23.12.2016
Уляна Федорович, координаторка робочої групи Української Галицької Партії у галузі культури:
Питання україномовного телепродукту стало актуальним для мене, коли моїй донечці було лише півроку. Мультфільмів, зорієнтованих на цей вік, на українських телеканалах, фактично, не було. Я спробувала щось знайти в інтернеті. І який був мій подив, коли побачила, що всі якісні розвиваючі відео були лише англійською та російською мовами! Тоді в мене виникло запитання: невже українська держава не спроможна якщо навіть не створити свій власний продукт, то хоча б якісно перекласти іноземний і випустити його на широкий загал?
Зараз моїй Златі 4 роки. Коли вона бавиться, я дуже часто чую фрази російською мовою – з улюблених мультиків.
“Вважаю зовсім недопустимим те, що частка російської в українському мовному телепросторі переважає частку української. До того ж, в умовах, коли Росія воює проти нас”
Як вчитель англійської я знаю про схильність дітей вивчати у ранньому віці інші мови. Їм це вдається краще, ніж дорослим, і, насправді, це корисно для їхнього розвитку. Проте вважаю зовсім недопустимим те, що частка російської в українському мовному телепросторі переважає частку української. До того ж, в умовах, коли Росія воює проти нас.
Таку ж позицію мають мої однодумці в команді Української Галицької Партії. Разом з нашим депутатом Юлею Гвоздович, заступником голови партії Андрієм Кавчуком та юристом Іриною Моряк, ми підготували звернення до центральних органів влади, які несуть безпосередню відповідальність за функціонування української мови.
Основні наші вимоги:
“Ми повинні ще дякувати тим дитячим каналам, які збільшили частку україномовних мультфільмів після початку війни з Росією, адже вони можуть діяти на власний розсуд”
Вивчаючи закони України, які регулюють питання телебачення та радіомовлення, мене здивувало те, наскільки вони розбіжні. Наведу лише два приклади, які говорять самі за себе:
ст. 9 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” чітко встановлює норму, згідно з якою телерадіоорганізації зобов’язані вести мовлення державною мовою.
Разом з тим, діє абсолютно безглузда норма статті 24 (п.3-5) Закону України “Про засади державної мовної політики”, яка говорить, що трансляція аудіовізуальних творів здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин на розсуд телерадіоорганізацій.
Це багато пояснює. Держава, насправді, не дбала і не дбає про національні інтереси і повністю відмежовує себе від регулювання питання україномовного контенту на телебаченні.
Фактично, ми повинні ще дякувати тим дитячим каналам, які збільшили частку україномовних мультфільмів після початку війни з Росією, адже вони можуть діяти на власний розсуд. Все – згідно з законами України.