а не державна, як передбачено угодою і законодавством України. Відтак, підприємство подало в суд: вимагає розірвання договору та повернення коштів за навчання.

Ми, спільно зі Святославом Літинським консультуємо і допомагаємо у цій справі. Думаю, шансів на перемогу тут багато. Крім того, до нас звертаються по допомогу люди з Харкова, з Одеси, з різних міст. Часто це стосується мови викладання у вишах, дитсадочках. Тішить те, що багато непорозумінь вдається владнати і без суду. Але, мушу сказати, Закону про мову нам дуже бракує. Бо з ним чимало того, чим ми займаємося, наприклад, скасування регіональних мов, відпаде само собою”, – зазначає юрист.

Нагадаємо, в межах ініціативи “Геть від Москви!” також є розроблений проект Положення про мову в закладах харчування та публічних місцях, яку торік прийняли у Львові, а згодом у Кропивницькому та низці інших міст України.

Андрій Филик

Першоджерело: Львівська Мануфактура Новин

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]