Шкільне харчування

Несмачне versus некорисне?

Їжа у школах готується за безнадійно застарілими рецептами і рекомендаціями. Вона несмачна, тому діти все частіше обирають снеки та іншу некорисну їжу.

Бізнес, який проти

В окремих містах пробують запровадити програми “Здорові овочі” чи “Шкільне молоко”. Але немає реальної підтримки місцевих фермерів. Відтак програми стають неефективними.

Без підтримки

Немає пропаганди здорової їжі. Шкільні дисципліни про основи здорового харчування недостатні, тому неефективні.

Що відбувається?

Ключові цифри

Опитування у рамках міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», показало суттєве погіршення харчових звичок дітей із віком (відмова від сніданків, споживання снеків та солодощів, недостатнє споживання свіжих овочів та фруктів – третя частина опитаних зазначила, що овочі та фрукти вживають максимум до 4 разів на тиждень, це за умови, що в раціоні повинно бути приблизно 5 прийомів таких продуктів щодня (відповідно до рекомендацій МОЗ, денний раціон повинен включати 500-800 грамів фруктів та овочі ), призводить до виникнення нової загрози для здоров’я суспільства – ожиріння та діабету).
Середня вартість гарячого обіду у 2016-2017 роках становила у містах біля 12 – 20 гривень на дитину, у селищах – 5 – 7 гривень на дитину.

На сьогодні з 1 по 11 клас школярі вивчають інтегрований курс «Основи здоров’я», однак здоровому харчуванню в курсі «Основи здоров’я» присвячено лише 1 годину на рік.

Затвердження рецептів здійснюється Укрметртестстандартом – затвердити один рецепт коштує 2 500 грн.
Започаткована ще в 2011 року Постановою Кабміну №870, одна з таких програм – «Шкільне молоко» так і не набула ознак загальнодержавної через брак фінансування в регіонах та високу вартість впровадження.
На сьогодні з 1 по 11 клас школярі вивчають інтегрований курс «Основи здоров’я», однак здоровому харчуванню в курсі «Основи здоров’я» присвячено лише 1 годину на рік.
З 4 квітня 2018 року в Україні с діє можливість розірвання співпраці з постачальником продуктів для шкільних їдалень з накладанням відповідних санкцій за недоброякісну продукцію.
Сьогодні є поодинокі ініціативи місцевого рівня запровадити подібні програми, зокрема “Шкільне молоко, фрукти та овочі” у м. Львів. За інформацією від Міністерства аграрної політики та продовольства України в нас програма успішно діяла лише в місті Харків, у двох районах Кіровоградської області, в окремих районах Чернігівщини (станом на 2015 рік)

Як так сталося?

Аналіз ситуації:

Перепонами, які негативно впливають на процес налагодження якісного та корисного харчування в школі є:

  • використання збірників рецептів 30-40 річної давнини, без врахування змін – якості, доступності, різноманітності продуктів,
    недостатні рівні фінансування,
  • тривалий процес оновлення та погодження рецептурної книги, необхідність отримання дозвільної документації на нові технологічні карти для харчування школярів,
  • акцент контролюючих органів на дотриманні формальних процедур, при організації харчування, а не на якості та поживності готових страв,
  • неузгодженість примірного двотижневого меню з ГУ Держпродспожив служби ;
  • перелік страв (вихід продуктів) у погодженому меню, та в меню що є в ЗЗСО – не відповідають один одному;
  • розбіжності між стравами (виходом продукту), представленими у примірному двотижневому меню та меню-розкладі (щоденному меню);
  • відсутність контрольних порцій;
  • несвоєчасність записів у журналах бракеражу готової продукції;
  • недостатність працівників харчоблоку, зокрема відсутні мийники посуду, медична сестра тощо.

За організацію та фінансування харчування в закладах освіти повністю відповідають засновники (органи місцевого самоврядування).

Що в сусідів?

Досвід інших країн

1. У країнах Західної Європи програма «Шкільне Молоко» (School Milk Scheme) діє із 1977 року. Вона визнана частиною довгострокової стратегії з вироблення культури споживання молока у наймолодшого покоління, яке з часом буде транслювати її наступним. Дія програми поширюється на дошкільнят, учнів молодшої та середньої шкіл. Кожна дитина отримує 0.25 л молока щоденно. Євросоюз субсидує лише 10-12% вартості продукції – 18.15 євро за 100 кг молока. Решта фінансування покладена на національні, місцеві бюджети, донорів.

2. У школах ЄС починаючи з 2017-2018 навчального року запроваджують нову схему, за якою дітям роздаватимуть молоко, фрукти і овочі. Метою нової програми ЄС є формування у дітей звичок здорового харчування.Крім розподілу серед школярів фруктів, овочів і молочних продуктів, схема передбачає запровадження у шкільну програму курсів про важливість правильного харчування.
На сьогодні 24 держави-члени беруть участь у попередній схемі фруктів і овочів, а 28 – молока.

3. США. У 1946 році запровадили Національну програму шкільних обідів, через яку школи отримують державне фінансування на харчування за умови, що воно відповідає стандартам.

Програма “Шкільний сніданок” передбачає федеральні субсидії на сніданки для дітей у школах та дитячих установах США. Програма почала працювати у 1966 р. та була спрямована на дітей з бідних районів, які долали до школи значні відстані.Федеральне фінансування здійснюється у формі грошових компенсацій за кожний сніданок, що залежить від розміру сімейного доходу.

Програма “Свіжі фрукти та овочі” – це програма, розроблена Міністерством сільського господарства, яка допомагає субсидувати придбання свіжих фруктів та овочів.

4. Італія. Щоденний ланч – це паста, рис або суп, основна страва (м’ясо, риба, яйця чи сир), два чи більше варіанти сезонних овочів і купа фруктів. Їжа готується на централізованій міській кухні або на місці. Меню складається на дев’ять тижнів і залежить від віку дітей. Роздрукована версія завжди є на вході до школи та в мобільному додатку. Крім державних органів, контролем харчування займається батьківський комітет. Харчування оплачують батьки. Безкоштовне харчування надається дітям з інвалідністю та малозабезпеченим родинам.

5. Фінляндія. Від 1948 року кожен учень від початкової до старшої школи обідає безкоштовно, а якщо лишається на додаткові заняття, то отримує і перекус. В меню входять гарячі страви з м’ясом, яйцями чи рибою, порція овочів, хлібу та напою – крім води обов’язково дають молоко. Додатково стоять молочні автомати. Хліб – лише житній і вівсяний, або хлібці, білого немає. Пропонують вегетаріанські та безглютенові страви школа включає food education у навчальний процес. Учні їздять до фермерів, збирають чорницю і повністю занурюються в традиційну кулінарію. У місті є централізована кухня, що готує для всіх шкіл і садочків. Їжу привозять у школу, розкладають у їдальні, а діти самі обирають, що взяти. У Фінляндії немає окремих органів контролю, все під наглядом самих працівників кухні.
6. Австралія. Більшість дітей в Австралії беруть ланч з дому. Їдальні – в середині школи, ініціатива батьків-волонтерів або компанія-постачальник. Групи продуктів розбиті на три категорії: “зелені” мають бути в раціоні щодня, “жовті” в обмежених кількостях, а “червоні” повністю заборонятися в школах. Під забороною – напої з кофеїном, цукерки, пончики, круасани, смажені та жирні страви, а також ароматизовані продукти.

7. Литва. У щоденному раціоні мають бути овочі, картопля, фрукти, ягоди, свіжі соки, крупи, молоко, бобові, м’ясо та риба. Як експеримент, деякі школи практикують формат “шведського столу”, що дозволяє дітям обирати те, що вони хочуть, а школі – викидати менше залишених обідів. Якість харчування контролюється держорганами, що закликають батьків повідомляти про порушення норм і дійсно висувають постачальникам адміністративні штрафи й можуть позбавити ліцензії.

8. Франція. Обіди у французьких школах безкоштовні тільки для учнів молодшої школи, для інших школярів платні, але їх вартість напряму залежить від статків сім’ї. Тому перед початком кожного навчального року батьки повинні надати повну інформацію про зарплату, соціальні дотації, декларації тощо. А далі за результатами цих документів обчислюється коефіцієнт вартості шкільних обідів для конкретної сім’ї. Біільшість дітей обирають обід у школі, в раціоні якого є і свіжі овочі, і червона риба, і равлики, і устриці, і безліч сортів сиру.

9. Японія. Обід обов’язково має складатися з гарячого супу, рису, чогось м’ясного, салату і молока. Школярам не можна приносити свою їжу, а у їдальнях немає автоматів зі снеками.

10. Південна Корея. В нижніх великих отворах спеціальної тарілки розташовують суп і гарнір (зазвичай рис), у верхніх – салати, морепродукти, овочі та фрукти. Худорлявим дітям обов’язково на обід дають риб’ячий жир у мірних ложках.

11. Іспанія. На обідню сієсту виділяється 3 години між уроками. Харчування у шкільній їдальні платне, але батьки його сплачують лише частково, більша частина покривається коштом державних субсидій. Меню видається щомісяця на руки батькам. У склад шкільного меню обов’язково входять свіжі фрукти і овочі, салати, часто йогурти, а іноді – навіть морозиво. Серед регулярних складових – овочеві супи-пюре, спагеті, риба, тушковане м’ясо.

Що можна зробити?

Варіанти рішень:

Програми здорового харчування.
Впровадження спеціальних програм для покращення раціону харчування дитини та розвитку культури харчування відбувається дуже повільно та точково. Започаткована ще в 2011 року Постановою Кабміну №870, одна з таких програм «Шкільне молоко» так і не набула ознак загальнодержавної через брак фінансування в регіонах та високу вартість впровадження.

Програма “Шкільне молоко” та подібні до неї програми “Шкільні молоко, фрукти та овочі” окрім позитивного впливу на якість харчування в школах, сприяють також розвитку аграрного сектору економіки в регіоні впровадження. Звичайно, при умові закупівлі продуктів у місцевих постачальників.

Розвиток культури здорового харчування в шкільному віці.
Додатковими заходами із впровадження культури здорового харчування серед дітей є впровадження шкільних навчальних курсів. З 1995 року Україна бере участь у Міжнародному проекті «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю». На сьогодні з 1 по 11 клас школярі вивчають інтегрований курс «Основи здоров’я», однак здоровому харчуванню в курсі «Основи здоров’я» присвячено лише 1 годину на рік.

Програма “Абетка харчування”, що була спеціально розроблена у 2009-10 роках для початкової школи. Подібні освітні програми діють у 60 країнах світу, в рамках Nestlé Healthy Kids Global Programme.

Налагодження контролю за якістю харчових продуктів.
З 20.09.2019 р. вводяться нові правила контролю за якістю та безпечністю харчових продуктів на основі Міжнародної системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP – Hazard Analysis and Critical Control Points). Система ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів та складається з 7 кроків перевірки якості продукції.

Що пропонує Українська Галицька Партія?

Позиція щодо реформи харчування у школах

Крок 1. На державному рівні:

– Розробити довготермінову програму на основі принципів здорового харчування.

– Створити державний стандарт меню шкільної їдальні, в якому визначити набір продуктів, створений сучасний рецептурний збірник і технологічні карти з акцентом на прості, дешеві та корисні страви.

– Спростити процедури погодження рецептів.

– Додати сезонне меню – окрім звичних капусти і буряка, використовувати гарбуз, топінамбур, редьку, свіжі фрукти та ягоди тощо.

– Скласти перелік дозволених і заборонених продуктів.

– Популяризувати здорове харчування через предмет “Основи здоров’я” та інформаційні кампанії, наприклад, “Три молочнокислі продукти на день”, “П’ять овочів і фруктів щодня”, “Ми є те, що ми їмо” тощо.

Крок 2. На місцевому рівні:

– Розробити міські програми організації здорового харчування.

– Спростити процедури документообігу та звітності.

– Створити системи моніторингу якості харчування.

– Запровадити регіональні програми на зразок “Шкільні овочі та фрукти”, “Шкільне молоко”.

– Збільшити фінансування харчування і погодити з батьками суму доплати.

Крок 3. На рівні школи:

– Дозволити максимальну самостійність у закупівлях товарів і послуг.

– Підписати угоди про самостійну організацію харчування.

– Обрати модель організації харчування (власна кухня чи кейтеринг).

– Розробити примірні технологічні карти страв, узгоджені з тарілкою харчування українця та нормами МОЗ.

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]