Шкільна хвороба “булінг”: виявити та зупинити

Слово, яке ще п’ять років тому в Україні ніхто не знав, сьогодні відоме чи не у кожній школі. “Били п’ятеро, ще десятеро знімали на телефон” – моторошні заголовки журналістів лякають українців. У школах, окрім медичних, гуляє  ще одна хвороба – соціальна – під назвою “булінг”.

Булінг – хвороба із страшними наслідками для усіх учасників конфлікту. Проте, запевняють фахівці, її можна “вилікувати”. Як? Про це на Освітньому форумі “4Lead” розповіла соціальний педагог, авторка наукових праць з проблеми насильства серед дітей, розробниця та ведуча тренінгів для дітей, вчителів і батьків з профілактики булінгу в школах Світлана Стельмах.

Хто винен? Вчитель

На майстер-класі Світлана Стельмах переконувала, булінг зароджується там, де вчитель закриває очі. Сигнали, що у класі з’явилася “жертва” є, зазвичай, дуже явними.  

10 ознак поведінки учня, які мають насторожити педагога:

  1. пропуски/запізнення занять або прогули у певні дні чи певних уроків;
  2. відмова від участі в позаурочних заходах без об’єктивних причин або з надуманих причин;
  3. часті скарги на погане самопочуття на заняттях;
  4. замкнутість, уникнення друзів, однокласників, самоізоляція або ізоляція з боку інших учнів;
  5. зниження успішності, втрата інтересу до навчання та іншої діяльності;
  6. недовіра до однолітків і дорослих, низька самооцінка, невпевненість у собі;
  7. неуважність, забудькуватість, нездатність концентруватися;
  8. постійний або частий стан тривожності, напруженості, лякливість, страх гучних звуків і різких рухів;
  9. постійний або частий поганий настрій, стан пригніченості, або, навпаки, гіперактивність, дратівливість, агресивність, різкі і безпричинні перепади настрою;
  10. втрата або зіпсутий стан особистих речей (мобільного телефону, рюкзака, підручників . А також синці, розірваний або зім’ятий одяг учня, причин якого не може пояснити.

Пам’ятайте, завдання вчителя – придушити булінг у його зародку”, – каже експертка.

І переконує – у початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але у цьому віці вони вже можуть бути непривітними до інших. Як тільки вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. Часто причини для булінгу “підкидають” самі вчителі, виділяючи  когось із учнів через успішність, поведінку чи фізичні особливості учнів. Педагоги в першу чергу повинні розуміти наслідки своїх слів. Бо діти скоріш за все “підхоплять” і підсилять слова вчителя.

Як тільки вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити.

Справжній булінг найчастіше починається у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу. Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність. І не боятись залучати для вирішення проблеми усіх, хто може позитивно повпливати на ситуацію: однокласників, шкільного психолога, батьків, соцпрацівників чи навіть поліцію. Булінг – це  той випадок, замовчування проблеми зашкодить і може мати дуже важкі наслідки.

Хто винен? Батьки

Батьки також винні. При чому батьки з обох сторін – того, кого кривдять і того, хто кривдить. Адже помітити зміни у поведінці своєї дитини можуть ті батьки, котрі якісно проводять час із своєю дитиною.

“Ви повинні вибудувати довірливі стосунки зі своєю дитиною, аби вона не боялась поділитись із вами своїми проблемами. Якщо дитина вам не розповідає, що робить у школі –  значить не зовсім вам довіряє або ж боїться вашої реакції. А дитина має вас не боятися, ви маєте напаки захищати її”, – говорить Світлана Стельмах.

Також експретка закликає батьків підвищувати свою компетентність, читати літературу, вивчати, які явища зараз притаманні в школі. І не ігнорувати батьківські збори.

“Батьки і класний керівник  мають обговорювати успішність дитини. Але не менше, а можливо і більше говорити про те, як їх дитина почувається у класі. Чи вона не зачіпає когось, чи навпаки, є замкнутою. І працювати, дуже сильно працювати над тим, якщо виникають проблеми”.

Хто винен? Однолітки

Також тренерка наголосила: помилково думати, що від булінгу страждає лише жертва.

Психологічну травму, окрім жертви,  отримує і кривдник, і мовчазний свідок. Це “вилізе” пізніше, але часто саме кривдники і свідки, які наче й не знущались, але ніяк не захистили жертву, мають серйозні внутрішні переживання у дорослому віці. І з ними також потрібно працювати фахівцям“.

Тож  експертка наголошує: батьки разом із вчителями повинні плекати серед учнів повагу один до одного і прививати толерантність до “інших”. Світлана Стельмах просить дорослих утверджувати думку дітей щодо того, аби вони не боялись заступатись за “слабших” і не йшли за більшістю.

Як реагувати на булінг. Покрокова інструкція:

  • Вчитель – негайно зупинити булінг і нагадати учасникам про правила школі
  • Учні, батьки,працівники – повідомити про булінг вчителю, адміністрації
  • Вчитель – провести зустріч з кривдником та нагадати про правила школи
  • Психолог -зафіксувати випадок звернення та разом з вчителем розробити
  • план втручання
  • Вчитель – повідомити про випадок булінгу психолога та адміністрацію
  • Вчитель – повідомити батьків кривдника та жертви під час особистої зустрічі
  • Вчитель – провести зустріч з учнями та нагадати про шкільні правила
  • Адміністрація -повідомити уповноважені підрозділи органів Нацполіції
  • Адміністрація – повідомити соціальну службу у справах дітей

Нагадаємо, у Львові на початку місяця  відбувся Освітній форум “4Lead”, який організувала Українська Галицька Партія. Говорили про те, як стати лідером змін і для чого це потрібно кожному вчителеві. Зібралося понад 200 вчителів зі всієї України, які разом дискутували, вчились та обмінювались досвідом довкола шкільних питань.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]