Профільна школа

Суть проблеми

Обмежений вибір профілів

У сучасній школі перелік профілів є досить обмеженим і не дозволяє забезпечити потреби усіх дітей, залежно від того, які предмети вони обрали. А деякі взагалі відсутні, як-от мистецький і гуманітарний профіль.

ПТУ – не профільна школа

Автоматичне перепрофілювання закладів професійної освіти, де учні навчаються за певною спеціальністю, у профільні ліцеї професійного спрямування має ряд недоліків. У 15 років непросто прийняти рішення про вибір професії. Крім того, вибір обмежений, як правило, переліком спеціальностей, які пропонує найближчий заклад ПТО.

Що відбувається?

Ключові цифри

  1. До 2018 року керувались типовими навчальними планами, згідно з якими у інваріантній частині було 22 і більше предметів, граничне навантаження на учня в школі – 33 години на тиждень. У середньому на вивчення одного предмета було виділено 1,5 години
  2. Учень має обрати 2 предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).
  3. На території Львівської області проводиться профільне навчання у 48 ЗЗСО, у якому задіяно 1686 учнів (станом на 2017 р.), основними напрямами профільного навчання були математичний, біолого-хімічний, природничо-математичний, фізико-математичний. Загалом, у м. Львові за профілями працювало 11 ЗЗСО, решта 37 у районах.
  4. У Львівській області у 2016/17 закінчили школу ІІ ступеня 23 195 учнів. Кількість випускників, що навчалась на одній паралелі у школі становила лише 58 учнів, у м. Львові – 73 учні.
  5. Відповідно до Концепції НУШ до 2023 року, має бути прийнятий новий стандарт профільної школи, до 2025 – сформована мережа закладів ІІІ ступеня, а у 2027 – повноцінний запуск профільної школи. Фактично всі старання з підвищення якості освіти у закладах, де учні навчатимуться у 10,11 і 12 класах, орієнтовані на тих, хто вийде на ринок праці у 2030-2035 роках.

Як так сталося?

Аналіз ситуації

  • На сьогодні перелік профілів є досить обмеженим та не дозволяє забезпечити потреби усіх дітей, залежно від їх предметних уподобань. На сьогодні, на жаль, відсутні мистецький та гуманітарний профіль.
  • Закладам загальної середньої освіти для складання власного навчального плану пропонується два варіанти організації освітнього процесу:

Перший варіант містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами (“Історія: Україна і світ”, “Природничі науки”).

Другий варіант містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

  • Заклади освіти, складаючи свій навчальний план, можуть комбінувати перелік окремих предметів з обох запропонованих варіантів (наприклад, у класах суспільно-гуманітарного спрямування вивчати не інтегрований курс “Природничі науки”, а окремі предмети природничого циклу). Частину навчальних годин обох варіантів навчальних планів призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
  • Ефект від запровадження профільної освіти в укрупнених профільних школах:
  1. Можливість максимально забезпечити індивідуальну траєкторію учневі через вибір предметів та рівнів їх освоєння.
  2. Доступ до якісно обладнаних лабораторій (спрогнозувати оптимальне використання у розрахунку на 10,11 та 12 класи).
  3. Соціалізація з широким колом осіб, перехресні соціальні та культурні зв’язки між учнями з різних населених пунктів.
  4. Більш якісна освіта.
  5. Велика школа привабливіша для вчителів, а оптимізація мережі дозволить забезпечити вищу заробітну плату педагогам.
  6. Зменшення кількості предметів, що дозволить сконцентруватись на глибшому вивченні обраних дисциплін.
  7. Зменшення часу на виконання домашнього завдання.
  8. Наповнення освітнього процесу інноваційним змістом та можливість реагувати на виклики часу.

Виклики впровадження профільної освіти в укрупнених профільних школах:

  1. Збільшення витрат часу на добирання до школи.
  2. Незадовільний стан доріг та транспортних засобів (безпека учнів).
  3. Витрати на формування автобусного парку, його утримання та забезпечення паливно-мастильними матеріалами.
  4. Відсутність механізму міжбюджетних трансфертів на утримання приміщень та заробітну плату допоміжного персоналу.
  5. Соціальні ризики – можливе зростання кількості учнів, що не завершать школу, соціальна напруга.
  1. Автоматичне перепрофілювання закладів професійної освіти, де учні навчаються за певною спеціальністю, у профільні ліцеї професійного спрямування має ряд недоліків:
  2. Надто раннє прийняття рішення про вибір професії (у віці 15 років)
  3. Обмеженість вибору, як правило, переліком спеціальностей, які пропонує найближчий заклад ПТО
  4. Концентрація мережі ПТО у містах і нерівномірний розподіл по областях, віддаленість від дому.
  5. Витрати на забезпечення учнів стипендією, харчуванням і проживанням.
  6. Неякісне викладання предметів програми середньої освіти і значні витрати на це.
  7. Надто довга тривалість навчання, що є невиправданою в умовах швидких темпів трансформації економіки, зокрема, обрана на початку навчання спеціальність за три роки може стати неактуальною через закриття – відкриття підприємств.
  8. Продовження сегрегації учнів, що здобувають професійну освіту, умовний розподіл учнів на “розумних та успішних” і “невдах”.
  9. Додатковий стрес для учнів і витрати на репетиторів у разі створення механізму розподілу після 9 класу на зразок ЗНО або корупція при зарахуванні на навчання у разі відсутності ЗНО.

Що у сусідів?

Закордонний досвід

  • Існує 2 базових підходи до організації профільного навчання за кордоном:
  1. – профілізація в межах єдиної установи,
  2. – в окремих типах шкіл (академічних, технічних, професійних тощо).

Кількість профілів/напрямів – від 3 (Німеччина, Франція) до 17 (Швеція). Тривалість профільного навчання у середньому 2-4 роки. Підходи до формування індивідуального навчального плану учня варіюються від варіанту жорстко фіксованого переліку обов’язкових навчальних предметів/курсів (Франція) до надання можливості учневі обирати з пропонованого переліку навчальних предметів/курсів (США).

  • Школа в Німеччині поділяється на 3 рівні: початкова школа (4 р. у початковій школі або спеціальній школі), середня школа І ст. (6 р.: з 5 по 10 класи), що завершується отриманням свідоцтва, уможливлює перехід до гімназійного вищої ланки освіти, а також середня школа ІІ ст. Профільність реалізується на 2 етапах. Аерший етап у 5-8 класах усіх типів шкіл – навчання у класах з профілем, проходження двотижневої практики, використання інструментів наставництва чи співпраці з підприємствами-партнерами. Другий етап – 10-12 класи, основні і поглиблені курси.
  • Школа в Польщі пропонує високі стандарти навчання, застосування сучасних європейських практик у навчальному процесі, інноваційність у підходах до організації шкільного життя. До 2020 року початкова школа триватиме 8 років, після закінчення діти продовжуватимуть навчання впродовж 4 років у ліцеї чи 5 років у технікумі. Загальна тривалість навчання – 12 років, навчатись у ліцеї чи технікумі можна буде з 16 до 20 років включно.

Саме навчання у ліцеях та технікумах (старша школа середньої освіти в Польщі і остання стадія обов’язкової середньої освіти) є етапом профільного навчання, яке може проходити за результатами іспитів у ліцей (3 р.), професійній школі (3 р.), технікумі (4 р.),.

Більшість предметів на екзамені (обов’язковими є математика, польська та англійська мова) мають 2 рівні (базовий та поглиблений), а сам іспит проходить у письмовій формі та у вигляді усних презентацій відповідно до тем, обраних заздалегідь

Що можна зробити?

Варіанти рішень

  1. Модель МОН – часткові можливості для професійного та творчого самовираження, запровадження обов’язкових та інтегрованих курсів. Спосіб формування мережі: академічний профіль – формування мережі закладів ІІІ ступеня із наповнюваністю від 300 учнів, професійне спрямування – навчання за професійними програмами у закладах ПТО. Щоправда, є обмежений вибір профілів навчання.
  2. Модель індивідуальних траєкторій – можливість максимально забезпечити навчальну траєкторію учня через індивідуальний вибір предметів та рівнів їх освоєння. Учні навчаються у загальноосвітніх закладах ІІІ ступеня із потужністю від 300 осіб – разом до закінчення навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями. Формування індивідуальної освітньої траєкторії залежить від особистісних можливостей та побажань.

Що пропонує УГП?

Бачення організації та розвитку профільної школи в Україні:

  1. Профільна школа – простір для творчого та особистісного розвитку сучасного покоління, рівна та відкрита для усіх, скерована на якісний навчальний поступ кожного.
  2. SMART-організація навчального процесу у профільній школі: оптимізація кількості предметів для вивчення, мінімізація часу на виконання домашніх завдань, максимізація часу для ефективної колективної роботи в класі та індивідуального профільного навчання згідно індивідуальної навчальної траєкторії у фаховому супроводі тюторів.
  3. Профільна школа – це юридично та організаційно відокремлений заклад загальної середньої освіти, який поєднує академічний та професійний напрям підготовки учнів.
  4. Профільність навчання у профільних школах забезпечується шляхом побудови індивідуальної навчальної траєкторії через розподіл часу навчання за обов’язковим (50%) та індивідуальним (50%) навчальним напрямом (обов’язкова (20%) та варіативну (30%) складова) відповідно до академічної та професійної орієнтації.

Профільна школа пропонує інноваційний формат оцінювання: оцінюється не лише статичний зріз знань, а динаміка навчального поступу (яка є індивідуальна для кожного) та здобуті вміння; ЗНО – перехід від кількісних показників до якісних, що дозволяє констатувати не міру здатності учня до відтворення певного об’єму інформації за час навчання у школі, а його здатність критично мислити, узагальнювати та робити на основі вивченого предмету (на базовому чи вищому рівні) логічні висновки (аналог GRE).

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]