Що їдять школярі? УГП пропонує змінити шкільне меню

Картопляне пюре або макарони, відварена сосиска та салат з моркви, бурячка або ж капусти – таким є типове меню шкільних їдалень у Львові. Наскільки якісні продукти, з яких готують учнівський обід? Відповідь буде сумнівна. Чому так? Директори пояснюють – сума грошей, яку виділяють з міського бюджету на харчування учнів, – мізерна. 

“На одну дитину в день у львівській школі з міського бюджету виділяють 11 грн. Це вартість півчашки кави в центрі міста. Це нормально? Нагадаю, під час засідання гуманітарної комісії ЛМР, коли обговорювали питання харчування учнів, керівник управління освіти озвучила потребу у ще меншому розмірі. Вже під час пленарного засідання ЛМР депутати прийняли рішення підняти суму, принаймні, до 11 грн”, – розповідає депутат Львівської міської ради від УГП, член гуманітарної комісії ЛМР Ігор Дякович.

Батьки львівських школярів почали хвилюватися за здоров’я своїх дітей. Неякісне харчування згодом може призвести до різних захворювань та негативно позначиться на самопочутті учня.

“Я готова платити за харчування своїх дітей. А зекономлені гроші краще витратити на тих учнів, чиї батьки не мають можливості купувати обіди в навчальному закладі. Якщо ж у школах є харчування, то зробіть, щоб моя дитина могла нормально, смачно і корисно поїсти те, що вона любить. Школяр не робот, він повинен мати змогу з запропонованих страв у меню обрати ту, яка йому найбільше смакує. Бо якщо дитина не любить, до прикладу, бурячків, то взагалі не їстиме обід і залишиться голодною”, – коментує мама 2-х дітей, координаторка проектів ГО “Батьки в дії” Мар’яна Кузько.

Освітня експертна група Української Галицької Партії пропонує комплексний підхід до вирішення цієї проблеми. Координаторка групи Ірина Крохмаль переконана, що зміни варто впровадити на трьох рівнях.

На державному рівні:
– Розробити довготермінову програму на основі принципів здорового харчування.
– Створити державний стандарт меню шкільної їдальні, в якому визначити набір продуктів, створений сучасний рецептурний збірник і технологічні карти з акцентом на прості, дешеві та корисні страви.
– Спростити процедури погодження рецептів.
– Додати сезонне меню – окрім звичних капусти і буряка, використовувати гарбуз, топінамбур, редьку, свіжі фрукти та ягоди тощо.
– Скласти перелік дозволених і заборонених продуктів.
– Популяризувати здорове харчування через предмет “Основи здоров’я” та інформаційні кампанії, наприклад, “Три молочнокислі продукти на день”, “П’ять овочів і фруктів щодня”, “Ми є те, що ми їмо” тощо.

На місцевому рівні:
– Розробити міські програми організації здорового харчування.
– Спростити процедури документообігу та звітності.
– Створити системи моніторингу якості харчування.
– Запровадити регіональні програми на зразок “Шкільні овочі та фрукти”, “Шкільне молоко”.
– Збільшити фінансування харчування і погодити з батьками суму доплати.

На рівні школи:
– Дозволити максимальну самостійність у закупівлях товарів і послуг.
– Підписати угоди про самостійну організацію харчування.
– Обрати модель організації харчування (власна кухня чи кейтеринг).
– Розробити примірні технологічні карти страв, узгоджені з тарілкою харчування українця та нормами МОЗ.

Подібні проблеми зі шкільним харчуванням є в різних містах України. Комунальні органи, не завжди готові швидко реагувати на зміни курсу гривні, або й просто керуватися здоровим глуздом, закладаючи кошти на харчування дітей. Тому такі нововведення, переконані експерти, на часі для цілої країни.

Головне фото з сайту 04141.com.ua.

 

 

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!