Нерівність освіти: село та місто

Суть проблеми

Неефективне навчання
У малих школах до 25 учнів падає якість викладання і мотивація серед учнів. Це видно за результатами ЗНО.

Немає репетиторів
У містах батьки зазвичай мають більші фінансові можливості забезпечити дитині додаткову підготовку до вступу. Більшість учнів після завершення школи не здатні без сторонньої допомоги впоратися із завданнями вступних тестів.

Що відбувається?

Ключові цифри

  1. У сільській місцевості зосереджена третина усіх учнів країни та 65% українських шкіл.
  2. В Україні існує 613 шкіл І-ІІ ступенів (1-9 класи), у кожній з яких навчається менше 25 дітей.
  3. Найдорожче один учень обходиться у двох областях із низьким рівнем урбанізації та наявністю гір — в Івано-Франківській (15,1 тис. грн) та Закарпатській областях (12,1 тис. грн). У Волинській області ця сума становить 9,8 тис. грн, у Львівській – 9,9 тис. грн, у Рівненській – 9,2 тис. грн, у Тернопільській – 10,6 тис. грн, у Чернівецькій – 10,5 тис. грн.
  4. Майже в кожній громаді послуги освіти стосуються не менше 30% населення громади (діти, їх батьки, вчителі), освіта складає до 45% видаткової частини місцевого бюджету, діяльність освітньої мережі забезпечує постійною роботою до 25% працездатного населення громад.
  5. Щоб оптимізувати навчальний процес та зекономити кошти, упродовж 2016-2017 років у регіонах створили майже дві сотні опорних шкіл – найбільших і найпотужніших навчальних закладів, навколо яких повинні гуртуватись менші школи (філії).

Найдорожче один учень обходиться у двох областях із низьким рівнем урбанізації та наявністю гір — в Івано-Франківській (15,1 тис. грн) та Закарпатській областях (12,1 тис. грн).

Чому так сталося?

Аналіз ситуації

  1. Вчителі в малих школах змушені викладати по кілька предметів, до того ж, не маючи достатнього технічного забезпечення, а через відсутність здорової конкуренції серед учнів (їм просто нема з ким змагатися) падає мотивація до навчання та досягнень. Як результат – ЗНО в українських сільських школах здають гірше, ніж у міських.
  2. Чим більший населений пункт, то кращими є зароблені випускниками бали ЗНО і менше коштів на одного учня витрачається з державного бюджету.
  3. Значні розбіжності між результатами ЗНО у містах та селах залежать не лише від рівня шкільної освіти. Оскільки у містах батьки зазвичай мають більші фінансові можливості забезпечити дитині додаткову підготовку до вступу, репетиторів. Саме цей факт ставить виклик для реформування всієї освітньої сфери країни. Адже більшість учнів після завершення школи не здатні без сторонньої допомоги впоратися із завданнями вступних тестів.
  4. Якщо в містах вчителі, учні та їхні батьки мають можливість обирати для себе найкращі можливості та розвиватись, то в селах такого вибору може не бути взагалі. Проте саме сільські школи часто грають вирішальну роль у розвитку всієї громади.
  5. Концепція «Нова українська школа» передбачає, що кожну опорну школу буде добре обладнано за кошти держбюджету та зміцнено висококваліфікованими кадрами.
  6. Водночас на місцях населення стикається з проблемами нерозуміння процесів оптимізації в освіті, які одночасно відбуваються з децентралізацією повноважень влади.
  7. Серед головних проблем освіти на місцях представники ОТГ називають безліч прикладних ситуацій та конкретних прикладів, які можна згрупувати у такі ключові проблемні напрями:
  8. Недостатнє матеріально-технічне забезпечення.
  9. Неналежні підходи до управління освітою.
  10. Низький рівень організації освітнього процесу і якості освітніх послуг.

Що в сусідів?

Досвід інших країн
У США управління шкільною освітою децентралізоване (діяльність школи залежить індивідуально від особливостей і потреб конкретної школи).
У Польщі пройшли шлях від централізованого управління освітою до децентралізації.
Школи в Італії, Іспанії, Франції уже давно є автономними не лише в управлінні, й у дидактичній, організаційній та науково-дослідницькій роботі. Фактично вони є самостійними центрами навчання і розвитку дітей.
У Фінляндії з початку 1990-х і до 2012 року, щоб оптимізувати навчальний процес та зекономити кошти, у регіонах створили опорні школи – найбільші і найпотужніші, навколо яких будуть гуртуватись менші школи (філії). Кількість шкіл у сільській місцевості скоротилася з 2093 до 660, і сьогодні Фінляндія відома як країна з найпрогресивнішою системою освіти у світі. Тут показник успішності між найкращими та менш успішними закладами складає всього 4%. Немає різниці, у яку школу ходить дитина – у Гельсінкі чи маленькому селі в Лапландії.

Що можна зробити?

Варіанти рішень
Управління освітою у новостворених ОТГ можна будувати на основі втілення таких ідей:

  • Налагодження партнерських взаємозв’язків з батьками (батьки з радістю та навіть гордістю сприймають нововведення і долучаються до розробки стратегій розвитку, планування діяльності закладів).
  • Фокусування уваги на діяльності школи як центру громади, а не лише учнівської спільноти (мешканці залучаються до діяльності освітніх закладів, а заклади здійснюють діяльність з урахуванням потреб розвитку громади).
  • Співпраця з сусідніми громадами в освітній галузі на договірних засадах (створення освітніх округів, єдиних центрів методичного забезпечення, організації спільних заходів тощо).
  • Започаткування краудфандингових кампаній з активним залучення батьків та усієї громади задля створення додаткових можливостей освітнього та позашкільного розвитку (вуличні кінотеатри, конкурси, змагання, спортивні майданчики, дитячі кімнати, клуби іноземних мов, електронні бібліотеки, кімнати для творчості тощо).
  • Активізація залучення волонтерів з різних організацій з метою розширення напрямів удосконалення освіти (волонтери проводили заняття з іноземних мов, інформаційних технологій та ін..)
  • Налагодження взаємодії адміністрації і вчителів на засадах партнерства (налагодження діалогу з рівними можливостями висловитися обом сторонам).
  • Забезпечення можливостей експериментувати з методиками (інтерактивне, змішане навчання).
  • Спрямування діяльності, базуючись на ідеї – «школа є інституцією, яка розвиває людський капітал».
  • Залучення іноземних експертів в освітній процес з метою розширення ракурсу оцінки та розвитку освітньої сфери.

Що пропонує Українська Галицька Партія?

Позиція щодо нерівної освіти у школах
Крок 1. Організувати орган управління освітою в ОТГ.
Крок 2. Провести моніторинг освітньої сфери усіх населених пунктів, що входять в ОТГ.
Крок 3. Реалізувати інформаційну кампанію щодо можливих альтернатив впровадження змін.
Крок 4. Створити і реалізувати план дій, затверджений на рівні громади ОТГ.

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]