Партнерство у школі

Суть проблеми

Скільки учасників навчання, стільки й думок
Вчителі, учні та батьки часто мають різні цілі та бачення щодо організації навчального процесу та шляхів досягнення бажаних кінцевих результатів навчання.

Немає комунікації
Педагогіка партнерства задекларована у Концепція НУШ як елемент формули НУШ. Але на практиці батьки не завжди знають свою роль у навчанні дитини.

Що відбувається?

Ключові цифри

За результатами соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва і «Юкрейніан соціолоджі сервіс», майже 50% батьків задоволені своїми можливостями впливати на стан справ у школі, більше 40% опитаних батьків кілька разів на місяць або навіть щотижня відвідують школи з власної ініціативи. Близько третини всіх опитаних батьків визнають, що не користуються цими можливостями і не беруть фактично ніякої участі у житті школи.

Майже 50% батьків задоволені своїми можливостями впливати на стан справ у школі, більше 40% опитаних батьків кілька разів на місяць або навіть щотижня відвідують школи з власної ініціативи.

На сьогоднішній день діють Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені МОН 1993 року, останні зміни до якого вносилися у 2000 році. Ці правила не тільки є застарілими, містять ряд прогалин та колізій із чинним законодавством, а й врегульовують питання, які за логікою повинні були б регламентуватися статутом. Зокрема, мова йде про права та обов’язки працівників, повноваження керівника закладу освіти. Вони потребують системного перегляду та узгодження із державною політикою у сфері освіти.
Відповідно до ст. 52 ЗУ “Про освіту” учасниками освітнього процесу в Україні є здобувачі освіти (тобто вихованці, учні, студенти, слухачі); педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти та ін.

Як так сталося?

Аналіз ситуації:

Сьогодні діяльність батьківських комітетів фактично зводиться до організації фінансового забезпечення матеріальних потреб школи та організації позакласних заходів.

Відповідно до більшості положень про учнівське самоврядування у школах члени учнівського самоврядування мають право: обирати і бути обраними до будь-якого органу самоврядування і звертатися до нього і отримувати відповідь на своє питання. Ці права є загальними та недостатніми для належного функціонування учнівського самоврядування та реалізації ним своїх завдань і можливостей. Перелік прав учнівського самоврядування необхідно суттєво розширювати.

Навчальні заклади вправі розробляти та затверджувати положення, де можуть визначати додаткові права та обов’язки учасників освітнього процесу.

Законодавство не диференціює прав членів учнівського самоврядування в залежності від віку. Така диференціація безумовно була б доцільною, адже освітні інтереси учнів різних вікових категорій різняться, як і різниться обсяг їх цивільної дієздатності.
Навчальні заклади вправі розробляти та затверджувати положення, де можуть визначати додаткові права та обов’язки учасників освітнього процесу, що не порушують норм нормативно-правових актів вищої юридичної сили. Деталізація прав та обов’язків мала б знайти відображення в статутах шкіл, а також у Положеннях про батьківський комітет, Положеннях про шкільне самоврядування і т.д.

Оскільки партнерство це – добровільна співпраця двох або кількох суб’єктів у здійсненні певних операцій, проектів, програм на підставі угод, якими визначаються права, обов’язки, зобов’язання та відповідальність сторін, порядок і обсяг їх участі, шкільне партнерство потребує створення механізму його реалізації.

Що в сусідів?

Досвід інших країн

Досвід США

Керівник середньої школи штату Північна Кароліна застосовує унікальну стратегію спілкування зі своїми учнями поза класом: відвідує їх вдома – всіх. Елізабет МакВілліамс, директор у школі Carroll Magnet Middle School в штаті Північна Кароліна, сказала, що ця практика, виникла ще за часів її вчителювання, після того, як вона організувала свою першу відкриту зустріч з батьками у школі, на яку ніхто не з’явився.

Досвід Польщі

Згідно ст. 83 Освітнього закону батьківські комітети шкіл самостійно приймають положення про свою діяльність, в яких конкретно зазначається внутрішня структура та спосіб роботи, детальна процедура проведення виборів. Батьківські ради обираються з числа батьків, де один батько представляє одного учня. Вибори до керівних органів батьківського самоврядування проводяться на першому засіданні кожного навчального року.

Рада батьків має свій бюджет, сформований з благодійних внесків та «зароблених» на благодійних пікніках коштів.

Повноваження батьків у Республіці Польща регулюється як на національному рівні, так і на рівні загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема партнерськими угодами. Правила отримання та використання школами приватних коштів частково регулюється місцевими органами самоврядування. Рада батьків має свій бюджет, сформований з благодійних внесків та «зароблених» на благодійних пікніках коштів.

Досвід Німеччини

Без представника батьків класу школа не вирішить жодного питання. У Законі України «Про освіту» не йде мова про участь батьків у формуванні та використанні фінансування як з бюджетних коштів, так і залученні спонсорських коштів, хоча й передбачено право батьків брати участь у громадському самоврядуванні.

Що можна зробити?

Варіанти рішень:

  • Рівноправний діалог між батьками, учнями та вчителем та визначення  сфери відповідальності кожного з суб’єктів освітнього процесу за кінцевий результат навчання
  • Ключовим орієнтиром при формуванні стратегії партнерства та розподілі повноважень і відповідальності має бути інтерес дитини щодо забезпечення:
  1. безпеки дитини (психічної та фізичної)
  2. виховання (відповідності правил комінукації у школі ціннісним орієнтирам)
  3. навчального процесу (застосування сучасних методик викладання та підручників, формування індивідуального плану з врахуванням напрямку і темпу дитини, рівномірний розподіл навантаження між класними та домашніми завданнями ін.
  •  Розширення участі батьків і учнів в ухваленні рішень у питаннях, які стосуються освітнього процесу. Збільшення академічної, організаційної та фінансової автономії навчальних закладів не повинно залишитися формальними нововведеннями.
  • Для залученості всіх партнерів до побудови унікальної освітньої траєкторії конкретної дитини необхідна їх специфікація і персоналізація. Це може відображатись у статутах шкіл та індивідуальних тристоронніх угодах, практика застосування яких широко використовується у США.

Що пропонує Українська Галицька Партія?

Позиція щодо партнерства у школі

План дій для реалізації механізму партнерства у школі:

Крок 1. Закріпити права і обов’язки учнів, вчителів і батьків (закони, постанови, накази, статути, індивідуальні угоди).

Крок 2. Сформувати інструменти для реалізації закріплених прав (батьківських рад з розширеними повноваженнями), органів учнівського самоврядування, участі батьків та дітей у раді школи, наглядовій раді, система електронної комунікації (електронний щоденник, сайт школи).

Крок 3.  Провести заходи, спрямовані на сприяння співпраці:

–         відвідування учнів вдома,
–         ранкова і вечірня кава з батьками,
–         індивідуальні зустрічі з вчителями і директором,
–         заповнення профілю прогресу учнів, тренінги для батьків,
–         навчання дітей бути батьками,
–         спільні святкування,
–         спільне волонтерство,
–         спільна доброчинність (проведення ярмарків, відвідування дитбудинків, хоспісів та ін.),
–         проведення батьками уроків,
–         участь батьків у відкритих уроках,
–         батьківські збори,
–         електронне інформування і спілкування).

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!