Суть проблеми
Обмежений вибір профілів
У сучасній школі перелік профілів є досить обмеженим і не дозволяє забезпечити потреби усіх дітей, залежно від того, які предмети вони обрали. А деякі взагалі відсутні, як-от мистецький і гуманітарний профіль.
ПТУ – не профільна школа
Автоматичне перепрофілювання закладів професійної освіти, де учні навчаються за певною спеціальністю, у профільні ліцеї професійного спрямування має ряд недоліків. У 15 років непросто прийняти рішення про вибір професії. Крім того, вибір обмежений, як правило, переліком спеціальностей, які пропонує найближчий заклад ПТО.
Що відбувається?
Ключові цифри
- До 2018 року керувались типовими навчальними планами, згідно з якими у інваріантній частині було 22 і більше предметів, граничне навантаження на учня в школі – 33 години на тиждень. У середньому на вивчення одного предмета було виділено 1,5 години
- Учень має обрати 2 предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).
- На території Львівської області проводиться профільне навчання у 48 ЗЗСО, у якому задіяно 1686 учнів (станом на 2017 р.), основними напрямами профільного навчання були математичний, біолого-хімічний, природничо-математичний, фізико-математичний. Загалом, у м. Львові за профілями працювало 11 ЗЗСО, решта 37 у районах.
- У Львівській області у 2016/17 закінчили школу ІІ ступеня 23 195 учнів. Кількість випускників, що навчалась на одній паралелі у школі становила лише 58 учнів, у м. Львові – 73 учні.
- Відповідно до Концепції НУШ до 2023 року, має бути прийнятий новий стандарт профільної школи, до 2025 – сформована мережа закладів ІІІ ступеня, а у 2027 – повноцінний запуск профільної школи. Фактично всі старання з підвищення якості освіти у закладах, де учні навчатимуться у 10,11 і 12 класах, орієнтовані на тих, хто вийде на ринок праці у 2030-2035 роках.
Як так сталося?
Аналіз ситуації
- На сьогодні перелік профілів є досить обмеженим та не дозволяє забезпечити потреби усіх дітей, залежно від їх предметних уподобань. На сьогодні, на жаль, відсутні мистецький та гуманітарний профіль.
- Закладам загальної середньої освіти для складання власного навчального плану пропонується два варіанти організації освітнього процесу:
Перший варіант містить перелік базових предметів з експериментальними інтегрованими курсами (“Історія: Україна і світ”, “Природничі науки”).
Другий варіант містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.
- Заклади освіти, складаючи свій навчальний план, можуть комбінувати перелік окремих предметів з обох запропонованих варіантів (наприклад, у класах суспільно-гуманітарного спрямування вивчати не інтегрований курс “Природничі науки”, а окремі предмети природничого циклу). Частину навчальних годин обох варіантів навчальних планів призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.
- Ефект від запровадження профільної освіти в укрупнених профільних школах:
- Можливість максимально забезпечити індивідуальну траєкторію учневі через вибір предметів та рівнів їх освоєння.
- Доступ до якісно обладнаних лабораторій (спрогнозувати оптимальне використання у розрахунку на 10,11 та 12 класи).
- Соціалізація з широким колом осіб, перехресні соціальні та культурні зв’язки між учнями з різних населених пунктів.
- Більш якісна освіта.
- Велика школа привабливіша для вчителів, а оптимізація мережі дозволить забезпечити вищу заробітну плату педагогам.
- Зменшення кількості предметів, що дозволить сконцентруватись на глибшому вивченні обраних дисциплін.
- Зменшення часу на виконання домашнього завдання.
- Наповнення освітнього процесу інноваційним змістом та можливість реагувати на виклики часу.
Виклики впровадження профільної освіти в укрупнених профільних школах:
- Збільшення витрат часу на добирання до школи.
- Незадовільний стан доріг та транспортних засобів (безпека учнів).
- Витрати на формування автобусного парку, його утримання та забезпечення паливно-мастильними матеріалами.
- Відсутність механізму міжбюджетних трансфертів на утримання приміщень та заробітну плату допоміжного персоналу.
- Соціальні ризики – можливе зростання кількості учнів, що не завершать школу, соціальна напруга.
- Автоматичне перепрофілювання закладів професійної освіти, де учні навчаються за певною спеціальністю, у профільні ліцеї професійного спрямування має ряд недоліків:
- Надто раннє прийняття рішення про вибір професії (у віці 15 років)
- Обмеженість вибору, як правило, переліком спеціальностей, які пропонує найближчий заклад ПТО
- Концентрація мережі ПТО у містах і нерівномірний розподіл по областях, віддаленість від дому.
- Витрати на забезпечення учнів стипендією, харчуванням і проживанням.
- Неякісне викладання предметів програми середньої освіти і значні витрати на це.
- Надто довга тривалість навчання, що є невиправданою в умовах швидких темпів трансформації економіки, зокрема, обрана на початку навчання спеціальність за три роки може стати неактуальною через закриття – відкриття підприємств.
- Продовження сегрегації учнів, що здобувають професійну освіту, умовний розподіл учнів на “розумних та успішних” і “невдах”.
- Додатковий стрес для учнів і витрати на репетиторів у разі створення механізму розподілу після 9 класу на зразок ЗНО або корупція при зарахуванні на навчання у разі відсутності ЗНО.
Що у сусідів?
Закордонний досвід
- Існує 2 базових підходи до організації профільного навчання за кордоном:
- – профілізація в межах єдиної установи,
- – в окремих типах шкіл (академічних, технічних, професійних тощо).
Кількість профілів/напрямів – від 3 (Німеччина, Франція) до 17 (Швеція). Тривалість профільного навчання у середньому 2-4 роки. Підходи до формування індивідуального навчального плану учня варіюються від варіанту жорстко фіксованого переліку обов’язкових навчальних предметів/курсів (Франція) до надання можливості учневі обирати з пропонованого переліку навчальних предметів/курсів (США).
- Школа в Німеччині поділяється на 3 рівні: початкова школа (4 р. у початковій школі або спеціальній школі), середня школа І ст. (6 р.: з 5 по 10 класи), що завершується отриманням свідоцтва, уможливлює перехід до гімназійного вищої ланки освіти, а також середня школа ІІ ст. Профільність реалізується на 2 етапах. Аерший етап у 5-8 класах усіх типів шкіл – навчання у класах з профілем, проходження двотижневої практики, використання інструментів наставництва чи співпраці з підприємствами-партнерами. Другий етап – 10-12 класи, основні і поглиблені курси.
- Школа в Польщі пропонує високі стандарти навчання, застосування сучасних європейських практик у навчальному процесі, інноваційність у підходах до організації шкільного життя. До 2020 року початкова школа триватиме 8 років, після закінчення діти продовжуватимуть навчання впродовж 4 років у ліцеї чи 5 років у технікумі. Загальна тривалість навчання – 12 років, навчатись у ліцеї чи технікумі можна буде з 16 до 20 років включно.
Саме навчання у ліцеях та технікумах (старша школа середньої освіти в Польщі і остання стадія обов’язкової середньої освіти) є етапом профільного навчання, яке може проходити за результатами іспитів у ліцей (3 р.), професійній школі (3 р.), технікумі (4 р.),.
Більшість предметів на екзамені (обов’язковими є математика, польська та англійська мова) мають 2 рівні (базовий та поглиблений), а сам іспит проходить у письмовій формі та у вигляді усних презентацій відповідно до тем, обраних заздалегідь
Що можна зробити?
Варіанти рішень
- Модель МОН – часткові можливості для професійного та творчого самовираження, запровадження обов’язкових та інтегрованих курсів. Спосіб формування мережі: академічний профіль – формування мережі закладів ІІІ ступеня із наповнюваністю від 300 учнів, професійне спрямування – навчання за професійними програмами у закладах ПТО. Щоправда, є обмежений вибір профілів навчання.
- Модель індивідуальних траєкторій – можливість максимально забезпечити навчальну траєкторію учня через індивідуальний вибір предметів та рівнів їх освоєння. Учні навчаються у загальноосвітніх закладах ІІІ ступеня із потужністю від 300 осіб – разом до закінчення навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями. Формування індивідуальної освітньої траєкторії залежить від особистісних можливостей та побажань.
Що пропонує УГП?
Бачення організації та розвитку профільної школи в Україні:
- Профільна школа – простір для творчого та особистісного розвитку сучасного покоління, рівна та відкрита для усіх, скерована на якісний навчальний поступ кожного.
- SMART-організація навчального процесу у профільній школі: оптимізація кількості предметів для вивчення, мінімізація часу на виконання домашніх завдань, максимізація часу для ефективної колективної роботи в класі та індивідуального профільного навчання згідно індивідуальної навчальної траєкторії у фаховому супроводі тюторів.
- Профільна школа – це юридично та організаційно відокремлений заклад загальної середньої освіти, який поєднує академічний та професійний напрям підготовки учнів.
- Профільність навчання у профільних школах забезпечується шляхом побудови індивідуальної навчальної траєкторії через розподіл часу навчання за обов’язковим (50%) та індивідуальним (50%) навчальним напрямом (обов’язкова (20%) та варіативну (30%) складова) відповідно до академічної та професійної орієнтації.
Профільна школа пропонує інноваційний формат оцінювання: оцінюється не лише статичний зріз знань, а динаміка навчального поступу (яка є індивідуальна для кожного) та здобуті вміння; ЗНО – перехід від кількісних показників до якісних, що дозволяє констатувати не міру здатності учня до відтворення певного об’єму інформації за час навчання у школі, а його здатність критично мислити, узагальнювати та робити на основі вивченого предмету (на базовому чи вищому рівні) логічні висновки (аналог GRE).