ПТУ – це круто!

Чотири кроки до дуальної освіти від освітніх експертів УГП

Айтішник після… ПТУ. А ще – оператор 3D-друку, мехатронік і оператор робототехніки. Навчатися на практиці, не відходячи від парти, можливо, якщо запровадити дуальний підхід до навчання в училищах і коледжах.

Та наразі, за даними МОН, лише 20% випускників шкіл обирають профтехучилища. Для порівняння: у більшості країн ЄС ця цифра становить 40%, а в Чехії, Хорватії, Австрії та Фінляндії – всі 70%! Чому так – зрозуміло кожному: мережу профтехосвіти в Україні потрібно реформувати. А відтак ці заклади стануть престижними, а економіка отримає саме тих спеціалістів, яких потребує. Як це зробити, знають освітні експерти Української Галицької Партії.

Що треба зробити?

  • Внести сучасні актуальні професії до Класифікатора професій.

Як є сьогодні?

Держава передала фінансування училищ і коледжів місцевій владі, але на це їм не вистачає коштів. Ліцеї – це часто лише перейменовані ПТУ, жодних інших змін тут не відбулося.

У 2016 Кабмін визначив перелік стратегічних (тобто загальнодержавного значення) професій, фінансування яких здійснюється за рахунок держбюджету. У перелік додали 25 професій, за якими підготовку проводять дуже мало училищ. Наприклад, на виноградаря навчаються лише 44 учні, хоча таких вакансій аж 1622. На верстатника деревообробних верстатів навчається 1426 учнів, а потреба у таких фахівцях – 2600.

Ліцеї – це часто лише перейменовані ПТУ, жодних інших змін тут не відбулося.

Тим часом державний перелік професій для коледжів і училищ містить такі, які не вимагають спеціальної освіти (кастелянка, стропальник, дояр та оператор машинного доїння, чабан тощо). Класифікатор професій однозначно потребує оновлення, відповідно до міжнародної класифікації ISCO 08.

Що пропонує УГП?

Саме на часі розробка нових освітніх стандартів для профтехосвіти. Відразу тут мають з’явитися і нові спеціальності. Адже в недалекому майбутньому актуальними стануть такі професії, як оператор робототехніки, оператор торгових автоматів, машиніст-оператор дощувальних машин та агрегатів і систем краплинного зрошення, соціальний працівник з адаптації людей з особливими потребами за допомогою Інтернету, спеціаліст з альтернативної енергетики, оператор безпілотного апарату, оператор 3D-друку, тестувальник смарт-систем тощо.

Зміни до Класифікатора професій мають впливати на формування держзамовлення.

Вже сьогодні не всіх фахівців можна готувати традиційним способом. У світі перейшли до більш ефективного навчання – дуальної освіти. Наприклад, щоб підготувати фахівця робітничої професії, потрібні не лише аудиторії, книжки та викладачі, а серйозна база для практичного здобуття навиків. «Впровадження дуального підходу – тривалий процес. Його треба починати вже, хоча б з елементів», – каже координаторка освітньої експертної групи УГП Ірина Бек.

Дуальний підхід має багато переваг.

Для студентів:

  • перший практичний досвід;
  • фінансова стабільність;
  • можливість навчання та здобування навичок на сучасному обладнанні і в сучасних умовах;
  • швидкий вихід на ринок праці.

Для підприємців:

  • мінімізація операційних і рекрутингових витрат;
  • проактивна участь у навчально-іспитових планах;
  • підготовка якісних фахівців затребуваних професій для своєї компанії.

Для професійних навчальних закладів:

  • розширення практичної бази підготовки фахівців;
  • зростання мотивації та навчальної успішності студентів;
  • підвищення іміджу та конкурентних позицій закладу.

Автором дуальної освіти вважають Німеччину. Саме тут вкорінилися ефективні практики, на які рівняються Швейцарія, Канада, Австрія. У сучасному світі поєднання навчання і роботи таке ж органічне, як пити каву зранку. Молодого спеціаліста навчають фахівці з підприємства. Сам роботодавець визначає, які саме фахівці йому потрібні найближчі 3-4 роки. Училище чи коледж відповідає за теоретичну частину, підприємство – за практичну і стажування. Але студенти зацікавлені – вони отримують стипендію, яка мало відрізняється від зарплатні.

Звісно, традиційні контрольні та іспити ніхто не відміняв. Але це вже зовсім інший підхід: спеціальності в училищах і коледжах реальні, а не застарілі, тому роботу за фахом випускникам знайти легко, вони конкурентні на ринку праці. Немає такого, що після закінчення освіти випускник залишається без роботи, бо його навики і вміння не потрібні для сучасного ринку праці.

У таких умовах заклад теж змушений конкурувати, шукати кошти на свій розвиток, оновити матеріально-технічну базу, налагодити стосунки з підприємцями галузі.

“Дуальна освіта – це формат успіху, підтверджений часом, що забезпечує обґрунтоване наукою, практикою та потребами економіки навчання професіоналів. Змінилося суспільство – від індустріального до інформаційного, змінилася і діяльність людини, з’явилися нові професії”, – каже Ірина Бек.

Для прикладу, у Німеччині понад 330 спеціальностей навчають саме за методом дуальної освіти. І 48 000 підприємств долучилися до цієї системи.

  • Формувати замовлення потрібно відповідно до потреб ринкової економіки.

Сучасні професії поєднують у собі дві і більше колишні професії. Як приклад, опоряджувальник будівельний об’єднує професії лицювальника, плиточника, маляра і штукатура. Деякі з професій, за якими здійснюється підготовка в училищах, втратили актуальність. Наприклад, здобуття професії “оператор комп’ютерного набору”. Сьогодні важливо зрозуміти, скільки спеціалістів потрібно, хто повинен формувати замовлення на їх підготовку і за якими професіями та рівнями кваліфікації здійснювати підготовку робітничих кадрів на регіональному та державному рівнях.

  • Оптимізувати витрати: шкільна програма – у школі, а професійна – в училищах і коледжах

Експерти УГП пропонують фінансувати училища і коледжі за принципом «гроші за дитиною». Це дозволить підтримати ті заклади, які навчають актуальних професій. Училища отримають шанс розвиватися, учні – якісну освіту, а роботодавці змагатимуться за конкурентних фахівців. Цей принцип вже доводить свою ефективність у садочках і школі. Також експерти радять створити галузеві фонди фінансування ПТО (за рахунок зарахування частини податків). Це дасть змогу залучити і бізнес.

УГП ініціює низку змін і поправок до Класифікатора професій у серії листів і запитів у відповідні міністерства. Долучайтеся до команди змін – експертної освітньої групи УГП!

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]