Нові місця у садочках Львова

Львів – як рукавичка: більшає людей, а садочків і шкіл – ні

У великих містах інтенсивно будуюються великі житлові комплекси, торгово-розважальні комплекси. Проте забудовники не можуть знайти порозуміння з міською владою, хто ж має будувати садочки і школи для майбутніх мешканців. З одного боку, забудовники платять інвестиційні внески, з іншого, місто звільняє деяких забудовників від їх сплати, проте і не змушує будувати освітньої інфраструктури.

Що відбувається?

Ключові цифри

  1. За результатами 2018 року будівельна індустрія увійшла у ТОП-3 лідерів серед видів економічної діяльності (разом з сільським господарством та промисловістю) за обсягами капітальних інвестицій. Зокрема, частка капітальних інвестицій на будівництво у 2018 році становить 10% від загального обсягу капітальних інвестицій в Україну.
  2. У 2018 р. серед лідерів зростання обсягів і темпів введення в експлуатацію житлової та комерційної нерухомості є, окрім беззаперечного лідера – Києва, Львів та Івано-Франківськ.
  3. Згідно з ДБН на 1000 жителів має бути обов’язково передбачено 38 місць у дитсадках і 135 місць у школах. Містобудівні умови повинні видаватися відповідно до цих норм.
  4. За період 2010-2018 рр. в Україні щороку вводилося в експлуатацію 8-10 млн. м2 загальної площі житлових будівель (71-103 тисячі квартир), а місць у садочках і школах в експлуатацію прийняли в середньому від 3 до 5 тисяч.
  5. У середньому на 1 квартиру припадає по 1 дитині (третина з яких – дошкільнята). На всі квартири очікується заселення від 23 до 35 тис. дошкільнят, а кількість введених місць за відповідний період – у 10 разів менша.
  6. У 2018 р. при нормативній потужності мережі садочків 15,5 тис. місць у садках навчалося 26,1 тис. дітей (на 100 місць припадало 165 дітей), а охоплення дошкільним вихованням у місті склало лише 69%.
  7. Для забезпечення належної якості дошкільної освіти для цих дітей (100 дітей на 100 місць) необхідно створити додатково 10,6 тис. місць. Крім того, через брак місць у садочках в 2018 р. не зарахували 1255 дітей.
  8. Для забезпечення доступу якісної освіти лише для дітей, які вже відвідують садочки у місті, необхідно створити додатково 11,8 тис. місць.
  9. До рівня 90% кількість місць у садочках має складати не менше 34 тис. (умовний розрахунок: 26,1 тис. дітей*90%/69%), тобто бути у два рази більшою за наявну.
  10. У 2018 р. у м. Львові функціонувало 12 приватних садків, у 53 групах яких виховувалося 816 дітей (2,9% загальної кількості дітей у садочках).
  11. У Львові видано 27 містобудівних умов та обмежень на будівництво нових дошкільних навчальних закладів і центрів розвитку дитини на звернення юридичних осіб (17 садочків, 10 центрів розвитку дитини), в розробці детальних планів територій та зонінгів передбачено ще 49 дошкільних навчальних закладів в різних районах міста Львова, які повинні охопити близько 3 тис дітей.
  12. У 2017 році забудовники сплатили у міський бюджет 109 мільйонів гривень. У 2018 р. судами різних інстанцій прийнято 5 рішень про стягнення заборгованих сум пайових внесків. Забезпечено надходження коштів пайових внесків до міського бюджету м. Львова в сумі 156,2 млн. грн. (при плані 150,5 млн — перевиконання на 3,8%).

Аналіз ситуації

Як так сталося?

  1. Відсутність комплексного бачення розвитку міст і прозорої системи громадського контролю за виділенням і дотриманням цільового використання земель створює ситуацію колапсу у містах у питаннях розвитку соціальної інфраструктури. Насамперед, це проявляється у проблемах переповнення міських закладів шкільної освіти та нестачі місць у дошкільних навчальних закладах.
  2. Уряд схвалив законопроект, одним з важливих пунктів якого є скасування пайового внеску у розвиток інфраструктури. Мотивуючи рішення тим, що цих коштів недостатньо для створення нових об’єктів соціальної інфраструктури і жодної гривні цього внеску на це не було направлено, а відсутність чітких прозорих механізмів спричиняє корупцію. Подібної практики не існує у європейських країнах. Крім того, відміна пайової участі суттєво вплине на покращення позиції України у рейтингу Doing Business. Питома вага пайової участі у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів не досягає 1%. Так, у 2017 році обсяг коштів пайових внесків, що надійшли до місцевих бюджетів, склав 1,85 млрд гривень, що становить тільки 0,8% від їх загальних доходів. І ці кошти становлять лише малу частку при здійсненні ремонтів об’єктів соціальної інфраструктури.
  3. Стаття 68 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає, що органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою. У такому положенні доцільно визначити мету створення цільового фонду, джерела і порядок надходження коштів до фонду, порядок використання коштів фонду тощо.
  4. Проблема забезпечення місцями у садочках м. Львова поглиблюється, зважаючи на:
  • інтенсивну житлову забудову міста, що не супроводжується створенням додаткової освітньої інфраструктури на фоні існуючого дефіциту місць у садочках і школах;
  • відсутність у місцевої влади комплексного бачення розвитку мережі закладів освіти і забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг у місті;
  • відсутність чіткого механізму стягнення і розподілу пайових внесків від забудовників із цільовим скеруванням коштів на розвиток освітньої інфраструктури міста;
  • зростання природного приросту населення з 2009 по 2014 рр. і збереження тенденції народжуваності;
  • зростання чисельності населення міста за рахунок переміщення осіб зі сходу України і Криму.
  1. Приватних садочків є небагато(більшість закладів працюють як центри розвитку дитини, тому важко оцінити яка точна кількість дітей їх відвідує). Крім того, тут висока вартість оплати (від 5 тис. грн). Однак і у приватні садочки теж існує черга.
  2. З 2004 р. рівень народжуваності становить більше 7000 дітей щороку, тобто у майбутньому потреба міста у садочках не зменшуватиметься. Крім того, слід очікувати зростання дефіциту у садочках у районах інтенсивної забудови, адже це привабливе місто для молодих сімей, які працюють у особливо динамічних сервісній і креативній економіці.
  3. Інтенсивні темпи розвитку житлового будівництва у місті, на жаль, не супроводжується відповідним розвитком мережі закладів освітньої інфраструктури.
  4. Де і скільки необхідно побудувати шкіл і садочків, визначає міський Департамент містобудування й архітектури за посередництвом формування детального плану територій (ДПТ).
  5. Сьогодні єдиним механізмом залучення забудовників до інвестування у соціальну інфраструктуру міста є пайовий внесок, стягнення і використання якого має недоліки:
  • інвестор може бути звільнений від сплати пайового внеску за певних умов, передбачених законодавством;
  • кошти, отримані від пайових внесків, надходять у бюджет розвитку міста, розподіляються у ручному режимі і не мають цільового скерування саме на розвиток освітньої інфраструктури.

Що пропонує УГП

План дій

  • Створити цільового фонду розвитку освітньої інфраструктури, метою якого є акумулювання фінансів для нового будівництва, поточного і капітального ремонту існуючих освітніх закладів, а також покриття інших стратегічних потреб розвитку освітньої інфраструктури міста.

Джерелами наповнення цільового фонду розвитку освітньої інфраструктури можуть бути:

  1. частка пайових (інвестиційних) внесків від забудовників;
  2. доходи від оренди і продажу земельних ділянок;
  3. доходи від зміни цільового призначення земельних ділянок;
  4. доходи від оренди нерухомого майна.
  • Розробити чіткий механізм використання коштів цільового фонду розвитку освітньої інфраструктури.

В основі механізму розподілу коштів цільового фонду повинен бути закладений зрозумілий громадськості моніторинг і аналіз наявної і перспективної потреби у садочках і школах. Розрахунок потреби місць має здійснюватися у відповідності до обгрунтованих у ДБН норм пішохідної доступності – для шкіл до 2 км, садочків – 0,5 км.

  • Розробити збалансовану політику розвитку міської забудови і закріпити у містобудівній документації зон і конкретних місць для садочків і шкіл.

У межах житлової забудови міст виділяти вільні земельні ділянки під житлову забудову лише за умови наявності закріпленої для конкретної території ділянки під будівництво садочка чи школи, який обслуговуватиме новобудову чи мікрорайон.

У межах районів (кварталів) нової житлової забудови надавати вільні земельні ділянки забудовнику на умовах суперфіцію. Якщо до визначеного часу забудовником не дотримано умов будівництва закладів освітньої інфраструктури, ініціювати процес розірвання договору для повернення наданої земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання у користування.

У межах інвестиційної забудови міста ініціювати і пропагувати створення корпоративних (відомчих) дитячих садків, які гнучко реагують на демографічні на поселенські зміни і не перевантажують міський бюджет на їх утримання.

  • Внести довідки про забезпеченість освітньою інфраструктурою у зоні забудови до переліку документів, необхідних для отримання містобудівних умов і обмежень і створити прозорий е-сервіс для видачі довідок.

Запровадження е-сервісів для отримання містобудівної документації є забезпечення прозорості, автоматизація процесу, нівелювання зловживань та попередження ухилення недобросовісних забудовників від зобов’язань у розбудові освітньої інфраструктури. Зокрема, сервіс має автоматично генерувати довідку про освітню інфраструктуру у зоні забудови на основі:

  1. адреси земельної ділянки під будівництво;
  2. інформації про цільове призначення земельної ділянки (номер документу);
  3. площі житла, яке планується будувати на виділеній ділянці;
  4. кількості місць, на яку планується будівництво ЗДО аплікантом;
  5. адреси забудови ЗДО;
  6. кількості місць, на яку планується будівництво ЗЗСО аплікантом;
  7. адреси забудови ЗЗСО.

Система на основі співставлення внесеної інформації автоматично перевіряє наявність місць у ЗДО, ЗЗСО, що розташовані на відстані передбаченій ДБН, та у випадку наявності необхідної кількості місць відповідно до норм – видає довідку; у разі відсутності – надає довідку про відмову або запит на зміну параметрів будівництва.

  • Розвивати державно-приватне партнерство в освітньої інфраструктури.

Метою державно-приватного партнерства є досягнення взаємовигідного конценсусу між забудовниками та владою у питаннях розбудови об’єктів освітньої інфраструктури на взаємовигідних умовах. При налагодженні ДПП інвестор будуватиме ЗДО за умови: існування в ньому певної кількості бюджетних груп; місто буде викупляти приміщення, побудоване під заклад освіти; місто братиме приміщення побудоване під заклад освіти в довгострокову оренду (на основі аналізу прогнозних темпів демографічного розвитку кварталу та міста загалом).

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]