Депортація – це трагедія про яку важко говорити, втім неможливо мовчати
02.11.2021
Триває підготовка до другого читання законопроєкту щодо визнання депортованих!
У вересні Парламент розглянув його та прийняв за основу.
Наразі відповідному комітету ВРУ доручили доопрацювати законопроєкт та внести його на розгляд. Саме така відповідь надійшла з Верховної Ради України на звернення депутатів Львівської обласної ради.
Нагадаємо, що Львівська обласна рада підтримала звернення до ВРУ про негайне прийняття закону “Про визнання депортованими українців, переселених з Польщі у 1944-1951 роках”. Звернення ініціювала наша депутатка Ірина Кравець.
Українська Галицька Партія вимагає довести справу з визнання депортації до кінця.
Водночас нагадаємо за наші основні вимоги: компенсації мають розраховувати від вартості втраченого майна. Ми пропонуємо 20 відсотків. І щоб ці компенсації могли отримати не лише депортовані, а й їхні нащадки.
З відповіддю ВРУ можна ознайомитися тут:
До слова, завдяки підтримці усіх небайдужих, активістам Української Галицької Партії спільно з товариствами депортованих вдалося зібрати понад 30 тисяч підписів під зверненням щодо визнання депортованими людей, які в 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Республіки. Насправді потрібно було 25 тисяч підписів, щоб Верховна Рада розглянула звернення і ми могли сподіватися на прийняття законопроєкту. Втім назбиралося навіть більше.
Зазначимо також , що близько 30 місцевих рад Галичини на сесіях підтримали звернення щодо визнання депортованих.
“Це вкотре підтверджує, що спогади болісні для багатьох галицьких сімей. Бо депортація – це трагедія про яку важко говорити, втім неможливо і мовчати”,- резюмувала депутатка Української Галицької Партії у Львівській обласній раді Ірина Кравець.
