Ірина Магрицька: “Сьогодні я живу в Україні, за яку боролася в Луганську”

imgonline-com-ua-Compressed-g0iWCNsxfmmAQSІрина Магрицька – громадська діячка, дослідниця, педагог із Луганська. Через активну проукраїнську позицію потрапила до “розстрільних” списків так званої ЛНР і змушена була покинути домівку. Оселилася в Івано-Франківську, зараз викладає на кафедрі філології Національного університету нафти і газу. Нещодавно п. Ірина приєдналася до команди Української Галицької Партії. Головною працею свого життя вважає книгу “Врятована пам’ять. Голодомор на Луганщині. Свідчення очевидців” та знятий на цю тему документально-публіцистичний фільм “Закляття безпам’ятства”. Опублікувала багато книг і статей, присвячених етнографії, діалектології, захисту державної мови та розвінчанню радянських міфів. Свого часу отримала від Президента Віктора Ющенка “Орден княгині Ольги” за дослідження теми Голодомору. В Луганську очолювала філію Асоціації дослідників голодоморів в Україні, створила осередок “Просвіти” у Східноукраїнському національному університеті.

П. Ірино, розкажіть, будь ласка, чому Ви, філолог за фахом, вирішили займатись історичними дослідженнями, зокрема темою Голодомору?

Уперше почула розповіді про Голодомор 2000 року, коли разом із науковцями-філологами зі Львова та Луганська брала участь в експедиціях Слобожанщиною. Ми просили людей щось нам розповідати, заспівати, поділитися спогадами, щоб просто чути їхню мову, особливості діалекту. Тоді багато хто саме й розповідав про голод. Для людей, як виявилось, ці події були навіть більш трагічними, ніж Друга світова війна. Мене ці розповіді дуже вразили. Я такого раніше не чула, бо тема Голодомору на Луганщині завжди замовчувалася.

“Для людей, як виявилось, ці події були навіть більш трагічними, ніж Друга світова війна. Мене ці розповіді дуже вразили. Я такого раніше не чула, бо тема Голодомору на Луганщині завжди замовчувалася”

І я вирішила збирати свідчення і записувати їх на відеокамеру. Ця праця тривала кілька років. Багатьох тих стареньких людей уже й немає в живих. Мені допомагали однодумці-краєзнавці. Ми відвідали близько трьохсот сіл. Зібрані свідчення стали основою книги, а відеозаписи – основою фільму. Оскільки місцева влада, яка фінансувала наш проект, хотіла накласти цензуру на вже майже створений фільм, ми відмовилися від співпраці з нею і звернулися до української діаспори в Канаді. І фундація “Будучність” із Торонто допомогла нам. До 75-х роковин Голодомору ми встигли зробити цей фільм. Лише одне регіональне телебачення “Ірта” погодилось показати фільм в ефірі. Потім директор розповідав, що під час показу отримував безліч дзвінків “зверху” з вимогами припинити трансляцію. Та все ж люди фільм побачили. Вони дізналися правду.

imgonline-com-ua-Compressed-31ZGFIelOmWK4T4V

За активну проукраїнську позицію Ви потрапили до “розстрільних списків”… Як удалось уникнути переслідування?

Коли відбувались події початку 2014-го року, я була активним учасником, членом ради луганського Майдану. Ми збирались біля пам’ятника Тарасу Шевченку, нерідко переживали напади прибічників режиму Януковича… Для мене з чоловіком все змінилось 3 травня. Ми були на дачі, коли зателефонувала моя колега і повідомила, що всі проукраїнські активісти покинули Луганськ, що створені “розстрільні списки”, і я в них числюся. Так ми з чоловіком прийняли рішення більше не повертатись додому і поїхали в напрямку Щастя – Старобільська – Харкова. Єдине, що в нас було при собі, – це повний бак бензину і паспорти. Доля нас завела спочатку в Білу Церкву. А потім ми перебрались до Івано-Франківська. Оскільки вирішили, що будемо доживати свого віку з чоловіком у тій Україні, за яку ми боролися на Луганщині. Галичина – це справді український край. Назад ми вже не повернемося.

“Вирішили, що будемо доживати свого віку з чоловіком у тій Україні,
за яку ми боролися на Луганщині”

imgonline-com-ua-Compressed-xIzt6uCT1WU5

Чому тут вирішили вступити до Української Галицької Партії?

Мені до вподоби засади діяльності УГП. Передусім, це україноцентричність. Адже, я на Донбасі боролася за українство. Бо Україна – єдина на світі територія, яка повинна захищати інтереси українців. Партія власним прикладом хоче показати, якою має бути Україна. А Галичина – це взірець для всіх українців, для України. У Галицькій Партії не нарікають, а працюють. Така дієвість близька мені. Ця партія не лідерського типу, як більшість партій в Україні, де по 20 років лідер не змінюється, не авторитарного типу, а колегіального. В лавах Галицької Партії проходить процес люстрації нових членів на участь у минулому в сумнівних проектах, антиукраїнських партіях чи рухах, спецслужбах інших держав. Це все мені дуже імпонує.

imgonline-com-ua-Compressed-7ehqPTb2OklW

Про що ви мрієте? Якою бачите Україну?

Я би дуже хотіла, щоб у людей пробудилась національна свідомість. Щоб вона відчувалась у всіх сферах життя. У повазі до рідної мови, історії, традицій. Щоб лікарі не зустрічали пацієнтів з відкритими долонями у прямому значенні цього слова. Щоб учителі ставились до учнів як до особистостей. Щоб учитель не був гвинтиком системи, а мав можливість творчо розвиватися. Я сама з освіти, тому ця тема мені дуже болить. Щоб посади не продавались, а їх обіймали достойні фахівці. Щоб духовність у людей була внутрішньою, а не лише показовою. А десять Божих заповідей щоб втілювались у реальне життя. Щоб молодь мала перспективи отримати тут справжню європейську освіту і потім працевлаштуватися. Щоб, урешті, державою перестали керували корупціонери з кишеньковими судами. Хочу, щоб суспільство самоорганізовувалося проти свавілля чиновників і ніколи не продавалося. Щоб виборці заводили у владу нових людей. Щоб обирали політика до влади не за його вмінням красиво говорити, а дивилися, що в нього вже є за плечами, що він уже зробив для свого регіону, для свого села, для свого міста. Бо патріотизм не тільки в наявності вишиванки, а в конкретних справах, що свідчать про любов до України.

Починайте творити зміни вже сьогодні з командою однодумців в Українській Галицькій Партії. Реєструйтеся тут. Приходьте – поговоримо!

Наталя Федоляк

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!