fbpx

Коли держава – друг підприємця, а не генератор труднощів

5 кроків для країни, щоб українцям було легше розвивати власну справу

Рано чи пізно чи не кожен дорослий доходить до розуміння: найкраща справа – власна. До ідеї підприємництва приходять ті, хто більшу частину свідомого життя пробув найманим працівником. Спокуса реалізувати себе дуже часто розбивається об айсберг  українських реалій – податки не стимулюють виводити з тіні реальні прибутки, прозоро наймати працівників, а держава одних підтримує, а іншим створює драконівські умови.

Податки не стимулюють виводити з тіні реальні прибутки.

Українська ментальність – це не лише про хліборобів, це ще й про незалежних господарів, які творять нові продукти. Але, щоб бізнес був, для нього треба відповідне середовище.

Українська Галицька Партія напрацювала комплексні зміни для того, щоб в Україні робити бізнес стало простіше. Ми не шукаємо винних – ми пропонуємо вихід. Наші ідеї – не точкові заходи, а комплексні рішення. Розказуємо покроково.

Менше впливу держави – більше умов для росту

Головною причиною, чому українці не поспішають ставати підприємцями, є поганий діловий клімат. А як він може бути кращим, якщо чимало процесів досі регулює держава? В Україні значна кількість підприємств знаходиться у державній власності, які працюють неефективно – із 3444 підприємств прибутковими є не більше 500. Дотації чи субсидії від держави мають лише окремі галузі економіки чи підприємства.

“На розвиток сільського господарства із держбюджету у 2019-ому планується скерувати 14,5 млрд гривень. Більшу частину цих грошей отримують декілька аграрних холдингів, традиційно “Миронівський хлібопродукт” і “Укрлендфармінг”. Натомість ці гроші можна використати для підтримки дрібних і середніх фермерських господарств”, – пояснює Віктор Борщевський, експерт економічної групи УГП.

 

На переконання експертів, саме на часі зменшити присутність держави у тих сферах економіки, де механізми конкурентної саморегуляції можуть забезпечити ефективніше господарювання і провести масштабну конкурентну приватизацію більшої частини державних і комунальних підприємств, особливо тих, які не мають оборонного та стратегічного значення. Також доцільно відмовитись від державного фінансування окремого бізнесу, преференційних податкових режимів, цільових субсидій, пільгового кредитування тощо.

Ще одна зарегульована державою сфера – ринок землі. Агробізнес не може повноцінно розвиватися через мораторій на землю. Тож агровиробництво продовжує страждати від бездіяльності влади у цій сфері. Щоб зміни стали можливі, експерти УГП пропонують нарешті здійснити поетапне впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Монополії не буде!

Українська економіка вирізняється надзвичайно високою монополізацією – монополізовано аж 42% ринків, з них 11% – природна монополія.

“Антимонопольний комітет України (АМКУ) не бачить ознак монополізації економіки і домінування на багатьох ринках підприємств олігархів. Натомість активне скуповування впродовж останніх років українських активів кількома особами призвело до фактичної монополізації великих галузей (ринки феросплавів, міндобрив, електроенергетика, металургія, авіаперевезення тощо). При цьому виділяється група нових українських олігархів – Ю. Косюк, О. Бахматюк, А. Веревський. За прогнозами, якщо ця трійка не збавить нинішні темпи скуповування агропромислового комплексу, незабаром на багатьох продовольчих ринках домінуватимуть двоє-троє гравців”, – пояснює координатор економічної групи УГП Андріана Шехлович.

Крім того, в Україні досі відбувається адміністративне регулювання цін і тарифів. Ціновому регулюванню підлягає 139 ринків! Зокрема, в Україні регулюються ціни на ліки і медтовари, медичні, ветеринарні, транспортні, житлово-комунальні послуги (електроенергію і паливно-енергетичні ресурси), друковану продукцію, санітарно-епідеміологічні послуги, послуги землеустрою та проведення землеоціночних робіт.

Кожен підприємець, який будує новий завод чи склад, відчуває складнощі із приєднанням до інженерних мереж (водопровід і каналізація, тепло- і електромережі тощо) через ту ж таки монополізацією ринків. У рейтингу Світового банку “Doing Bussiness” за субіндексом “Підключення до електромереж” в 2019 р. Україна зайняла 135 місце серед 190 країн світу.

Експерти УГП пропонують забезпечити прозорість та чіткі правили роботи АМКУ, використання кращих практик та підходів в здійсненні ефективного контролю за антиконкурентною поведінкою, прийняти обов’язкову методику розрахунку штрафів АМКУ та запровадити антимонопольний комплаєнс.

Податкова і митна служба: перезавантаження

Підприємці в один голос кажуть, що в Україні основною проблемою податків є не стільки податкове навантаження на бізнес, скільки складна система їх адміністрування. 328 годин – саме стільки треба для сплати податків в Україні, а кількість платежів, які упродовж року сплачує середньостатистичне українське підприємство, – 132.

Проте заплатити податки – ще не все. Досі податківці не несуть ніякої відповідальності за протиправні рішення, дії чи бездіяльність, які порушують інтереси підприємців і завдають їм матеріальної і моральної шкоди.

Експерти пропонують реорганізувати податкову і митну служби.

Митниця залишається однією з найбільш проблемних структур для бізнесу через визначення митної вартості, повернення сплачених платежів, довільну класифікацію товарів, адміністративну відповідальність за порушення митних правил, втручання правоохоронців у митний огляд. Лише через корупцію на митниці Україна щороку втрачає близько 5 млрд доларів. Це перевищує допомогу від МВФ, ЄС і Світового банку.

Експерти пропонують реорганізувати податкову і митну служби. Податкову міліцію взагалі варто ліквідувати, це корумпований орган, натомість створити окрему службу з розслідування економічних злочинів поза податковою. Щоб убезпечити бізнес від зловживання владою податківцями, має бути чітко прописана відповідальність. Тобто за завдані збитки і упущену вигоду, завдані бізнесу, податківці мають нести реальну відповідальність. Крім того, доцільно запровадити правила надання обов’язкових роз’яснень податковими органами за зверненням платників податків, щоб вони були зрозумілими та доступними до застосування. До реформування митної служби слід залучити спеціалізовані іноземні компанії для контролю та аудиту.

Менше дозволів і витрат на них

Сучасні підприємці змушені доводити життєздатність своєї ідеї часто абсурдними довідками. Хитросплетіння кабінетів і незліченна кількість довідок не надихають ставати підприємцем.

Результати дослідження індексу бюрократії для малого бізнесу, яку проводила команда EasyBusiness минулої осені, свідчать про те, що український підприємець щорічно має виконувати 63 бюрократичні процедури, що в сумі складає 500 друкованих сторінок тексту та за підрахунками вимагають 469 годин. Більше того, бюрократія обходиться малому бізнесу у більше як 1 000 євро щороку, забираючи до 20% прибутку маленького підприємства.

Хитросплетіння кабінетів і незліченна кількість довідок не надихають ставати підприємцем.

У візії економічних експертів УГП держава – це друг підприємця, а не головний генератор труднощів для нього. Бо людина людині – підприємець, між ними є взаємодія.

Експерти пропонують скоротити кількість неефективних дозволів і перейти від каральної функції органів контролю до профілактики порушень.

Інфраструктура для розвитку підприємництва

Світ змінився і бізнес теж. Роль держави сьогодні – давати платформу для розвитку бізнесу. Технопарки, індустріальні парки, венчурні фонди, центри трансферу технологій – це ті “силіконові долини”, які сьогодні змінюють наше життя, пропонуючи все новіші продукти і послуги.

“Великому бізнесу простіше, він собі може найняти великий штат юристів і консультантів. А малому і середньому треба об’єднуватися і робити ці речі разом. Комунікація між бізнесом, наукою і державою є важливим діалогом для всіх для втілення винаходів. Тому на базі великих наукових університетів створюються великі технопарки. Оцей досвід співфінансування за рахунок грантів ЄС, міста або держави і приватних інвестицій є найбільш прийнятним для України”, – пояснює експерт економічної групи Галина Васильченко.

В Україні дуже громіздкі бюрократичні процедури реєстрації і звітів. Тому УГП – за суцільну діджиталізацію бізнес-життя.

Діджиталізація систем управління потрібна, щоб підприємець міг швидко зареєструватися, отримувати інформацію і доступ до держреєстрів. Ми не кажемо, що це рецепт від усього. Це інструмент, а не база. Але як буде інструмент – демонополізація ринку, гнучка податкова система, ринок землі, приватна ініціатива, то цей інструмент у комплексі запрацює”, – пояснює експерт економічної групи Віктор Борщевський.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]