Гіпердецентралізація: чи дадуть раду з зарплатами вчителів місцеві бюджети?

Уже кілька тижнів в різних містах України говорять про проблеми з фінансуванням освітніх установ. Адже разом із передачею повноважень на найнижчий рівень – у громади, сюди ж передають і відповідальність, і фінансування освіти. В Українській Галицькій Партії вже третій рік діє освітня експертна група, в якій працюють освітяни, фахівці, долучаються управлінці місцевого та столичного рівня. Тому політсила має власну позицію щодо процесу децентралізації в освіті.

Передача більшості повноважень на місцевий рівень, яка відбувається у межах реформи децентралізації, є позитивним кроком на шляху формування фінансово спроможних територіальних громад та залучення  їх мешканців до місцевих управлінських процесів.

На сьогодні з місцевих бюджетів фінансують мережі установ середньої, дошкільної, позашкільної, а також частково професійно-технічної та вищої освіти І і ІІ рівнів акредитації. Тоді як видатки на оплату праці педагогічних працівників покривають за рахунок державної освітньої субвенції, розмір якої на сьогодні є недостатнім.

Це, передусім, пов’язано з тим, що освітня субвенція на виплату заробітної плати педагогічним працівникам, яка складає 61,7 млрд грн у Держбюджеті 2018 року, збільшена на 17,3% порівняно з 2017 р. (52,6 млрд грн), у той час, коли Уряд заклав збільшення заробітних плат педагогічних працівників на 25%. Як наслідок, недофінансування освітньої субвенції з Держбюджету становить – 4,1 млрд грн, що призводить до невиконання задекларованих державою зобов’язань.

Тобто повністю фінансувати заробітну плату освітянам держава не зможе. Цю нестачу коштів в освітній субвенції тепер доведеться перекрити з місцевих бюджетів, що не зовсім відповідає основним принципам децентралізації.

Варто наголосити, що фінансування професійно-технічної освіти здійснюється також за рахунок бюджетів міст обласного значення. Фактично, міська рада утримує заклад, навчає за свої кошти студентів із області. Як наслідок, більшість міст обласного значення не спроможні забезпечити фінансування зазначених закладів, а реалізація таких новацій призводить до погіршення якості освіти та ставить під загрозу закриття професійно-технічних закладів. Крім того, у 2018 році також передбачено фінансування з місцевих бюджетів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (технікуми, коледжі). Лише у Львівській області передано на фінансування з обласного бюджету 6 закладів вищої освіти І і ІІ рівнів акредитації (додаткові видатки 169 млн грн).

Стає зрозуміло, що без необхідного фінансового забезпечення з Державного бюджету України місцеві органи влади не зможуть у повній мірі забезпечити фінансування зарплати освітянам. За короткий час це може призвести до зростання заборгованості зарплат учителям, викладачам та, можливо навіть, протестних акцій. У довгостроковій перспективі можна остерігатися “відпливу інтелекту” закордон та зниження якості системи освіти.

Очевидно, що держава має у повні мірі виконувати задекларовані нею функції, а не перекладати впродовж року свої фінансові зобов’язання на плечі і без того фінансово неспроможних місцевих бюджетів. Особливо це стосується маленьких міст, які мають статус обласного значення.

Фото: Сайт МОНУ, Новопечерська школа, Телеграф

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!