Профтехосвіта: без змін не обійтись

Світ змінився, а разом із змінами з’явились і нові професії. Можна продовжувати навчати доярок, але вони вже не зможуть конкурувати із сучасними доїльними технологіями. Тому замість того, щоб далі пхати цей велосипед, може варто вкладати у перспективні на ринку професії?

Якісне перезавантаження

Експерти УГП довший час досліджували питання профтехосвіти (ПТО), аналізували закордонний досвід та мають готові напрацювання та рішення. При чому, це не просто розмови за горнятком кави – усі рекомендації вже скеровані до уряду та профільних міністерств, щоб разом з владою творити якісне перезавантаження.

І ось 4 кроки, які пропонують експерти:

  1. Внести сучасні актуальні професії до Класифікатора професій.
  2. Запровадити механізм навчання саме тих професій, що актуальні зараз на ринку праці.
  3. Залучити бізнес до підготовки сучасних фахівців у рамках дуальної освіти – коли практику можна пройти на конкретній фірмі безпосередньо по обраній професії.
  4. Оптимізувати витрати: профтехосвіта має відповідати лише за навчання по обраному напрямку. Навчання за обов’язковою програмою лишити за профільною школою.

Касири та таксисти стануть непотрібними

Навчати старим професіям немає змісту. Такі професії як касир, таксист, працівник банку, помічник юриста невдовзі зникнуть, якщо вірити прогнозам викладачів Київської школи економіки. Їх змінять більш актуальні: оператори робототехніки, торгових автоматів, соціальний працівник з адаптації людей з особливими потребами, спеціаліст з альтернативної енергетики, оператор 3D-друку тощо.

Навчати старим професіям немає змісту.

А тому замість того, щоб боротись із сучасними підходами та технологіями, варто опановувати актуальні вакансії. І це зміна номер один, яку пропонують експерти УГП – внести сучасні актуальні професії до Класифікатора професій – привести його у відповідність до міжнародної класифікації ISCO 08.

Як не залишитись без роботи, розповідає координаторка освітньої групи УГП Ірина Бек.

Отже ТОП-3 тренди у профтехосвіті, на які варто орієнтуватись:

  • Професії на завтра

В українських училищах і коледжах досі готують доярок, коридорних і чабанів. Попри це у розвинених країнах працівників у сільському господарстві, промисловості, транспорті, логістиці, торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі, догляді за хворими і навіть у банківському секторі та страхуванні активно замінюють автоматами і роботами. Наприклад, на початку 2017 року в Японії страхова компанія звільнила працівників і замінила їх системою штучного інтелекту. Вихід один -здобувати професії, орієнтовані на майбутнє.

  • Освіта упродовж всього життя

Професор історії Єврейського університету в Єрусалимі, автор міжнародного бестселера “Sapiens: коротка історія людства” Юваль Ной Харарі висунув теорію, що до 2050 року може з’явитися клас непотрібних людей. Це не просто безробітні, а не здатні знайти роботу, яку б вони виконувати краще, ніж машини. Щоб не втратити себе у світі майбутнього, людині доведеться звикати до нових умов. Середовища, в якому ти закінчив училище, став робітником на заводі, відпрацював 35 років і пішов на пенсію, вже не буде. Доведеться постійно вчитися та вдосконалюватись.

  • Дуальна профтехосвіта

Айтішник після… ПТУ. А ще оператор 3D-друку, мехатронік і оператор робототехніки. Навчатися на практиці, не відходячи від парти – таке можливо, якщо запровадити дуальний підхід до навчання в училищах і коледжах, коли навчати допомагають самі роботодавці. 30% теорії + 70% практики – ось така формула дуальної освіти. Ще й стипендія і перший досвід роботи. Цей підхід може вирішити ще одну проблему – зараз випускники шкіл не хочуть йти на робітничі спеціальності.

 

“Дослідити, скільки дійсно потрібно робітничих кадрів, дуже важко. Адже неможливо проаналізувати реальний попит на ті чи інші професії. Офіційна статистика не відповідає дійсності. А критерії та механізм формування регіонального замовлення відсутні. Наприклад, заклади досі готують коридорних, потреби в яких вже давно немає”, – переконана Ірина Бек, координаторка освітньої групи УГП.

Молодий, але з досвідом

Зараз усі роботодавці хочуть молодих працівників з великим досвідом. І замість того, щоб “бідкатись та розводити руками”, варто почати залучати бізнес до підготовки кадрів. Така співпраця в рамках дуальної освіти – зміна №2, яку пропонують експерти Української Галицької партії.

Як це працює?

Училище чи коледж відповідає за теоретичну частину, підприємство – за стажування. Студенти теж зацікавлені – вони отримують майже повну зарплату.

Звісно, традиційні контрольні та іспити ніхто не відміняв. Але при цьому люди в училищах та коледжах отримують актуальний фах, що гарантовано забезпечить їх роботою в майбутньому.

Молодого спеціаліста навчають фахівці з підприємства.

Автором дуальної освіти вважають Німеччину. Саме тут вкорінилися ефективні практики, на які рівняються – Швейцарія, Канада, Австрія. У сучасному світі поєднання навчання і роботи таке ж органічне, як пити каву зранку. Молодого спеціаліста навчають фахівці з підприємства. Причому сам роботодавець визначає, які саме фахівці йому будуть потрібні в найближчі роки.

“Дуальна освіта – це формат успіху, підтверджений часом. Дуальний підхід у професійному навчанні – це модель, що забезпечує обґрунтоване наукою, практикою та потребами економіки навчання професійних кадрів. Адже змінилося суспільство від індустріального до інформаційного, відтак змінилася діяльність людини, з’явилися нові сучасні професії”, – каже Ірина Бек.

Профтехосвіта потребує не тільки осучаснення, але й суттєвого реформування. Уявімо ситуацію: Андрій працює тестувальником в ІТ-сфері. Вчився він самотужки, всі необхідні знання опановував самостійно. Зараз навчає новачків у рамках освітнього проекту своєї компанії. Каже, що це добре, коли є кому навчити, бо сам вчився хаотично і несистематично, та й випускників прикладної математики в університеті не вчать програмуванню.

Так сталося, що ІТ-освіта в Україні залишається у площині самоосвіти. Широкий вибір різноманітних онлайн-, офлайн- та змішаного типу курсів і навчальних програм  робить ІТ-освіту сучасною і креативною, але несистемною. І тут освітні експерти УГП мають рішення.

Потрібно реформувати училища і зробити ІТ-освіту системнішою.

Університетській освіті дуже складно швидко адаптуватися до змін на ринку праці і так само швидко адаптувати навчальні програми. Це можна для початку зробити на нижчому рівні – на рівні профтехосвіти. Впорядкувати сучасну і ефективну освіту для тих, хто хоче здобути конкретну професію, що б відповідала часу та рівню доходу. При цьому люди б ще проходили практику в хороших компаніях і здобували перший конкурентний досвід.

Мова не лише про ІТ-сферу. Таким чином можна було б здобувати багато затребуваних спеціальностей, наприклад, гідів, чи фахівців з виробництва авточохлів.

“Ми пропонуємо відкривати в училищах і коледжах нові спеціальності. Наприклад, це можна робити під патронатом ключових гравців ринку послуг (IT-компанії, промислові кластери тощо). Це нормальна практика – актуальні професії мають мати цивілізоване навчання”, – каже  Ірина Бек.

Сьогодні важливо зрозуміти, скільки робітничих кадрів потрібно, хто повинен формувати замовлення на їх підготовку і за якими професіями і рівнями кваліфікації здійснювати підготовку робітничих кадрів на регіональному та державному рівнях. Саме тому освітні експерти УГП пропонують запровадити механізм формування замовлення на основі потреб ринкової економіки.

Коледж – не школа

Профтехосвіта має бути логічним продовженням школи, а не її дубляжем. І це ще одна, четверта, зміна, яку пропонують експерти УГП в питанні ПТО.

Шкільна програма має бути закріплена за школою, а професійна – за училищами і коледжами. Крім того, відсутність ЗНО при вступі робить училища місцем, де можна зручно перечекати 2-3 роки і відтермінувати безробіття. І це треба змінювати.

Експерти освітньої групи УГП пропонують розмежувати знання, які дає школа та профтехзаклади. Таким чином, люди, які хочуть опанувати певну професію та піти працювати, могли б більше часу приділяти необхідним предметам. У такий спосіб можна розвантажити училища і коледжі, де навчатимуть виключно азів професій, а не дублюватимуть школу. А ще експерти освітньої групи пропонують застосувати фінансування училищ і коледжів за принципом “гроші за дитиною”.  

“Проект нової школи передбачає профільне навчання у старших класах. Тому  профтехосвіта має бути логічним продовженням школи, а не її дубляжем. Якщо профільна освіта дає той самий рівень знань, що і ПТУ або коледж, то виходить, що їх треба реформувати”, – пояснює Ірина Бек.

Згідно з новою концепцією освіти, навчання у школі триватиме 12 років, з яких початкова школа триватиме 4 роки, базова — 5 років та профільна — 3 роки. Навчання в училищі триватиме 1 рік – це буде такий інтенсив, який готує молодого фахівця до праці.

Це дасть змогу учням розвиватися в своєму індивідуальному напрямку.

Як це буде працювати? Закінчивши 12 класів, школяр отримає середню освіту за визначеним профілем. Далі він може вибрати навчання в училищі або вищій школі.

“Це дасть змогу учням розвиватися в своєму індивідуальному напрямку, обирати спеціальність, яка затребувана на ринку”, – розповідає Ірина Бек.

Також експерти радять створити галузеві фонди фінансування ПТО (за рахунок зарахування частини податків). Це дасть змогу залучити бізнес і ефективно реалізувати дуальну освіту.

Більше ідей, як втілити реформу профтехосвіти, тут: https://uhp.org.ua/profesiyi-na-zavtra-eksperty-ugp-pro-perezavantazhennya-proftehosvity/

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Report

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]