Лідер – це орел, який може опуститись

5 неймовірних месиджів з форуму “4Lead”, які можуть змінити школу до невпізнання

Колись всесвітньо відомий політик і правозахисник, президент Південно-Африканської республіки, Нельсон Мандела сказав: “Освіта - це найпотужніша зброя, яку ви можете використати, аби змінити світ”. Саме тому в УГП приділяють стільки уваги якісним змінам в освіті. Це те, що можна почати робити уже сьогодні. І це те, що визначить майбутнє.

Сьогодні, як ніколи, вчителі потребують зміни підходу до навчання, адже світ змінюється дуже стрімко, і філософія школи нарешті також приймає правила гри. Хто б міг подумати, але НУШ диктує зміни у мисленні дорослих, як здатні втілити освітню революцію. Просто перед тим треба здійснити революцію у голові кожного з вчителів, директорів і батьків. Освітні експерти УГП – це ті, хто може і прагне допомогти усвідомити цей світоглядний прорив, саме тому вони роблять ставку на розвиток soft skills. Бо математики-географії-англійської викладачів навчають у вишах.

Треба здійснити революцію у голові кожного з вчителів, директорів і батьків.

“Сильне суспільство те, в якому діють сильні інституції. Сьогодні в освіті школи мають стати такими інституціями, в яких синергія лідерів веде до змін. Вчитель як лідер, лідери-учні, директори-командотворці – це основа нової освіти”, – каже Ірина Бек, координаторка освітньої групи УГП.

Як зробити синергію можливою? Щоб знайти відповідь на це та інші запитання, освітні експерти організували масштабний освітній форум “4Lead” у Львові. З допомогою авторитетних тренерів експерти спробували знайти точки опори для всіх, хто хоче змінюватися і рости.

Читайте, дивуйтесь, зберігайте у закладках і надихайтесь на зміни у власній школі!

1. Вчитель мусить ставати лідером і вести за собою

Інакше ми далі будемо залишатися у совковому минулому, коли рішення приймають авторитарно, а молоді люди сидять за партами і просять дозволу відповісти на запитання вчителя і банально відтворюють інформацію, як це робили їх діди і прадіди у домодерну епоху.

У школі звикли жити за спущеними згори вказівками. Але розвиток суспільства і країни залежить від особистостей, які творять середовища навколо себе. Освіта задає тон розвитку. Лише прогресивні інноваційні ідеї можуть допомогти нам здійснити прорив для міст і країни в цілому. Ідеї можуть формувати лише креативні та вільні особистості. Починаються вони зі школи. Тому школа має стати середовищем, сприятливим для перетворення захоплень і талантів у вміння і компетенції.

Лідер – це людина, яка допомагає іншим змінюватися і розвиватися, приносити плоди своєю працею, формувати середовище навколо себе.

“Лідер робить правильні речі, а керівник робить речі правильно. Для мене керівництво – це певні функції, які треба виконувати, а саме: планування, організація, мотивація та контроль. Відповідно люди, які ці функції виконують, – це керівники. А лідери покликані до більшого. Лідер – це людина, яка допомагає іншим змінюватися і розвиватися, приносити плоди своєю працею, формувати середовище навколо себе. І хоча лідер часто покликаний виконувати чотири управлінські функції, але для лідерства цього недостатньо. Важливо для лідера мати візію, бути візіонером, вміти передати цю візію іншим, вміти надихати людей до великого, піднімати над рутиною і бачити сенси у складних викликах життя, які потім додаватимуть їм мотивації з цими викликами справлятися“, – закликає до лідерства у школі Наталія Бордун, директорка і співзасновниця Інституту лідерства та управління УКУ, член дорадчої ради Центру інноваційної освіти “Про.Світ” і Міжнародної ради правління L’Arche Int., викладач і тренер.

Якщо мислити алегоріями, то лідер – це особа, яка бачить з орлиного польоту усю картину, розуміє важливість і якість кожної частинки цієї картини, а також вміє опуститись на землю і донести цю картину людям так, що вони побачать її поглядом зверху. Важливим інструментом для цього є слухання.

2. Для розвитку освіти дуже важливі горизонтальні зв’язки і співпраця між освітянами

Стандартний радянський підхід «це твій вчитель, і ти маєш його слухатися» у сучасному світі неактуальний. Сьогодні підхід змінюється на “це твій вчитель і він твій друг”. Так починається пізнання, вільне від страху.

Свого часу Марічка Суп-Новікова шукала у Гарварді ідеї, щоб об’єднати найкращі педагогічні методики і створити середовище, в якому діти почуватимуться комфортно і вчитимуться одне в одного. Так народилася ідея проведення школи вихідного дня за виховною методикою, апробованою у США. UCUkids – проект, який поєднав українську і гарвардську традиції взаємодії та спілкування з обдарованими дітьми. Принцип єдиний – дозволити дитині бути творчою. Підхід незвичний для традиційних українських шкіл. Але вже має своїх фанатів.

Марічка навчає вчителів переходити до менторства. Ментор – це такий собі коуч, який працює зі студентами, окреслює разом з ними цілі, ставить запитання і допомагає знайти відповіді.

“Роль сучасного ментора з навчання — формувати та підтримувати впевнених у собі і самодостатніх сучасних професіоналів, які максимально використовують можливості та навчаються з різного досвіду заради саморозвитку“, – переконує вона.

Сучасні люди навчаються за допомогою багатьох нових способів не лише в школі. І через це модель навчання, де управління йде лише “від центру”, стає дедалі менш ефективною. Школи, до яких ми звикли, будуть програвати інноваційним.

Сигнали, що у класі з’явилася “жертва” є, зазвичай, дуже явними. Завдання вчителя – придушити булінг у його зародку.

Якщо вчителі зрозуміють, що вони не конкурують між собою, а мають працювати разом, то на виході ми отримаємо конкурентну школу, у якій стане престижно навчатися. Це можливо, коли самодостатні вчителі беруть на себе відповідальність і співдіють. Наприклад, вчителі повинні об’єднатися, щоб нейтралізувати таке явище, як булінг. Авторка наукових праць з проблем насильства серед дітей Світлана Стельмах переконує, що булінг зароджується там, де вчитель заплющує очі. Сигнали, що у класі з’явилася “жертва” є, зазвичай, дуже явними. Завдання вчителя – придушити булінг у його зародку.

“Психологічну травму отримує і кривдник, і мовчазний свідок. Це “вилізе” пізніше, але часто саме кривдники і свідки, які наче й не знущались, але ніяк не захистили жертву, мають серйозні внутрішні переживання у дорослому віці. І з ними також потрібно працювати фахівцям”.

3. Автономія шкіл – розвиток і можливості, а не управління згори

За складним словами “автономія”, “децентралізація” стоять комплексні і якісні зміни, яких ми всі так хочемо. Перш за все – зміна вертикальних важелів управління на горизонтальні зв’язки на рівні шкіл. Це ідеальний варіант, до нього варто рухатись. Так можна розвивати партнерство у кожній школі, залучати вчителів, учнів та батьків до процесів та управління.

Якщо буде чітко сформована команда компетентних директорів і автономія шкіл буде заохочуватись, тоді все вийде.

“Децентралізація – це передача повноважень і відповідальності за управління освітою та фінансування освіти демократично обраним органам місцевої влади і школам. Основним завданням автономії є перетворення шкіл на самостійні центри навчання та розвитку дітей. Як цього досягти? Тут потрібне бажання органів управління освіти частково відпустити свої контролюючі повноваження, перетворитись на консультаційні центри для освітніх закладів. І почати смакувати всі переваги автономного розвитку шкіл. Цей рецепт містить різноманітні інгредієнти, серед яких обов’язковими є формування чіткої стратегії розвитку кожної школи, зміни способів фінансування освітніх закладів, поступово запроваджувати принцип фінансування “гроші ходять за дитиною” на місцевому рівні, якісно нова система індикаторів для оцінки якості освіти. Якщо буде чітко сформована команда компетентних директорів і автономія шкіл буде заохочуватись, тоді все вийде“, – розповідає Ірина Бек, координаторка освітньої експертної групи УГП.

Етапи запровадження широкої автономії школи:

Підготовчий – відбір пілотних шкіл із професійними директорами, делегування їм усіх управлінських повноважень.

Систематизація та аналіз. Вивчення досвіду функціонування автономних закладів освіти, визначення переваг та стримуючих факторів діяльності директорів автономних закладів освіти. Розробка рекомендацій для усунення стримуючих факторів та перепон.

Основний. Поступове розширення мережі шкіл, які працюють на засадах повної автономії.

“Рівноправний діалог, орієнтир на інтерес дитини, розширення участі батьків в ухваленні рішень у освітньому процесі, персоналізація повноважень мають бути основними принципами партнерства. Ці вимоги реально втілити, адже є точки дотику між усіма ланками. Ми вивчали досвід Фінляндії, США, Естонії, Ізраїлю. І у нас можна впроваджувати ці напрацювання. Це забезпечить якісно нове управління в освіті, розвиток шкіл в умовах автономії, уміння делегувати повноваження в управлінні школи учням. А керівникам треба стати ефективними менеджерами“, – зауважує експертка освітньої групи УГП Ольга Матійчук.

4. Школи будуть розвиватися, коли буде партнерство школа-вчитель-батьки

Гроші на штори і нові шафи для кабінету біології – саме такою донедавна була співпраця батьків і школи. Але змінюється школа – змінюються і ролі! Батьки, вчителі і самі школярі у рамках НУШ отримують більше можливостей впливати на життя школи. Які підручники обрати, який інтерактив доцільний – батьки можуть висловити свою думку.

“Нова українська школа – це не тільки нові меблі, а значно більше і глибше. Учні зможуть отримати якісну освіту тільки тоді, коли все, що відбувається навколо, спрямовано для учнів. Розвиток партнерства – основа реформи і змін в школі. Школи мають отримати автономію, стати незалежними центрами. Тільки тоді школа стане найбільш наближеною до учнів”, – пояснює Ірина Бек, координаторка освітньої експертної групи УГП.

Керівник середньої школи штату Північна Кароліна застосовує унікальну стратегію спілкування зі своїми учнями поза класом: відвідує їх вдома – всіх. Елізабет МакВілліамс, директор у школі Carroll Magnet Middle School в штаті Північна Кароліна, сказала, що ця практика, виникла ще за часів її вчителювання, після того, як вона організувала свою першу відкриту зустріч з батьками у школі, на яку ніхто не з’явився. Пора змінювати правила гри! Освітні експерти УГП пропонують сформувати інструменти для реалізації партнерства – наприклад, створенння батьківських рад з розширеними повноваженнями.

Ми вважаємо, що обов’язково права і обов’язки всіх учасників навчального процесу мають бути закріплені у правовому полі – у статутах шкіл, положеннях про учнівське самоврядування

“Суть нової української школи – у концепції педагогіки партнерства, яка визначає розподілення лідерства і співпраця усіх учасників навчального процесу. Ми вважаємо, що обов’язково права і обов’язки всіх учасників навчального процесу мають бути закріплені у правовому полі – у статутах шкіл, положеннях про учнівське самоврядування“, – каже Марта Рудковська, експертка з юридичних питань освітньої групи УГП.

5. Нові можливості для вчителів

Ефективні лідери – не завжди відмінники. То, може, не варто зациклюватись на відтворенні інформації, яку завжди можна знайти у мережі? Наталя Пилат – дослідниця Центру лідерства УКУ. Вона консультує бізнес і громадський сектор. Ефективні лідери потрібні всюди. Школі також.

“Нова система освіти передбачає навчити дітей не терпіти, але не “вивалювати” усі свої емоції на когось, не думаючи про те, що відчуває чи думає інший. Про високий емоційний інтелект свідчить адекватна поведінка. Тобто емоційний інтелект – це розказувати про свої емоції, але розуміти як вони впливають на інших; поводитися з повагою до іншої людини, не порушувати її межі“, – вважає Наталія Пилат.

Зі спостережень експертки, діти, які вміють дружити, пропонують альтернативні пропозиції, вміють цікавитися життям інших і питати, як вони почуваються. А відсутність навичок побудови стосунків призводить до самотності.

Перед педагогами стоїть виклик: вони мають бути ще й психологами, тобто вчити дитину не тільки математичних формул, а й умінню мислити

“Завдання вчителів – навчити дітей комунікувати між собою, вміти аналізувати поведінку інших, втримати контакт з іншими, але щоб дитину не ображали. Для педагога важливо створювати уроки, щоб розвивати навички відповідно до віку дитини. Наприклад, вчитель математики не просто повинен вивчати теми, а розмовляти про те, чому одному учневі легше виконувати математичні завдання, іншому важче, і звертати увагу, якими емоціями діляться діти в той момент. Перед педагогами стоїть виклик: вони мають бути ще й психологами, тобто вчити дитину не тільки математичних формул, а й умінню мислити”, – резюмує експертка.

І це не просто суха теорія. Сьогодні індивідуальна освітня траєкторія – уже реальність. Бо вистачить порівнювати учнів з іншими! Тільки власна динаміка росту, тільки порівнянння зі собою вчорашнім – ось те, що змінює філософію пізнання.

У німецькій школі Августа-Леммле в Леонберґу (земля Баден-Вюртемберґ) навчають ставити і досягати цілей. Тут ставлять оцінки за іспити, а котрольні дозволяють переписувати. Оцінки – не головне, передовсім знання. Школа Августа-Леммле – це спроба застосувати ціннісний підхід до організації навчання, це традиції плюс постійний пошук, закріплені у щоденнику учнів, батьків і вчителів.

Підприємці хочуть мати результати, оцінки кандидатів на роботу

“У нас немає звичних цифр в оцінюванні. У нас є інша шкала оцінювання контрольних робіт. Це така собі мішень, в якій у кружечках показуємо результати з певних компетенцій. Якщо йдеться про компетенції з письма, він справився з усім завданням, то це відмінно. Якщо з письма він не справився, а з аудіювання щось зробив, то він поза колом мішені у відповідному кружечку. Така альтернативна шкала оцінювання дуже прозора. Оцінки отримують у кінці року, коли учні складають іспити. Вже іспити оцінюються балами. За бажаннями батьків, ми вже ставимо повноцінні оцінки. Підприємці хочуть мати результати, оцінки кандидатів на роботу”, – розповідає заступник директора школи Домінік Хаба (Dominik Haba).

З появою нової генерації вчителів наступлять реальні зміни у школах. Бо саме школа – це місце, де ростуть лідери. Це відбувається вже сьогодні. Тут маленькі лідери стають великими лідерами і щодня їм у цьому допомагають люди, які самі наважилися стати на цей шлях – вчителі і керівники.

Освітні експерти УГП пропонують разом творити активне середовище для розвитку лідерства в освіті та зміни парадигми співпраці між директорами, вчителями, учнями та батьками. Від теорії – до практики!