12.11.2020
«Ми, – розповідає Богдан Панкевич, – найняли штат людей, які доглядали за дітлахами, а голландці повністю оплачували витрати на їхнє утримання. Наш задум добре зарекомендував себе, адже малюки вчились у звичайній школі, здобували медалі за спортивні досягнення. Кожній сироті щороку на рахунок відкладали певну суму коштів, які виділяла держава. Коли діти стали повнолітніми, директорка будинку «Хеврон» Валентина Юсуфенко, яка фактично стала для них другою мамою, запропонувала ті кошти вкласти у житло.”
Люди, які опікуються дитиною, мають внести 30% від вартості нерухомості, а решту – доплачує місто. Та навіть при цьому назбирати потрібну суму опікуни не завжди можуть. А от за вихованців дитячого будинку, що в Брюховичах, всі кошти внесли. Тож тепер вони вже дорослі і мають власне житло!» – підсумовує Ігор Дякович.