fbpx

ФОПи: бути чи не бути

Два дні тому, 26 лютого, Президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман зустрілися з представниками української IT-індустрії в офісі компанії GlobalLogic. Говорили про зміни до Кодексу законів про працю, які стосуються ФОПів і які раніше запропонувало Міністерство соцполітики.

У Галицькій Партії вітають готовність до діалогу між представниками різних середовищ. Експерти-економісти партії стежать за цим процесом, адже УГП нещодавно запропонувала Уряду цілу низку реформаторських кроків, які стосуються податкової системи.

Ще кількома днями раніше Мінсоцполітики винесло на громадське обговорення законопроект щодо протидії застосуванню незадекларованої праці (до 6.03.19). Він  одразу викликав критику  ІТ-середовища через можливе ускладнення роботи фізичних осіб – підприємців (ФОПів) і застосування договорів підряду загалом.

У чому різниця між трудовими відносинами (офіційне працевлаштування по трудовій книжці) й роботою ФОПа (за цивільно-правовим договором, договором підряду, наданням послуг)?

У роботі ФОПа (як і в будь-якому звичайному цивільно-правовому договорі з виконання роботи) замовляється й оплачується лише результат роботи, тоді як в трудових відносинах (робота з найму “на трудову”) оплачується саме процес роботи. Оскільки роботодавця цікавить процес роботи, то він його і контролює: встановлює час роботи й відпочинку, місце її виконання, засоби й інструменти для цього і т.д. Тому найманому працівникові в трудових відносинах надаються соціальні гарантії (перерва на обід, відпустка, лікарняні та ін.).

Чому бізнес віддає перевагу роботі з ФОПами?

На відміну від офіційних трудових відносин робота з ФОПами не обтяжує замовника роботи наданням соціальних гарантій, а також зменшує податкові зобов̕язання (ФОП зазвичай сплачує єдиний податок у 5% від свого доходу, тоді як з фонду оплати праці за трудовими відносинами доводиться сплачувати 41,5% сукупно). Окремі роботодавці зловживають, змушуючи своїх фактично найманих працівників оформлятися ФОПами.

Які ризики несе працівник оформлюючи себе як фіктивного ФОПа?

В такому випадку людина, принаймні формально, втрачає право на соціальні гарантії найманого працівника (відпустка, лікарняні і т.п.), а також втрачає гарантії стабільної працевлаштованості, оскільки підприємство доволі легко може припинити відносини з ФОПом (на відміну від складної процедури звільнення найманого працівника).

Що пропонує Мінсоцполітики?

Міністерство пропонує закріпити в Кодексі законів про працю наступні ознаки трудових відносин (загалом сім), будь-яких трьох з них буде достатньо для визнання відносин трудовими, що відкриє можливості для штрафування роботодавців за використання фіктивних ФОПів (приховані трудові відносини).

Ось ці ознаки:

  1. періодично (2 і більше разів) особі надається винагорода за роботу (послуги) від певного замовника;
  2. особисте виконання особою роботи (послуг) за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги);
  3. винагорода за роботу (послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75% і більше доходу за 6 місяців;
  4. робота виконується (послуги надаються) на визначеному замовником, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
  5. особа виконує роботи (надає послуги) подібні до роботи, що виконується штатними (найманими) працівниками роботодавця;
  6. організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів та ін.) забезпечується замовником;
  7. тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється замовником.

Цей законопроект уже викликав критику через імовірне трактування ІТ-шників як найманих працівників, що може збільшити для них податки і викликає побоювання щодо їхнього виїзду на роботу за кордон.

Більшість із запропонованих Мінсоцполітики ознаки виглядають логічними, але пункти 1 і 3, на думку експертів УГП, є надмірними (тобто оплата за роботу від одного замовника 2 і більше разів (за будь-який часовий період!), а також 75% доходу від одного замовника впродовж півроку). А це вже становить 2 ознаки з 3-х.

“Абсолютно природно, що фізична особа-підприємець за весь період свого існування може виконувати роботи для певного замовника кілька разів. Також у ФОПа, залежно від його профілю та специфіки роботи, можуть бути великі довготривалі замовлення, яким він по кілька місяців приділятиме увесь свій час і які даватимуть йому левову частку доходу в період його роботи над цим замовленням. Тому вказані критерії мають бути переглянуті в бік лібералізації”, – коментує цю ситуацію заступник голови Київського осередку УГП Роман Головенко.

Маємо також коментар Степана Веселовського, представника Львівського ІТ Кластеру:

Є багато різних точок зору, але важливо одне – податки потрібно платити. У нашій сфері це питання ніколи не виникало, у нас немає зарплат в конвертах, ми одні з перших, хто від цього відмовився. Що стосується змін до законодавства, то очевидно, що зараз воно є недосконалим.

Трудовий кодекс зразка 1971 року не дає можливості достатньо відображати потреби відносин між компанією і фахівцем. Тому що в нас немає сталого графіку роботи, ми можемо працювати більше 8-12 годин, наш працівник може прийти на роботу пізніше, зробити перерву, вночі допрацювати, у нас закривається питання передачі інтелектуальної власності від людини до компанії, а від компанії до замовника. Крім того, між компанією і замовником завжди є дуже чіткі та жорсткі договори, а трудовий кодекс цього зразка не регулює питання відповідальності виконавця”.

Українська Галицька Партія і надалі стежитиме за цим процесом. Економічні експерти політсили продовжують працювати над тим, щоб таки запустити реальну податкову реформу.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]