fbpx

На заслання у… село

Три ідеї від експертів медичної групи УГП, як реанімувати сільську медицину

У селах – не лише знахарі. Там працюють ще й звичайні сімейні лікарі і педіатри. Уявляєте, ще й такі лишилися? І недарма! Їх там чекає краще майбутнє! На заробітки у село – таке теж можливо!

Надія в українців з’явилася, коли за порятунок первинки взялася міністерка Супрун з командою. Однак попри команду змін у міністерстві випускники медичних вишів все ще не поспішають на роботу село. Реформу потребує наступних кроків. Яких? Знають експерти медичної групи УГП.

Вони наводять такі дані: укомплектованість дільничних лікарень лікарями становить 80%. У сільських лікарських амбулаторіях укомплектованість штату нижча порівняно з аналогічною в дільничних лікарнях (76,6%). Сумна статистика. Але ця тенденція не повинна підривати довіру до медреформи загалом. Все відбувається у правильному напрямку, просто її потрібно допомогти проштовхувати, особливо знизу. Не всі лікарі зрозуміли можливості для себе в нових умовах, не всі головні лікарі розгледіли можливості перейти на нові стандарти роботи і не всі громади оцінили свої можливості і не побачили підстав для оптимізму. Час від часу телебачення подає приклади успішних історій перезавантаження окремих амбулаторій, але їх приклад не поспішають наслідувати решта медичних менеджерів. Чому реформа пробуксовує і чим їй допомогти? Експерти медичної групи УГП діагностують реформу, щоб знайти ефективні засоби для її втілення. Вони напрацювали 3 ідеї, які можуть змінити статус і добробут сільських лікарів

  •      Збільшити фінансування медзакладів за рахунок збільшення кількості декларацій

“Село (місто, район) ….., запрошуємо сімейних лікарів. Зарплата 15-30 тис. грн, житло, повне забезпечення, город, ділянка, машина, бензин, оплачуємо комуналку…”, – оголошення приблизно такого змісту все частіше читаємо у Фейсбук від керівників закладів охорони здоров’я в області. Так, це наша з вами українська реальність. І таких оголошень буде все більше!  

Ми нічого не придумали. Не вірите? Розказуємо!

Медичне диво у Краковці

Коли  молодий лікар-інтерн зі Львова подався у Краковець, багато хто крутив пальцем біля скронь – складалося враження, що молодий фахівець вирішив погубити кар’єру. Але Ігорю Заставному вдалося неможливе. Він повністю оновив сільську амбулаторію у Краковці.

За три роки медики під його керівництвом виграли два мікропроекти, зробили ремонт та закупили обладнання. Тепер селищна амбулаторія і можливості лікувати людей змінилися до невпізнання.

 

“Як я приїхав тільки, то все було дуже страшно: дах прибивали, щоб його вітер не зривав, і приймали пацієнтів у куртках, стояв п’єц, але тепло не було. Туалету не було”, – згадує Ігор Заставний.

Він просто завоював довіру краківчан.

Сьогодні це сучасне приміщення, обладнане за останнім словом техніки. комфортне і затишне. із сучасною технікою і експрес-текстами. А пізніше МОЗ запросило Ігоря Ігоровича до числа лікарів-волонтерів, які вчитимуть сімейних лікарів, як використовувати на практиці систему міжнародної класифікації надання первинної медичної допомоги.

“Рецепт” успіху громадської ініціативи від Ігоря Заставного простий, як двері. Він просто завоював довіру краківчан.

Велике перетворення у Розвадові

Отже, Розвадів на Львівщині. Сучасні меблі, свіжий ремонт і пеленальний столик у кожному кабінеті замість старої “шевченківської” хати. Е-картка кожного пацієнта, автоматичний аналізатор сечі і тропонін-тест замість інтуїції – з таким багажем працюють сімейні лікарі Розвадівського центру медико-санітарної допомоги, куди входять (взагалі входять в ОТГ 6 сіл),  Розвадова, що у Миколаївському районі на Львівщині. Тут змогли здійснити маленьке медичне диво – із середньостатистичної сільської амбулаторії зробити сучасний медзаклад.

“Ми взялися за зміни на другому етапі, коли Міністерство оголосило про підписи декларацій з сімейними лікарями. Можна сказати, ми встигли застрибнути в останній вагон. Люди нам повірили – нам вдалося підписати декларації з більшістю мешканців сіл”, – розповідає керівник медзакладу Оксана Марцюняк.

Центр медико-санітарної допомоги перебуває у тій самій будівлі, що й амбулаторія медичної практики та сімейної медицини (село Черниця, вулиця Майдан Українських Січових Стрільців,1). Центр має структурні підрозділи, ФАП(и) у кожному селі ОТГ (Розвадів, Крупське та Верин). Час від часу сюди виїжджають три сімейні лікарі і два педіатри. А у ті дні, коли їх там немає – на місці працюють медсестри, які надають долікарську допомогу. За допомогою можна звертатися в амбулаторію або відвідувати лікарів, коли вони перебувають на виїзді у ФАПах за графіком. Лікаря на виклик возить службовий автомобіль.

Сучасна апаратура, комфортні відремонтовані приміщення, експрес-діагностика – всі ми хочемо якісних медичних послуг там, де живемо. Але часто “забуваємо”, що ці речі коштують грошей і їх звідкись треба брати. Міфічна держава як головний спонсор не справляється – це вже ні для кого не таємниця. А якщо перерозподілити ресурси і зробити менше амбулаторій, але краще? В умовах медичної реформи це стає можливо. Заклади охорони здоров’я отримують в середньому по 570 гривень на пацієнта на рік при виконанні всіх умов НСЗУ, сімейні лікарі – стимул працювати краще і достойну зарплату, українці у селах – якісні медичні послуги. Усе справедливо. Якщо амбулаторії зможуть запропонувати якісні медпослуги на місці, вони виграють у битві за пацієнта і здекларацій можуть отримати гроші на свій розвиток. Але почати треба спочатку – з підписання декларацій і завоювання довіри селян. Це непросто, але у цьому спасіння для амбулаторій, які перебувають у стані шевченківських хат, в яких бігають миші поміж пляшечок і коробочок.

Але почати треба спочатку – з підписання декларацій і завоювання довіри селян.

У новенькому центрі первинки у Розвадівській ОТГ теж все нове. За власні кошти центр придбав сучасний ЕКГ-апарат, і тепер чимало серцевих недуг діагностувати стало простіше, причому майже миттєво. Тепер медсестри йдуть на виклик у село і в їх сумці завжди є швидкий тропонін-тест, з яким швидко виявити інфаркт стає можливим на перших порах.

Звиклий аналіз сечі – тут справа рук техніки. Ніяких більше допотопних методів! Сучасний аналізатор сечі і поставили у кожному ФАПі.

“Це дуже нестандартне, але ефективне рішення. У підсумку ми маємо швидкі аналізи, що дуже важливо на первинній ланці медицини. Ми склали графік виїзду медичної машини і активно їздимо селами, тож потреби їхати до міста і робити аналізи у мешканців наших сіл немає, це можна зробити вдома”, – з гордістю каже Оксана Марцюняк.

Всі дані про пацієнтів Розвадівського центру первинки – у режимі онлайн. Тут закупили сучасну компютеризовану систему і вся база пацієнтів тепер електронна – пацієнти у нас мають власну е-картку пацієнта. Відтак всі записи лікарів – також доступні в системі.

Задоволені новаціями усі: селянам немає необхідності їхати до міста, щоб зробити обстеження, а лікарі мають вдома роботу, яка приносить їм конкурентну зарплату.

Селянам немає необхідності їхати до міста, щоб зробити обстеження.

Ситуація в охороні здоров’я, хоч і дуже поволі, але змінюється на краще, зростають зарплати, поліпшуються умови праці лікарів, діагностика стає сучасною і доступною. Із січня 2019- ого року зарплата сімейних лікарів, які працюють в області, а не у великих містах,  навіть дещо більша, ніж у львівських. Щоправда, не у всіх, а виключно у тих, хто підписав найбільше декларацій з пацієнтами. Будемо конкретними: сімейним лікарям, які підписали 1800-2000декларацій, нараховано понад 16 тис. гривень (на руки отримають від 13 тис. грн). Ті сімейні лікарі, хто підписав всього 500-600 декларацій, отримаютЬ значно менше – 6, 5 тис. (приблизно 5100 грн на руки).

Але не всюди події розгортаються за таким оптимістичним сценарієм. В одному із сіл Золочівського району не встигли виконати всіх умов НСЗУ.

“Ми підписали декларації у грудні-січні. Нам придбали новий кардіограф, пульсоксиметр, обіцяють власну лабораторію. ЛІкарі у нас отримують мінімальну зарплату з надбавками і преміями, але це не ті суми, які озвучують по телевізору”, – розповідає сімейний лікар, яка не побажала називатися

У схожій ситуації опинилися амбулаторії у селах, в яких ще не створено ОТГ. Вони й досі перебувають на старій моделі фінансування і в них мало що змінилося. Трохи апратури закупили, частково ремонти зробили, але на місцях потрібна відцентрові рухи для об’єднання громад. Так більше шансів оздоровити сільську медицину якісно і з перспективою.

Що пропонує медична група УГП?

Експерти медичної групи УГП переконані: не слід обмежувати кількість декларацій, які підписують люди на місцях зі своїми сімейними. Логіка проста: більше декларацій – більше грошей на амбулаторію. Це дасть додаткові ресурси для життєзабезпечення амбулаторій і ФАПів. Адже вони можуть самі розпоряджатися своїми коштами, давати суттєві надбавки до зарплати лікарів та індивідуально керувати питаннями оренди і додаткових джерел заробітку.

У ході медреформи всі медзаклади мають перетворитись на підприємства для отримання коштів від Національної служби здоров’я. Заклади охорони здоров’я отримують по 570 гривень на пацієнта на рік, як раніше, при виконанні всіх умов НСЗУ, сімейні лікарі – стимул працювати краще і достойну зарплату, українці у селах – якісні медичні послуги. Усе справедливо. Якщо амбулаторії зможуть запропонувати якісні медпослуги на місці, вони виграють у битві за пацієнта і з декларацій можуть отримати гроші на свій розвиток. Але почати треба спочатку – з підписання декларацій і завоювання довіри селян. Це непросто, але у цьому спасіння для амбулаторій, які перебувають у стані шевченківських хат, в яких бігають миші поміж пляшечок і коробочок.

  •      Збільшити зарплати лікарям у селах через збільшення коефіцієнту виплат за капітаційною ставкою для медзакладів в селах залежно від густоти населення

Уявіть дві громади, у яких мешкають по 10 тисяч людей. Одні компактно проживають у багатоповерхівках у маленькому містечку. Інші – у десяти селах на різній відстані. І 10 000 містян, і 10 000 селян мають отримати одну й ту ж саму послугу на первинній ланці – обтеження і консультацію сімейного лікаря чи педіатра. Консультації, лікування, аналізи і діагностика, оформлення рецептів на безкоштовні ліки, лікарняних, довідок – і там, ітам обов’язки однакові, але неоднакові умови роботи. Заманювати лікарів на село будуть безкоштовним житлом, автівкою і навіть планшетом або портативними засобами діагностики. Але чи вирішить це проблему у корені? Так, лікар піде на село, перевтомиться, емоційно вигорить і втече додому до міста у пошуках кращого життя.

Конкуренція між лікарями та закладами охорони здоров’я у боротьбі за кожну людину впливає на добробут і закладу, і медиків, і самих українців. Така головна ідея медреформи і вона справді працює. Це стимулює підвищення якості наданих послуг і певні зміни, напевне, вже багато хто відчув.

У липні 2019 року всім лікарям первинної ланки скасують оплати за червоними списками – перераховувати гроші за пацієнтів, які не підписали декларацій з лікарями більше не будуть нікуди. Саме тоді мусить включитися центральний механізм стимулювання для лікарів, які працюватимуть у селі. Як варіант вирішення проблеми, експерти пропонують за густотою населення змінити коефіцієнти оплати лікарям в селах. Уже зараз у лікарів гірських районів є спеціальна надбавка 25%.

 

“Незалежно від того, скільки декларацій підписано, лікарі приймають пацієнтів з обох списків – і зеленого, і червоного. У селі немає вибору – інший лікар далеко. Лікарі при тому всьому отримують малу зарплату. Підписують вони 1800 декларацій, але фактично приймають і тих, і тих, вони нікому не відмовляють. Тому ми вважаємо, що треба дати сільським лікарям можливість підписувати більше декларацій. Не треба обмежувати їх кількістю 1800-2000 декларацій”, – каже координатор медичної групи УГП Мирослав Брегман.

“Зараз іде оплата лікарям за зеленими і червоними списками. Зелені – ті, які підписали декларації з лікарями. А червоні – ті, які були прикріплені до ЗОЗ. Тобто від загальної кількості людей, яка була прикріплена до ЗОЗ, відмінусовують зелений список – людей, які підписали декларацію. Зелений список – платять у середньому 540 грн/рік за пацієнта (за дорослого і дитину по-різному, це всередньому кажу). А за червоний список по 120 грн/рік. Але з липня ці 120 грн скасують.Треба буде визначатися всім. Лікарні втратять не так багато, але на центральному рівні економія буде помітна, тому і гроші будуть. Їх також можна скерувати на доплату лікарям у сільській місцевості”, – пояснює експерт Ігор Заставний.

 

За його словами, на первинці медицина не закінчується, але це питання дуже важливе.

“Медицина села відрізняється від міської навантаженням, відстанями до пацієнтів, дорогами, престижем (хоч щодо престижу, особисто я так і не вважаю), круглодобовими чергуваннями 7 днів в тиждень, відсутністю вторинки під боком і так далі. Багатьом важко зрозуміти, що лікар в селі є лікарем і вночі, і в свята, і вдень, і у відпустці, і навітьколи він/вона захворів(-ла). Я не кажу про телефонні дзвінки, бо вони у всіх є, я про відвідини додому. Я вже і не кажу про утримання ФАПів, бо всіх їх нереально скоротити зараз”, – каже Ігор Заставний.

До слова, після втілення великих змін у Розвадові сімейний лікар з досвідом роботи 1 рік (без вислуги років) отримує зарплату 20206 гривень. При цьому він має 1800 підписаних декларацій з місцевими мешканцями. А сімейник з аналогічним навантаженням і з більшим досвідом отримує 21 954 гривні. Це стало можливим за рахунок роботи з населенням – лікарям вдалося переконати місцевих мешканців не їздити до міських лікарів, а лікуватися вдома. Їм повірили, і більша частина людей таки підписали декларації зі своїми лікарями.

“Сільський коефіцієнт може бути відносно невеликим – 1,1 – 1,2, але це дасть додатковий стимул сільській медицині”, – переконаний Мирослав Брегман.

На переконання медичних експертів УГП, коефіцієнт не має бути разюче відмінним. Пояснення цьому таке:

заробітні плати лікарів в селі навіть не такі самі, як у місті. Вони виходять меншими, ніж у міських колег, бо великі витрати йдуть на утримання персоналу, який нереально скоротити, бо є великі села, де ФАП дуже потрібен.

“Не дивлячись на те, що за логікою, ці самі зарплати мали би бути вищими, щоб давати мінімальні стимули (вищі – не треба, лише би врівноважити). Пропоную задуматись над цим хоч би після відміни червоного списку. Це зменшить фінансове навантаження”, – аргументує Ігор Заставний.

Вища зарплата залишається дієвим стимулом для медиків. Це вплине на статус медика у суспільстві і особистий добробут родини лікаря у селі. Якщо фахівець буде мати добрі умови вдома, у нього не буде потреби їхати за кордон.

  •      Ініціювати зміни до законопроекту про нарахування балів за меддіяльність

Згідно нового закону, лікарі проходять процедуру акредитації. Умовно кажучи, лікарю виставляють бали за багатьма критеріями. Але не всі з них є в однакових умовах! Як можна їх оцінювати за однаковими критеріями лікарів у місті і лікарів у селі? Медик у селі може долати пішки 15 кілометрів, щоб вчасно надати меддопомогу, а до сімейного лікаря у місті пацієнти приходять самі. Погодьтеся, навантаження неспівмірне і його важко порівнювати, адже від початку вони перебувають і нерівних умовах. Крім того, життєзабезпечення сільської лікарні потребує значніших ресурсів, причому і матеріальних, і нематеріальних. Лікарю важче добратися до конференції, зрештою, його просто нема ким замінити на час відсутності під час тієї конференції.

Медик у селі може долати пішки 15 кілометрів.

Експерти медичної групи пропонують змінити правила гри за рахунок акредитації. Це потрібно, щоб реабілітувати сільських лікарів і спробувати нарешті оцінити їх навантаження і професійність. Наприклад, можна автоматично нараховувати лікарям за рік роботи на повну ставку в закладах охорони здоров’я сільської місцевості 10 балів безперервного професійного розвитку.

“Ми пропонуємо нараховувати бали за рік роботи на повну ставку у межах безперервного професійного розвитку лікарів у медзакладах сільської місцевості. Щоб потрапити на конференцію чи стажування лікарям, які працюють у сільській місцевості, необхідно витратити більше часу та ресурсів. Враховуючи це, а також велике навантаження через дефіцит кадрів, лікарі закладів охорони здоров’я сільської місцевості повинні мати певні “бонуси”, – пояснює Мирослав Брегман.

Медична група УГП скерувала листа із цими пропозиціями і надіслала його до громадської ради при МОЗ.

Проте експерти УГП не займаються голими лише теоритизуваннями. Вони знають про проблему зсередини, адже працюють безпосередньо з командою змін МОЗу.  Ігоря Заставного запросили у команду Уляни Супрун для публічних консультацій місцевих громад, щоб реалізувати зміни. Фахівці на місцях розказують практичні речі, які вже працюють в окремих медзакладах і які реальні в сучасних умовах. Як збільшити кількість декларацій з сімейними лікарями, як скласти фінансовий план медзакладу, звідки брати машини для служби «швидкої» і як налагодити комунікацію між районом і областю  – типові труднощі медреформи у громадах. Адже від того, як буде сформована модель обслуговування мешканців громади і чи буде налагоджена ефективна співпраця з власниками лікарень і амбулаторій – місцевими радами, буде залежати фінансовий добробут підприємства і його працівників.

“Часто проблема виникає через неефективний зв’язок між сформованими ОТГ і районами. Але це можна подолати. Треба тільки налагодити комунікацію на місцях”, – каже Ігор Заставний (Ihor Zastavnyy).

Медична група у 2018-ому провела:

  •         тренінги на тему медичної реформи (Новояворівськ, Золочів, Сколе, Самбір, Дрогобич, Львів, Миколаїв, Розвадів, Ходорів);
  •         форум “Медицина майбутнього” (Львів);
  •         круглі столи про лікарське самоврядування (Львів).

Ці заходи дали такий результат:

  •         запровадження якісної системи комунікації між медиками, пацієнтами та владою у Розвадівській ОТГ,
  •         консолідація середовища медиків (Львів і Львівщина)
  •         впровадження сучасних підходів організації роботи медустанов.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]