Формула енергонезалежності

6 тез Віктора Борщевського про енергоефективність 

Експерти УГП не втрачають нагодами поділитися своїми напрацюваннями. Гучними оплесками нагородили під час секції з енергоефективності Міжнародного економічного форуму експерта економічної групи Галицької партії Віктора Борщевського. 

Щороку головна ділова подія Західного регіону збирає найвпливовіших людей зі сфер економіки, бізнесу, державного управління, міжнародних дипломатів та представників соціальної інфраструктури для обговорення та вирішення важливих питань економічного розвитку, державотворення, нетворкінгу та обміну досвідом.

Ми зібрали для вас кілька важливих тез, які допоможуть інтуїтивно збагнути, куди рухатимемось далі у сфері комфортної оселі і тепла вдома.

  1. У житловому секторі найважче навести порядок. Причина – українці не зацікавлені в енергоефективності. Демотивуючим фактором є відсутність відповідальності за власне помешкання. Усі сидять вдома і чекають, що хтось з ЖЕКу прийде і все поробить, а ніхто не приходить і нічого не робить. Ще субсидія не стимулює проводити термодернізацію. Тому дахи протікають, стіни неутеплені, вікна старі, а рахунки за тепло космічні. Це може вирішити створення ОСББ чи управляючих компаній. Тоді українці отримають можливість відчути себе господарями у себе вдома, нестимуть відповідальність за свою господарку.
  2. Енергоефективність стане можливою, якщо будуть ЕСКО-контракти. Їх можна буде укладати, коли будуть створені юридичні особи (ОСББ). Механізм ЕСКО створює взаємовигідні стосунки між компанією і мешканцем – компанія отримує прибуток за послуги, а споживач зменшення комунальних рахунків, без первісних інвестицій – до 20% впродовж дії ЕСКО-контракту та до 70% – після закінчення договору (повного повернення інвестицій компанією). Енергосервісний договір може діяти не довше 10 років, але зазвичай термін окупності складає 5-7 років.
  3. Політики часто спекулюють на тому, що український газ дешевий, а імпортний дорогий. Але такі пропозиції нереальні, про це свідчить досвід прем’єрства Юлії Тимошенко, все одно, газ потрапить “у тінь”. Пропозиція УГП – видобувати український газ, продавати його за світовими цінами, а різницю в ціні скерувати на енергоефективність. Від цього у виграші будуть усі: ми скоротимо споживання газу, менше будуть платити українські родини.  
  4. Енергоефектвність у промисловості можлива, якщо допустити на ринок видобування іноземний капітал. Хай видобувають газ – тут не буде монополізму.
  5. Модель підтримки сонячної енергетики, яка діє зараз в Україні, є необґрунтованою і вимиває з бюджету мільйони гривень. Судіть самі: іноземці заходять на наш ринок, встановлюють “зелене” обладнання і отримують надприбутки за “зеленими тарифами”. Так, собівартість 1 квт/год від електростанцій, якими починає рясно вкриватися Україна, становить 2-3 центи, а виробник за зеленим тарифом отримає 17 центів. 600-800% прибутку – хто про таке не мріяв? Іноземці самі кажуть, що ми їм забагато платимо, а наші чиновники роблять вигляд, що їх не чують. Ми створюємо ще один МММ. Очевидно, на зелених тарифах гріють руки олігархи. Не може бути так, щоб ми платили більше у 5 разів, ніж платять розвинені країни. Однозначно – у нас зависокі зелені тарифи. Це може знищити повністю сонячну енергетику, яка працює і перспективно розвивається у світі. Експерти УГП вважають, що краще оголошувати тендери. Тоді перемагатиме той, хто продаватиме сонячну енергію дешевше, і гарантувати тривалі закупки. А поки що замість того, щоб впроваджувати енергоефективність, ми проштовхуємо зелені тарифи.
  6. У бюджетній сфері конче необхідна фінансова децентралізація. Сьогодні маємо таку ситуацію, коли садочки, школи і лікарні споживають чимало газу, а їх керівники на місцях не можуть фактично реалізувати енергоефективність. Рішення про утеплення, заміну вікон приймається централізовано, відтак згори спускають їх фінансування. Якщо директор школи чи головний лікар сам здійснить енергомодернізацію свого закладу, то зекономлені гроші він може використати на інші цілі закладу. Наразі керівник не зацікавлений у цьому, бо всім займаються управління. Якщо дати керівнику закладу важелі впливу, ми можемо скоротити споживання газу  у бюджетних установах. Це можливо у рамках фінансової децентралізації, коли регіони самі зможуть розпоряджатися заробленим.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!