Марта Рудковська

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

адвокат, кандидат юридичних наук,
із серпня 2019-ого – секретар Львівської МО УГП 

Зазвичай молоді люди розчаровуються, змінюють сферу праці або виїжджають за кордон. Але є й такі, що беруть ініціативи у свої руки і стають частиною команди змін, готують конкретний сценарій і план дій, щоб якісні зміни уже скоро стали реальними. Марта Рудковська не боїться складних викликів і роботи на тривалу перспективу. 

Не вибираю легких шляхів

За спеціальністю я юристка. І для мене це має велике значення, тому що це була моя мрія, і вона здійснилася. Я закінчила юридичний факультет ЛНУ ім. Франка і аспірантуру Львівського державного університету внутрішніх справ.

Іноді мені здається, що я народилася з думкою стати юристом. З дитинства батьки хотіли щоб я здобула юридичну освіту, та й я сама хотіла, мені ця сфера подобається. Мені цікаво працювати з усіма цими постановами, ухвалами, які всі не люблять. Просто коли знаєш, що і де шукати, то це не так уже й страшно, як здається. 

У 2016 році я склала кваліфікаційний іспит і отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 

Згодом, у 2017- му я захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Досліджувала суспільну небезпеку як ознаку поняття злочину. Це достатньо складна тема для дослідження, оскільки теоретична. Я не обираю легких шляхів. Не шкодую про це, це був важливий досвід для мене. Я зрозуміла, що після захисту дисертації можу все. 

Ми взяли на себе роботу першопрохідців

Я стала частиною Української Галицької Партії з 1 січня 2018 року. Новий рік – нова діяльність. Долучилася експертом з юридичних питань до освітньої експертної групи УГП. Ми з експертами взялися за шкільну освіту. Пірнули у цю тему і мене вона полонила. Якраз почалася реформа децентралізації, постало питання опорних шкіл, в селах і містечках люди мали з цим повно клопотів. Ми напрацьовували конкретні рішення для шкіл та ОТГ, шукали способи зробити опорні школи комфортними для українців на місцях. Зібрали все напрацьоване в окрему методичку і їздили з нею по районах, пояснювали, розказували і показували, як все це працюватиме.

Поїздки з освітньою групою УГП дали багато всім – і нам, членам групи, і самим мешканцям ОТГ. Люди переживали, чи не буде їм гірше від реформи, чи не позакривають школи у малих селах і містечках. Ми взяли на себе роботу першопрохідців – з”ясовували нюанси законодавства, пояснювали людям, що і як вони мають робити. На той момент навіть самі освітяни не розуміли, що несе ця реформа. 

Мені подобається ділитися з людьми новими знаннями. Я можу знайти потрібні слова, щоб переконати їх. Навіть коли ми бачимося вперше з людьми, вони зазвичай мені довіряють. Це приємно. Не знаю, але мені вдається доволі простому пояснювати зміст суттєво нової реформи. Саме в УГП я відкрила у собі такий талант.

Після наших освітніх тренінгів дуже багато освітян на Галичині вступали в УГП, щоб творити зміни разом з нами. І це був прояв найвищої довіри до нас і найкращий комплімент нашій роботі.

Дуже тішуся, що наша праця є корисною.

Не даю і не беру хабарів

Найбільше в Україні мене тривожить освіта. Бо це дійсно та сфера, від якої залежить наше майбутнє і майбутнє наступного покоління.  Якщо в останні роки у нас почали займатися садочками і школою, то вища освіта – то якесь аж 25 питання на порядку денному країни. А дарма. Бо в такому страшному стані, як зараз, вона ще ніколи не була. Вища освіта, на мій погляд, це питання №1. У мене таке враження, що всі просто відійшли в бік і тихо чекають, коли все само завалиться і тому ніхто не втручається. Як би це не було банально, але досі велика проблема в університетах – це корупція. Все життя я старалася бути поза цим, але коли ти це спостерігаєш, то не можеш реагувати спокійно і сприймати таке як належне. Бо це неправильно. 

Я не даю і не беру хабарів.

Я вчилася 5 років в університеті, потім 3 роки в аспірантурі, на кафедру прийшла працювати викладачкою без хабарів і не брала їх у студентів.

Як я могла дивитися на те, як поводяться люди навколо мене? Я пішла з цієї роботи. Я розумію, корупцію неможливо повністю знищити, але в таких масштабах, як у нас, вона не може існувати. Причому у кожній сфері. Менталітет людей цьому сприяє, українці вже звикли до того, що в різні установи треба “занести”, це нормальний хід речей. Я не хочу відчувати себе незручно,  бо не беру хабарів. Розумію, що нас, таких, меншість, але це не ми ненормальні. Нам буде дуже складно це змінювати. Але ми починаємо з себе, а це найдієвіший спосіб. 

Ми маємо робити комфортне життя там, де живемо

Люблю ходити у гори, особливо з колегами. Тому тімбілдінги у Карпатах – саме те, що треба. Люблю мандрувати Європою. Минулого літа відвідала багато країн і дуже задоволена. Вразило князівство Монако. Мандри справлять сильне враження, яке тримається ще кілька місяців та надихає. Цікаво спостерігати, як люди живуть і творять зміни в інших країнах, але мене тягне додому, в Україну, я не хочу емігрувати нікуди. Так, у нас чимало ще проблем, але я відчуваю себе українкою, тут мій дім і моє місце під сонцем. Нас ніхто ніде не чекає. Ми маємо робити комфортне життя там, де ми живемо. У Монако я в гостях, а в Україні я вдома. Не розумію, чому всіх так приваблює життя за кордоном. Це ілюзія, що за морями-океанами вас чекає щось краще.

Я хочу жити в своїй країні, бо мені тут добре. Нам просто треба деякі речі змінити і переформатувати, і в Україні теж буде не гірше, ніж за кордоном. 

Молодь потрібно залучати в політику. Якісні люди прийдуть, коли вони будуть бачити позитивний приклад. Треба потихеньку працювати коло них, щоб вони бачили, що такі приклади є, що політика – така сама сфера, як і інші, вона також потребує якісних людей. І вони прийдуть і візьмуть ініціативу в свої руки. Має спрацювати принцип доміно. Ми таке бачили у садочку, який працює на засадах вальдорфської педагогіки. Тут дітей не змушують щось робити, охочі малюють наприклад, а інші спостерігають якийсь час, а потім долучаються. Справді, якщо у суспільстві будуть люди, які є заряджені ідеями, працею, то на них будуть рівнятися інші і теж будуть працювати. Це така собі автоматична мотивація.

УГП є ціннісно іншою, ніж більшість партій в Україні, тому поволі стереотип партійної діяльності змінюється. Люди бачать, що у нас молоде прогресивне середовище і вже приглядаються та долучаються до нас. Ми відрізняємося і про це треба говорити. Я точно не думала, що буду в політиці. Не мріяла собі такого. Але мені дуже підійшло це середовище. Мені подобається наша команда справді якісних змін.

Використовую кожну нагоду, щоб повчитися 

Недавно почала займатися плаванням. Часто ходжу у спортзал. Година-друга у спортзалі відновлює мою працездатність. Я повністю перезавантажуюся. Стараюся ходити двічі на тиждень, скільки б роботи не було. 

Можна сказати, я – трудоголік. Люблю працювати і завжди маю, що робити. На рік мені цілком достатньо тиждень-два повного виключення від робочих питань. Працюю багато, часто затримуюся на роботі. 

Люблю і потребую займатися самоосвітою. У сучасному світі ми маємо зараз багато можливостей знайти корисні потрібні тренінги від людей, які досягли багато у своїй сфері. Використовую кожну нагоду, щоб повчитися чогось нового і корисного.

Якби не юриспруденція, то я би займалася музикою чи танцями. Тягне на творчість. Але то, напевно, для врівноваження роботи обох півкуль мозку. Думаю, як трохи часу з’явиться, то займуся ще танцями чи музикою.

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Report

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]