Пропонуємо реформу громадських слухань у Львові

Львів’яни мають максимально впливати на життя міста, але для цього їм потрібні дієві інструменти. Одним з таких інструментів є громадські слухання. Проте зараз у Львові вони проходять неякісно. Українська Галицька Партія вважає, що громадські слухання потребують серйозного реформування, тому пропонує власне бачення таких змін. Депутат від Української Галицької Партії, голова комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова ЛМР Юлія Гвоздович презентує  пропозиції партії.

А як було досі? Яке Положення діяло? – Ніяке. Як так багато років проводилися громадські слухання без жодного Положення, адже останній статут остаточно заблокували у суді 2011 року? Що заважало прийняти тимчасовий порядок торік або позаторік? – Отут відповідей поки що не маємо.

Але до нового проекту Положення про громадські слухання, над яким розпочала працю робоча група, Українська Галицька Партія має певні конкретні пропозиції, які, на думку партійців, сприятимуть тому, щоб слухання були максимально відкриті.

  1. Потрібно чітко визначити перелік документів, які обов’язково потребують проведення громадських слухань перед тим, як їх затвердять міська рада чи інший орган місцевого самоврядування. До таких документів мають належати Статут територіальної громади, програми соціально-економічного та культурного розвитку, Генеральний план міста, план зонування районів, детальні плани територій (відповідно до закону Про регулювання містобудівної діяльності). Також в УГП пропонують громадські слухання обов’язково проводити, коли буде прийматися бюджет міста на рік.

“Цьогоріч багато громадських організацій звернули увагу на те, що бюджет був прийнятий без громадських слухань. Тому ми пропонуємо в новому Положенні про громадські слухання зафіксувати цю норму, щоб вона стала обов’язковою. З цією нашою пропозицією робоча вже погодилася”, – каже Юлія Гвоздович.

  1. Обов’язково на громадських слуханнях мають обговорюватися питання розміщення в межах історичного ареалу нових об’єктів будівництва з 3 до 5 категорії. Це означає: все, що будується у зоні історичної спадщини ЮНЕСКО, мусить бути погоджене з громадою на громадських слуханнях. Ця норма необхідна містові заради збереження його історичної спадщини, яку наразі нищать новими й новими скандальними забудовами.
  2. Громада має знати, які питання можна виносити на громадські слухання. Це має бути чітко прописано у новому Положенні. Такими питаннями могли би бути проекти нормативно-правових актів, важливі проекти рішень ради, що стосують усього міста, міські програми, звіти посадових осіб міської ради,  депутатів, звіти посадових осіб комунальних установ і організацій, а також потреба детальнішого інформація про питання, які зачіпають інтереси всіх членів громади або її окремих частин (мешканців районів).

“Люди мають знати, що якщо вони хочуть щось обговорити, то можуть це зробити через інструмент громадських слухань. Чому важливіше офіційно оформити громадські слухання, а не просто зібратися з сусідами і поговорити про проблему? Тому що результати громадських слухань повинні обов’язково розглядати владні структури, які приймають рішення щодо цього питання. Так прописано у законодавстві. Нещодавно на вулиці Пластовій комісія ЛМР з надзвичайних ситуацій планувала розмістити сміттєперезавантажувальну станцію. Але мешканців мікрорайону це обурило. Для таких випадків добре було би, якби в нас діяло Положення про громадські слухання, громада зібралася б, зробила протокол громадських слухань, і комісія мала б обов’язково врахувати думку мешканців, перш ніж приймати такі рішення”, – пояснює Юля.

  1. В УГП вважають, що громадські слухання потрібно проводити не тільки на загальноміські теми.  Також варто дати можливість організовувати їх і для частини громади – мешканців одного з районів міста, мікрорайонів тощо. Наприклад, коли розглядають Детальний план території району, то не варто проводити загальноміські громадські слухання. Перш за все, є потреба зібрати мешканців тієї території, для якої і будуть розробляти детальний план. А от питання нового Статуту міста має хвилювати всю громаду Львова.
  2. У новому Положенні також потрібно вписати норму, що громадські слухання, які стосуються певної частини міста, мають проводитися саме в тому районі, якого стосується питання. Дотепер питання Підзамча або Знесіння обговорювали лише у Ратуші. На такі слухання приходить 7-8 осіб з вказаного району, відтак ефективність їх надто низька. Але “для галочки” вони, де-факто, відбулися.
  3. Львів’яни мають мати більше шансів потрапити на громадські слухання. Для цього їх варто проводити у неробочий час або неробочі дні. Це потрібно для того, щоб не тільки непрацюючі люди, а й активні платники податків також могли взяти участь в обговоренні важливих для міста питань.
    Дізнатися про заплановані громадські слухання сьогодні у Львові можемо хіба з сайту міської ради або газети “Ратуша”. Обидва джерела інформації не користуються достатньою популярністю у містян. Тому вартує оголошення про громадські слухання розміщувати також на дошках оголошень будинків.

“Це ніби дрібниця, але вона важлива. Адже часто питання стосуються власності людей, їхнього житла, коли поруч має вирости велетенський торговий центр або ще одна висотка. Мешканці мають право висловити свою думку про це завчасу”, – наголошує депутат.

  1. Львів’яни та громадські організації повинні мати право ініціювати громадські слухання. Досі такий привілей належав тільки особам, які мають владні повноваження (депутатам, виконавчим органам ЛМР, міському голові).

“Експерти Інституту Політичної Освіти пропонують, щоб ініціаторами проведення громадських слухань у Львові могли стати 75-100 осіб. Для питання, яке стосується частини території, ця кількість мала б бути значно нижчою. Така модель успішно працює у Чернівцях, Івано-Франківську. Сподіваюся, ми її реалізуємо також у Львові”, – коментує Юля.

  1. Громадські слухання є для того, щоб влада слухала громаду, а не навпаки. Однак у Львові склалася небезпечна тенденція: вони більше скидаються на інформування, аніж на партнерську співпрацю. Усе через те, що міська влада не тільки ініціює проведення слухань, вона також формує регламент, формує порядок денний, а декому слова можуть не надати взагалі. Тому Галицька партія пропонує, щоб організаційний комітет формували ті, хто ініціює проведення громадських слухань. Тобто, якщо ініціювати зможуть самі львів’яни, то, відповідно, вони й обирають голову, секретаря тощо. Так обидві сторони зможуть нарешті почути одина одну, обмінюючись ролями у залі.
  2. Основним підсумковим документом громадських слухань є протокол. Його надсилають тому органу місцевого самоврядування, який прийматиме рішення щодо проблеми, яку розглядали. Отримавши цей протокол, начальник управління може його прочитати, не погодитися і відкласти збоку. У Галицькій партії пропонують, щоб протокол громадських слухань входив до переліку  документів, які мають бути обов’язково передані міському голові, виконкому чи депутатам ради разом із проектом остаточного рішення щодо питання, яке обговорювали на громадських слуханнях. Таким чином, про думку громади буде легко довідатися багатьом чиновникам і депутатам. Може тоді владцям легше буде до неї прислухатися.
  3. Відповідальність за неврахування рішення і думок мешканців має бути посилена. Депутати Галицької партії темі оскарження порушення законодавства про громадські слухання пропонують присвятити цілий розділ у майбутньому Положенні. До того ж, поки тривають оскарження дій або бездіяльності службових чи посадових осіб, громадські слухання, яких стосується така річ, повинні бути визнані “такими, що не відбулися”.
    В іншому випадку просто може бути так, що, фактично, сфальшовані рішення громади вступають у дію, а оскарження порушень законодавства можуть тривати ще багато часу – вже без жодного сенсу.Фото galinfo.com.ua

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]