Податкова система

Суть проблеми

ПДВ містить корупційні ризики

У структурі надходжень ПДВ суми податку, сплачені з ввезених імпортних товарів, переважають над сумами податку, сплаченими з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг. Це свідчить про свідчить про значну імпортозалежність доходів державного бюджету. Водночас цей податок є й найбільш складним в адмініструванні, через прогалини в якому виникали численні корупційні прояви від часу запровадження ПДВ.

Зарплата у тіні

Згідно з даними Міністерства соціальної політики України, ринок тіньової зарплати в Україні становить 200 млрд грн. Це співрозмірно офіційним надходженням до бюджету, а приблизно 8 млн українських громадян працюють у тіні.

Прибутки в офшорах

Більшість підприємств в Україні не сплачують податок на прибуток підприємств, тому що в кінці року показують збитки або виводять капітали в офшори.

Надприбуткові спрошенці

Поширеними є схеми ухилення від сплати податків великими підприємствами через спрощену систему оподаткування. Зокрема, йдеться про штучне подрібнення на суб’єктів спрощеної системи оподаткування, використання псевдо-підприємців замість найманих працівників, перевищення дозволених законом обсягів доходу та збут контрабандного товару. Неприйнятним є той факт, що спрощена система оподаткування, з метою мінімізації податкових платежів, використовується у видах діяльності, які за своєю суттю можна розглядати як “надприбуткові”, до прикладу, оптова торгівля.

Більшість агрохолдингів – на 4 групі спрощеної системи оподаткування, які з 1 гектара сплачують 250 грн податку. Це мізерна сума в порівнянні з отримуваним сільгоспвиробниками середнім прибутком по Україні в розмірі 5-6 тис. грн на гектар.

Спрощена система оподаткування, яка мінімізує податкові платежі, діє у видах діяльності, які за своєю суттю можна розглядати як “надприбуткові”. До прикладу, оптова торгівля. І це неприйнятно.

Ніхто нічого не пояснює

В Україні є складною ситуація з податковим консультуванням платників податків. У більшості випадків податкові органи відмовляються надавати консультації з приводу з’ясування суперечливих питань у законодавстві та з метою уникнення помилок у звітності (більшість розвинутих країн світу надають можливість отримання попередніх роз’яснень від податкових органів (tax ruling), йде мова про офіційне підтвердження з податкового органу, яке дозволяє власникам бізнесу визначити заздалегідь їх права і обов’язки, рівень податкового навантаження в конкретній ситуації при проведенні певної угоди).

Що відбувається?

Ключові цифри

  1. Рівень тіньової економіки в Україні у 2017 р. становить 31% від офіційного ВВП. Тоді як, Міжнародний валютний фонд оцінює розмір тіньового сектора в структурі економіки України в 44,8%. Для порівняння: обсяги тіньової економіки у СШA і Швейцaрії – 7-8%, Польщі – 27%, Угорщині –25%, Німеччині – 15%, Росії – 47%, Болгaрії – 35%, Білорусії – 50% від обсягу ВВП.
  2. Податковим кодексом України встановлено 7 загальнодержавних податків і зборів.
  3. У 2019 р. передбачено зростання реального ВВП на 3 %. За таких умов наша держава і надалі залишатиметься аутсайдером. На сьогодні середні темпи зростання країн, що розвиваються, перевищують 5%,
  4. За показником бюджетних видатків у ВВП (частки держави в економіці) Україна, з її 44,5% належить до числа країн з доволі високою часткою держави в економіці, маючи більші питомі державні видатки, аніж Німеччина, Великобританія, Польща, Словаччина, Румунія, Естонія, Латвія, Туреччина тощо. Значною мірою це зумовлено фіскальним тиском, який створюють не економіку позабюджетні фонди, насамперед Пенсійний.
  5. У рейтингу Tax Paying Rank, який дає оцінку податкових систем за станом податкового клімату економік у різних країнах світу, Україна у 2018 р. посідає 54 місце із 211 (у 2016 р. – 107 місце із 189), наша податкова система вважається однією з найскладніших і найменш систематизованих. Рейтинг складається з урахуванням податкового навантаження (у відсотках) на підприємство, яке не користується податковими пільгами (41,7%), кількості платежів підприємства (5 шт.) і необхідної кількості часу для їх сплати (328 год.).
  6. В Україні ПДВ є основним бюджетоутворюючим податком. Його частка в доходах зведеного бюджету України становить у 2018-ому 42,1 %.
  7. За даними Світового банку (рейтинг DB-2017), 56% часу, витраченого на сплату податків, український бізнес витрачає на дотримання вимог законодавства щодо сплати саме ПДВ.
  8. Близько 90% податкових надходжень ПДФО забезпечується за рахунок податку із зарплати. Водночас Україна входить до числа країн із найменшим розміром як мінімальної, так і середньої заробітних плат, має досить високі показники податкового навантаження на працю (майже 42%) та рівня тіньової економіки (майже 43%), має значну частку заробітних плат, близьких до мінімальної (52%). Крім того, Україна є єдиною країною, що має додаткове податкове обтяження на фонд оплати праці – військовий збір (стягується за ставкою 1,5%).
  9. Сьогодні лише 5% компаній в Україні сплачують податок на прибуток підприємств, що пояснює низькі доходи від цього податку по відношенню до ВВП. Податок на прибуток підприємств забезпечує приблизно 9% наповнення дохідної частини держбюджету.
  10. При середній в 2018 році по Україні грошовій оцінці 1 га ріллі в розмірі 28-30 тис. грн та ставці єдиного податку 0,81%, сума платежу буде становити до 250 грн. на гектар, що є мізерною сумою в порівнянні з отримуваним сільсогпвиробниками середнім прибутком по Україні в розмірі 5-6 тис. грн на гектар.
  11. Перетворення сільського господарство із збиткової галузі, що потребувала дотування і послаблення податкового навантаження, в високорентабельне на сьогоднішній час виробництво, мало б означати й потребу зміни системи оподаткування. Особливо це повинно стосуватись великих аграрних формувань, які поєднують суб′єктів господарювання з різними режимами оподаткування, що дозволяє маніпулювати ціноутворенням між ними з метою використання податкових пільг.
  12. За даними Doing Business-2017, у 2016 р. на підготовку й подання звітності та сплату податків в Україні в середньому витрачали 355,5 год., натомість у Європі та Центральній Азії – 232,7 год., у країнах ОЕСР – 176,6 год.

 

Як так сталося?

Аналіз ситуації

  • В Україні існує дворівнева система оподаткування підприємств та фізичних осіб:
    – перший рівень — загальнодержавні податки і збори,
    – другий — місцеві податки і збори.
  • Українська податкова система за зовнішніми ознаками є дуже схожою до більшості податкових систем європейських країн. Однак, на відміну від країн ЄС, податкова система України не є інструментом економічного зростання і активізації підприємницької діяльності, навпаки, існуюча система формування державних доходів має переважно фіскальний характер.
  • Збереження існуючого рівня податкового навантаження на бізнес в Україні, яке забезпечуватиме приблизно зростання економіки на 3% збереже ситуацію, коли фінансові і людські ресурси втікатимуть за кордон. Щоб забезпечити мінімум економічної динаміки на їх рівні (приблизно 5-6% щорічного зростання), треба зменшувати рівень податкового навантаження на економіку. Наприклад, після прийняття у 2010 р. нового Податкового кодексу в Грузії, який передбачав просту систему оподаткування і прозоре адміністрування податків і зборів, щорічне зростання ВВП у 2010-2012 роках у цій країні зберігалось на рівні 6-7%.
  • Наслідки фіскалізму української податкової системи:
  1. Критично високий рівень тіньової економіки,
  2. Низькі темпи розвитку економіки,
  3. Великий розмір держави в економіці,
  4. Несприятливий податковий клімат
  •  У структурі надходжень ПДВ суми податку, сплачені із ввезених імпортних товарів, переважають над сумами податку, сплаченими із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг, що свідчить про свідчить про значну імпортозалежність доходів державного бюджету. Водночас цей податок є й найбільш складним в адмініструванні, через прогалини в якому виникали численні корупційні прояви від часу запровадження ПДВ. Фактично тягар адміністрування, із боротьбою з ухильниками і недобросовісними схемами включно, держава повністю переклала на плечі платників податків
  •  Поширеним залишається практика неоформлення трудових відносин, виплата заробітних плат «у конвертах», оформлення цивільно-правових договорів замість трудових. Так, в останньому випадку з метою податкової оптимізації де-факто наймані працівники є де-юре ФОП-ами третьої групи платників єдиного податку із мінімальною сплатою ЄСВ. Така ситуація свідчить про зависокий рівень податкового навантаження на фонд оплати праці та гостру необхідність реформування податку на працю з метою зменшення тінізації економічних відносин
  • В Україні діє класична європейська модель оподаткування прибутку підприємств, яка є найпоширенішою серед країн ЄС. Вона полягає у прямому оподаткуванні чистого прибутку підприємства. Серед загальновідомих недоліків – проблеми з накопиченням збитків підприємствами (особливо актуально для України у зв’язку з курсовими різницями) та агресивні схеми податкового планування, що використовуються великими компаніями з метою уникнення оподаткування.
  • Реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності сьогодні є одним із найбільш дискусійних і водночас важливих напрямів податкової реформи. За 20 років свого існування вона майже не вдосконалювалася, хоча за цей час обросла численними проблемами, що знизили її ефективність, деформували цілі та завдання запровадження
  • Неприйнятним є той факт, що спрощена система оподаткування, з метою мінімізації податкових платежів, використовується у видах діяльності, які за своєю суттю можна розглядати як «надприбуткові», а в окремих випадках провадження окремих видів діяльності не потребує ніяких капітальних вкладень та матеріальних витрат у створені продукції, що реалізується споживачам (тобто, отримані доходи є пасивними).
  • Реформування потребує і система оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, який з 2014 року формально включений до складу єдиного податку. Платниками цього податку є підприємства, в яких частка товаровиробництва становить не менше 75%. Податок сплачується з площі використовуваних сільськогосподарських земель і залежить від їх нормативної грошової оцінки, яка була проведена ще в 90-их роках.
  • Є складною ситуація з податковим консультуванням платників податків. У більшості випадків податкові органи відмовляються надавати консультації з приводу з’ясування суперечливих питань у законодавстві та з метою уникнення помилок у звітності (більшість розвинутих країн світу надають можливість отримання попередніх роз’яснень від податкових органів (tax ruling), йде мова про офіційне підтвердження з податкового органу, яке дозволяє власникам бізнесу визначити заздалегідь їх права і обов’язки, рівень податкового навантаження в конкретній ситуації при проведенні певної угоди).

 

 

Що у сусідів?

Закордонний досвід

Світовий досвід реформування ПДВ. Держави-члени ЄС, крім стандартної ставки ПДВ, яка не може бути меншою 15%, отримали змогу застосовувати одну або дві занижені ставки (при цьому занижена ставка не може бути меншою 5%). Визначено чіткий перелік товарів і послуг, до яких можуть застосовуватися знижені ставки (харчові продукти, крім алкогольних напоїв; водопостачання; ліки; перевезення пасажирів та ін). У деяких країнах застосовується також підвищена ставка ПДВ, в основному – на товари розкоші.

Світовий досвід реформування ПДФО. Особливість європейської системи оподаткування полягає в тому, що її утворюють на основі прогресивної шкали.

У деяких країнах застосовується також підвищена ставка ПДВ, в основному – на товари розкоші.

Світовий досвід реформування податку на прибуток. Дві концепції оподаткування прибутку підприємств: європейська та англо-американська. Окремо можна також виділити естонську модель оподаткування розподіленого прибутку. Загалом у світі впродовж останнього часу сформовано новий тренд в галузі податкової політики: зниження ставки з податку на прибуток підприємств. До прикладу, Словаччина знизила ставку з податку на прибуток з 22% до 21%, Великобританія – з 20% до 18%., Франція – з 33,3% до 28%, Австралія – з 30% до 25%. Найбільш суттєві зміни запровадила Угорщина, тут ставка податку знизилася з 1 січня 2017 р. з 19% до 9%. Продовжує знижувати податок на прибуток Естонія – з 20% до 14%.

Світовий досвід функціонування спрощених систем оподаткування малого бізнесу:

Польща

Фізична особа, поряд із загальною системою оподаткування, може вибрати:

оподаткування доходів від несільськогосподарської діяльності, зокрема, у сфері послуг, який за своєю суттю є паушальним (акордним) платежем з задекларованих доходів.
облік спрощений – враховуються тільки доходи (без вирахування витрат). Ставки податку для різних видів діяльності становлять 20 %, 17 %, 8,5 %, 5,5 %, 3 % і 2 %.
систему оподаткування, яка є найближчим аналогом українського єдиного податку першої групи.

Болгарія

Для фізичної особи законодавством передбачено можливість реєстрації у якості індивідуального підприємця і відповідним включенням до Торгівельного регістру. Діяльність підприємця оподатковується за ставкою 15 % від оподатковуваного прибутку, що розраховується за правилами для юридичних осіб, тобто загальний режим – перевищення доходів над витратами, що підтверджені первинними документами.

Румунія

У Румунії як особливий режим оподаткування розглядається випадок, коли підприємство, яке є юридичною особою Румунії і виконує такі умови:

– здійснює дозволену діяльність (крім банківської, страхової діяльності; діяльності у сфері азартних ігор; розвідки, розробки, експлуатації нафти та природнього газу);

– отримані доходи, крім консалтингу і управління, перевищують 80 % загальних доходів;

– має обсяг операцій, що не перевищує еквівалента 500 тис. євро;

– статутний капітал не належить державі і адміністративно-територіальним одиницям, може сплачувати податок на доходи мікропідприємств, який передбачає ставки 1 % з обороту для мікропідприємств, що мають кількох працівників і 3 % з обороту для мікропідприємств без найманих працівників.

Литовська Республіка

Для фізичних осіб у Литві передбачено спрощену систему оподаткування шляхом придбання бізнес-сертифікату, що видається місцевими органами. Цей режим застосовується до певних видів діяльності, перелік яких затверджений урядом Литовської Республіки і складається з 88 видів діяльності, що головним чином пов’язані з наданням різних видів побутових послуг, виробництвом простих товарів.

Грузія

Законодавство передбачає три спеціальних режиму оподаткування малого та мікробізнесу:

статус мікробізнесу надається фізичним особам, які не використовують працю найнятих осіб і одержують сумарний сукупний дохід, що не перевищує 30000 ларі на рік(біля 11 тис. євро). При цьому, спеціальний режим не розповсюджується на платників податку на додану вартість;
статус малого бізнесу поширюється на фізичних осіб, що отримують сукупний дохід від економічної діяльності протягом календарного року, який не перевищує 100000 ларі. Оподатковуваний дохід малого бізнесу підлягає оподаткуванню за ставками або 5 %, або 3 %;
платником фіксованого податку може бути особа, яка не є платником податку на додану вартість та здійснює один або більше види діяльності. Ставка фіксованого податку може бути в межах від 1 ларі до 2000 ларі на один об’єкт оподаткування, або 3 % доходів від діяльності.

Що можна зробити?

Варіанти рішень

1. Реалізація політики точкового удосконалення податкової системи, яка ґрунтується на внесенні часткових змін у податкове законодавство з метою оптимізації деяких податкових ставок та удосконалення механізмів збору окремих податків.

Найбільш імовірними змінами в руслі реалізації цього підходу можуть бути:

а) зниження фіскального навантаження на працю

б) запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток.

Перевагами такої моделі оподаткування є більшість офшорних схем втратить економічний сенс, активи залишаться у країні; спрощення умов ведення бізнесу, бо зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат) – наразі активними платниками податку, що контролюються та перевіряються фіскальними органами, є біля 100 тис. платників, буде лише 5 тисяч – у 20 разів менше; зниження податкового та адміністративного навантаження – платежі між платниками податку на виведений капітал не контролюються, скасування авансових платежів, та, головне, податку на дивіденди; вплив на зростання інвестицій в економіку, поліпшення їхньої структури, стимул для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній.

Успішним прикладом впровадження податку на виведений капітал є досвід Естонії, яка п’ятий рік поспіль оголошується найбільш конкурентоспроможною в Організації економічного співробітництва та розвитку. За прикладом Естонії Грузія (2017 р.) і Литва (2018 р.) впровадили податок на виведений капітал.

в) запровадження податку з обігу і з кінцевих продажів замість ПДВ.

Утім, є чітке обмеження, яке знімає саму можливість замінити ПДВ на інший податок: Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися Директиви 2006/112/ЄС, яка регулює правила збирання ПДВ в усіх країнах, що до неї доєдналися.

2. Реалізація політики системної трансформації податкової системи в напрямі загального зниження фіскального навантаження й адміністративного тиску на платників податків.

Такий підхід передбачає одночасне вжиття низки заходів, спрямованих на зменшення податків на працю, удосконалення механізму нарахування та сплати ПДВ, оптимізацію системи спрощеного оподаткування бізнесу, а також лібералізацію процедур сплати податків, передусім завдяки зміні принципів роботи фіскальних органів і служб, включаючи ослаблення їх контрольно-репресивних функцій та посилення інформаційно-освітньої складової в роботі з представниками підприємницького середовища.

Що пропонує УГП?

Позиція щодо реформування податкової системи:

Крок 1. Реорганізація податкових органів на всіх рівнях для переходу від наглядово-каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої:

  • ліквідація податкової міліції як неефективного і тотально корумпованого органу тиску на бізнес і створення служби з розслідування економічних злочинів поза структурою фіскальних органів;
  • реальна переатестація керівників середньої і вищої ланки фіскальних служб;
  • встановлення чіткої відповідальності податкових органів за неправомірні рішення у формі відшкодування всіх збитків та упущеної вигоди, які були завдані бізнесу;
  • запровадження податкових роз’яснення податковими органами за зверненням платників податків

Крок 2. Реформування підходу до оподаткування фонду оплати праці:

  • зниження податкового навантаження на фонд оплати праці шляхом запровадження 10% ставки ПДФО;
  • стимулювання податкової відповідальності громадян через надання можливості самостійно здійснювати нарахування та сплату ПДФО;

  • зміна порядку зарахування ПДФО до місцевих бюджетів за місцем праці на зарахування в місцевий бюджет за місцем реєстрації, це забезпечить справедливий розподіл надходжень до місцевих бюджетів.

 

Крок 3. Диференціація ставки ПДВ через запровадження зниженої ставки (10%) на соціально важливі товари та послуги та розширення переліку звільнених від оподаткування товарів та послуг, які необхідно зробити максимально доступними для споживачів (послуги громадського транспорту, лікарські засоби, книги і газети, твори мистецтва, театральні квитки).

Крок 4. Реформування спрощеної системи оподаткування, яка повинна сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, а не бути механізмом виведення прибутків чи прикриттям для реалізації незаконно виробництва чи імпорту:

  • встановлення заборони бути платником єдиного податку для суб’єктів, які здійснюють оптову торгівлю, ювелірними виробами, лікарськими засобами;
  • встановлення максимального розміру площі землі в обробітку для сільськогосподарських виробників, площі і кількості торгівельних об’єктів для торгівельної чи ресторанної діяльності, як умови перебування на спрощеній системі оподаткування;
  • диференціація граничного обсягу виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, прив’язавши його, до мінімальної заробітної плати.

Крок 5.  Реформування підходу до адміністрування податків та зборів на місцевому рівні:

  • розширення прав органів місцевого самоврядування з адміністрування і контролю за сплатою місцевих податків і зборів; доступ посадових осіб місцевого самоврядування, які займаються аналізом та плануванням бюджету, до інформації про сплату податків та інших обов’язкових платежів;
  • впровадження муніципальних фіскальних реєстрів, що міститимуть відомості про нерухоме майно, земельні ділянки та надаватимуть можливість збільшення податкових надходжень для місцевого бюджету; проаналізувати обсяги пільг та доцільність надання;
  • поступове запровадження європейської моделі оподаткування майна від його ринкової вартості.

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]