Суть проблеми
Місць більшає, але їх все одно недостатньо
Темпи збільшення кількості місць в комунальних ДНЗ та незначна частка приватних ДНЗ свідчать про неспроможність вирішення проблеми нестачі місць старими механізмами у найближчому майбутньому.
Як пощастить
Конституція гарантує всім забезпечення рівного права на здобуття дошкільної освіти. Проте у садочки потрапляють ті, кому пощастило швидше зареєструватися в онлайн-черзі. Всі решта залишаються без садочка.
Готівкові “пожертви” батьків
Дитину не взяли в садочок і батьки вирішили питання шляхом “мотивації” зарахувати саме їхню дитину – така практика поширена серед українських батьків.
Що відбувається?
Ключові цифри
У Львові у 2017 році заплановано відкрити 24 групи, це приблизно для 500 дітей при відкритій потребі 4000 (черга) і прихованій додатковій потребі 11465 (переповненість груп, 171 дитина на 100 місць).
Видатки Львова у 2017 році на дошкільну освіту становили 520,6 млн. грн. У Львові функціонувало 100 садочків комунальної власності та 8 НВК, в яких перебувало 27612 дітей і близько 4тис. дітей не змогли потрапити в садок. Тобто в середньому на 1 дитину виділяється 1372 грн. в місяць, що покриває лише 35 % видатків на утримання дитини у приватних садках.
В середньому на 1 дитину виділяється 1372 грн. в місяць, що покриває лише 35 % видатків на утримання дитини у приватних садках.
Рівне право на здобуття дошкільної освіти, закріпленого у ст. 53 Конституції України, ч. 2 ст. 6, ст. 11. закону “Про освіту” та ст. 9 Закону України “Про дошкільну освіту”.
Як так сталося?
Аналіз ситуації
Що в сусідів?
Досвід інших країн
У Польщі дошкільна освіта необов’язкова для дітей у віці 3-4 років (з 2014 року кожен 4-річний має гарантоване місце догляду), але обов’язкова для 5-річних. Дошкільна освіта надається у державних і приватних дитячих садках за що стягується плата, яка істотно відрізняється залежно від типу установи. Дитячі садки, фінансуються комунами, які забезпечують дошкільну освіту не менше 5 годин на день безкоштовно. Батьки платять за додаткові години і за додаткові заняття і харчування. Комуни організовують різні форми підтримки тих, хто живе у надзвичайно несприятливих умовах, наприклад, шляхом повного або часткового звільнення від плати за послуги.
У Швеції і Фінляндії не існує ніякої фінансової різниці для батьків, чи вони обирають приватні чи муніципальні дитячі садки. Приватні садки є неприбутковими. Вартість розраховується відповідно до доходу сімей. Малозабезпечені сім’ї не платять нічого, а витрати для більш заможних батьків обмежені – приблизно 140 євро на місяць. Батькам потрібно витрачати лише від одного до трьох відсотків доходу сім’ї на утримання дітей, залежно, скільки дітей вони мають.
У Норвегії і Швеції багато батьків створюють дитячі садки. Вони отримують для цього цільове фінансування, методичні матеріали. У 2005 році 14% всіх норвезьких дитячих садків були засновані батьками.У 1983 році уряд виділив державні гранти для батьківських садків.
У США всі дитячі садки є платними, але початкова школа з 5 років є безкоштовною. У дитячих садках нема харчування, їжу діти приносять з дому.
У Гонконзі визначена у ваучері сума виплачуватись за кожну дитину, яка проходить до садка. Вартість ваучера встановлюється щорічно. Якщо вартість навчання нижча від вартості ваучера на отримання субсидії на оплату протягом цього навчального року, ДНЗ має право отримати лише точний розмір затвердженої вартості навчання.
У Німеччині батьки можуть створювати і керувати власними центрами догляду за дітьми. Вони також отримують державне фінансування своїх установ. У 2010 році 4 423 з 50 849 дитячих садків, тобто 8,7%, були засновані батьками.
У Данії програма для раннього розвитку дитини фінансується з різних джерел, включаючи дві грантові дотації муніципальним органам влади; доходи, отримані через місцеві податки і батьківські внески, які можуть становити лише 30 відсотків фактичної вартості програми на одну дитину.
Що можна зробити?
Варіанти рішень
Що пропонує Українська Галицька Партія?
Позиція щодо впровадження принципу “гроші за дитиною”:
Крок 1. Розрахувати формулу фінансування за принципом “гроші за дитиною”:
Крок 2. Розробити механізм функціонування принципу фінансування “гроші за дитиною”
Крок 3. Запровадити передумови впровадження фінансування за принципом “гроші за дитиною” на місцевому рівні в дошкільній освіті
Крок 4. Розглянути особливості розширення впровадження механізму на обласний та державний рівні.