Довіряй та перевіряй: як не поширювати фейки та не стати жертвою маніпуляцій

Фото, яке привертає увагу, емоційний заголовок – і понеслось: лайк, коментар і поширення

Зазвичай саме так вчиняють користувачі мережі, прочитавши якусь новину! А чи заходили вони на сайт? Чи прочитали статтю? Чи звернули на джерело та автора матеріалу? А чи взагалі це все відповідає дійсності?

КОЖЕН ДРУГИЙ УКРАЇНЕЦЬ ПОШИРЮЄ ФЕЙК

Статистика показує, що більшість користувачів Інтернету не читають далі, ніж заголовок. А варто було б! Адже саме тут є небезпека стати жертвою фейків і маніпуляцій! Часто заголовок не відповідає тексту статті, а фото може бути сфабриковано! Таким чином, ви не лише повірили у фейк, тобто брехню, але й поширили його. Натиснувши кнопку “Поширити”, ви запустили процес, який вже важко зупинити.

Або інший приклад. Ви переглядаєте стрічку у соцмережах. І раптом вам пропонують пройти тест на кшталт “Яка тварина відповідає вашому характеру” чи сумнівні розваги. Ви переходите на ресурс, натискаєте кнопку “Погодитись” і починаєте грати чи відповідати на запитання. Ой, а що це ви щойно зробили? А ви передали власникам цього ресурсу свої особисті дані – щонайменше ім’я та прізвище, номер телефону, фото, свою геолокацію та адресу електронної пошти. А потім отримуєте сумнівні дзвінки, рекламу та розсилку.

Упізнаєте себе? Зізнавайтесь сміло! Адже, примаймні, кожен із нас хоч раз таке робив. І не дивно, адже не завжди користувачі мережі звертають увагу на ресурси, де вони читають новини, на авторів та експертів, на яких можуть посилатися в матеріалі, на дату публікації, на джерела інформації тощо. Ну а людей, які перечитують користувацькі угоди, скоріш за все, ще менше. А такі взагалі існують?

ПУБЛІЧНІСТЬ ВИМАГАЄ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

То що робити? Як відрізнити правду від фейків? Як не поширювати брехню? Та й кому вигідна така дезінформація? Як зрозуміти, що вами маніпулюють, впливають на ваш вибір і збирають персональну інформацію? Як подбати про чистоту свого інформаційного простору та безпеку в мережі?

Відповіді на ці питання обговорювали під час круглого столу “Журналістка сьогодні. Фейки та реальність. Як відрізнити? Організатор – Городенківський районний осередок УГП. Серед учасників заходу – депутати міської ради Городенківської ТГ від УГП, прихильники політсили, громадські активісти та представники громади.

Іван Вережак

“Довкола нас є дуже багато інформаційних потоків. І ми не завжди знаємо, чи варто довіряти тим чи іншим новинам. Чому так багато фейків, і головне – як їх розпізнати? Щоб розібратися, вирішили організувати круглий стіл за участі експертів з інформаційних технологій, журналістів і громадських діячів, і щоб допомогти громадам Городенківщини подбати про власний інформаційний простір”, – розповідає організатор заходу, голова Молодіжного Клубу “ТУР” та Асоціації Розвитку Територій, а також заступник голови Івано-Франківської обласної організації УГП Іван Вережак.

Спікерами були політолог, експерт з інформаційних технологій та громадський активіст Андрій Фармуга, громадська активістка, голова Молодіжної ради Угринівської ТГ та голова Івано-Франківської обласної організації УГП Івасишин Світлана, а також медійниця, комунікаційниця, журналістка та редакторка Анна Кучерак-Зоря.

Експерти розповіли, для чого створюються фейки, які їх завдання та шляхи поширення. Поділились практичними порадами, як розпізнавати фейкові новини, на що звертати увагу, щоб не стати жертвою маніпуляцій, а також розповіли про ресурси, які допоможуть перевірити інформацію та медіафайли.

Андрій Фармуга

ДЛЯ ЧОГО СТВОРЮЮТЬ ФЕЙКИ?

• Щоб ввести людей в оману, завдати шкоду, отримати матеріальну вигоду, дискредитувати когось в очах суспільства.
• З метою вплинути на громадську думку – змінити її, схилити до певного вибору чи позиції.
• Впливати на економічні, політичні та соціальні процеси.
• Щоб вести брудну пропаганду.
• Збільшити читацьку аудиторію та, відповідно, дохід від кліків.
• Маніпулювати суспільством.
• Створення помилкового уявлення про певні події, явища чи процеси.
• Для формування певного емоційного фону – створення паніки, поширення страху, нагнітання чи байдужості.
• Провокування ворожнечі чи агресії.

Серед шляхів поширення фейків експерти називають віральний контент, соціальні мережі, публічні сторінки, сайти та іноземний вплив.

Світлана Івасишин

Світлана Івасишин, зокрема, розповіла про ресурси перевірки джерел – такі як Псевдосоціологи, Антирейтинг новин, Whois, сайт Державної служби статистики.

Анна Кучерак-Зоря

“Важливо не лише володіти інформацією, але й правильно нею користуватися”, – переконана медійниця та журналістка Анна Кучерак-Зоря.

Працюючи в медіа вже понад 12 років, з власного досвіду знає, як часто трапляються фейки та маніпуляції в мережі. І, тримаючи в своїх руках смартфони, люди тримають великий інструмент впливу – інформацію. І від того, як нею користуються, часто залежить доля людей, розвиток тих чи інших суспільних, політичних чи соціальних процесів, та навіть доля держав і безпека самих користувачів Інтернету.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ФЕЙКИ?

• Читайте більше, ніж заголовок.
• Перевіряйте, яке видання опублікувало матеріал.
• Перевіряйте дату та час публікації.
• Звертайте увагу на автора та джерела інформації.
• Перевіряйте дані, які є в матеріалі, – експертів, достовірність фактів, наявність посилань на конкретні дані досліджень, чи вказана вибірка тощо.
• Звертайте увагу на стиль та емоції подачі: однобічне ти викривлене висвітлення проблеми, приховування фактів, емоційне накручування, навішування ярликів і стереотипів, а також на достовірність фото та відео, які використовуються у матеріалах.

Також медійниця радить перевірити, на кого підписані, які сторінки вподобали, адже від цього залежить контент стрічки у соцмережах. Зокрема, звертати увагу на авторів реклами, дописи, промарковані як “недостовірна інформація”, скаржитись адміністраторам, якщо розпізнали фейкові новини, а також використовувати таку функцію, як “не показувати більше”.

Рекомендує також не переходити за сумнівними посиланнями на платформи з новинами, різноманітними тестами, іграми та іншими розвагами. Оскільки часто такі платформи збирають персональні дані людей – їхні ім’я та прізвище, електронну пошту, номер телефону, дані геолокації тощо. А, враховуючи низький рівень захищеності таких даних, варто бути особливо пильними.

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ МАНІПУЛЯЦІЙ?

1. Не поспішайте реагувати. Спочатку все перевірте, думайте критично та аналізуйте.
2. Читайте більше, ніж лише заголовок. Якщо прочитати новину до кінця, часто можна з’ясувати, що заголовок ніяк не пов’язаний із текстом новини. Або ж у ній немає жодних даних, які підтверджують її правдивість.
3. Звертайте на достовірність фото та відео, які використовують як ілюстрації та докази.
4. Не варто поширювати матеріал лише тому, що поділяєте точку зору автора, або ж приймаєте одну зі сторін конфлікту.
5. Вмійте розпізнати ботів:

• переважно боти пишуть з помилками – граматичними, пунктуаційними, смисловими та через Caps Lock;
• не вміють вести аргументовану дискусію, провокують на конфлікт, повторюють ті самі фрази;
• використовують нецензурну лайку, переходять на особисті образи, щоб змусити користувачів вийти з рівноваги;
• сторінка бота не містить інформації про користувача, на аватарці – котики, песики чи інше фото, яке не відповідає дійсності, а ім’я – вигадане. 6 Умійте протистояти ботам:

• ігноруйте;
• залишайте скаргу адміністраторам сайту чи соцмережі;
• блокуйте.

Анна Кучерак-Зоря