Новітня «клюмба» атакує Львів

Богдан ПАНКЕВИЧ, голова Політради Української Галицької Партії

Хто не знає – «клюмба» це спонтанне збіговисько маргіналів, які після перших демократичних виборів 1990 року не знайшли собі конструктивного заняття і продовжили безсенсовні мітинги і безконечні дискусії на центральній клумбі – місці зародження нової української демократії. Синонім деструктивної примітивної спільноти.

Теперішня «клюмба» не видається спонтанним утворенням.

Добре організована і керована з поки невідомих центрів впливу вона системно штовхає Львів у прірву хаосу і безвладдя. Якесь ситуативне об’єднання колишніх регіоналів, націоналістів, лобістів інтересів тіньових власників базарів, включно із гіперактивними громадянами, які завжди «Проти!» і «Геть!».

Трагедія загибелі людей, екологічна катастрофа і клубок системних проблем Грибовицького сміттєзвалища вимагає спокійної, відповідальної консолідації львівської громади. Здоровий глузд і громадянська свідомість радять  відкласти на потім взаємні звинувачення і претензії. Не забувати – а саме відкласти до часу, коли спільними зусиллями загрозу буде усунено. Бо мордобій та істерики не дозволяють приймати правильних, виважених і швидких рішень.

Здавалося, що львівська громада є достатньо зрілою, свідомою і згуртованою аби справитися із найбільшими викликами. Що львів’яни є самодостатніми і автономними, здатними самостійно захищати інтереси свої та свого міста. Сильне місто – це основа держави, і Львів до подій останньої сесії міськради був прикладом для всієї України.

Але тепер за Львів стало соромно.

Понаїхало іногородніх силовиків, щоб охороняти роботу сесії. Чи у Львові нема поліції, здатної захистити сесійну залу свого магістрату? Чому вінницька «волохата» рука має лізти в нашу хату?

Вони так талановито захищали, що в залу напхалося повно агресивних людей, які не мають жодного стосунку до роботи сесії та до питань, оголошених в порядку денному. Як у таких умовах можна дискутувати і вирішувати критично важливі проблеми?

Зрештою самі народні обранці розпочали штовханину і мордобій у залі. Показали високий рівень свідомості, цивілізованості та моралі. У Львові, в день свята Вознесіння Господнього.

Демократія – це не охлократія і не плєбсократія. Ці формати – для Росії.

Тоді хто із таким напором намагається запровадити ці москальські формати у міськраді, в осередку нашого самоврядування – свідомі націоналісти? Чи може маріонетки, хай не кажу кого.

Певним владним особам вигідно дестабілізувати ситуацію у Львові – щоби не мозолив очей всій «совковій» Україні як успішний приклад заможної самоврядної громади.

Ще інші – мріють заскочити в крісло мера. Щоб «поцарювати» у цій непрозорій системі влади, сконструйованій за принципом «ручного управління».

Власне тут криється джерело проблем.

В авторитарній, непрозорій системі влади у місті.

Принципи демократії та самоврядування вимагають чесної, прозорої, відповідальної влади. Однак авторитет і управлінський хист мера дозволив збудувати цілком підконтрольну йому систему, закриту від впливу з боку громади, зі стійким імунітетом до громадського контролю.

Цьому дуже посприяла тотальна корумпованість міських депутатів, які ще у 2002 році експортували з Верховної Ради систему платного голосування за кожне прибуткове питання. Злі язики кажуть, що бували випадки, коли один сесійний день акумулював для розподілу до мільйона доларів готівкою. З того корита годувалися всі: депутати, правоохоронці, прокурори, судді.

Хто з депутатів, маючи такий «голосувальний» бізнес, буде вимагати від виконавчої влади прозорості й ефективності? Це можуть робити лише люди цілком нової формації, незалежні від влади.

Громада Львова не має відкритого доступу до реєстру обліку майна, де по кожному об’єкту нерухомості позначено власника чи орендаря, вартість і термін оренди. То саме повинно бути по всіх земельних ділянках у межах міста. Міські комунальні підприємства – то взагалі «чорна діра» наших спільних бюджетних коштів. Перевіряти їх може лише управління, підпорядковане мерові. Отже, роби що хочеш і як хочеш. ЛКП «Збиранка», куди входить Грибовицьке сміттєзвалище – власне, одне з таких підприємств.

А ще є проблеми реґламенту роботи Ради, оптимізації управлінських структур, кошторисів і якості проведення ремонтних робіт й інших підрядів.

Але наведення порядку нікому не вигідне – вигідно ловити золоті рибки в каламутній воді корупції. Тому і рвуться до влади нові кандидати у мери.

Львів має свій гонор, і львів’яни є мудрими, відповідальними людьми.

Потрібно усвідомити загрози, які несе новітня «клумба», керована криміналітетом і зовнішніми ляльководами.

Сталася біда, і потрібно перш за все дати раду сміттєвій загрозі.

І відразу наводити лад в управлінні містом, міняючи систему здійснення влади. Тоді, хто би не став мером Львова, він не буде мати шансів на маніпуляції та зловживання.

09.06.2016
Матеріал опублікований на zbruc.eu

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]