Місця у дитячих садках

Суть проблеми

Більше дітей – більше проблем
Проблема недостатньої кількості місць зумовлена зростом народжуваності після спаду та економічної кризи в країні, упродовж якої було звужено мережу комунальних дошкільних закладів.

Держава виділяє мало грошей
Обмежене фінансування дошкільної освіти, що унеможливлює відновлення роботи садочків, будівництво нових чи модернізацію матеріально-технічної бази, і за цей рахунок збільшення кількості місць.

Що відбувається?

Ключові цифри

1. Лише 55 відсотків загальної кількості дітей відповідного віку відвідували дошкільні навчальні заклади у 2016 році. У міській місцевості цей показник становив 63%, тоді як в сільській 40%.
2. Загалом по Україні у 2016 р. на 100 місць в ДНЗ зареєстровано 113 дітей.
3. Якщо в міській місцевості показник черги становить 124 дитини на 100 місць, то у сільській місцевості лише 87 дітей на 100 місць.
4. На черзі в Україні для влаштування до дошкільних навчальних закладів перебуває понад 85 тис. дітей, у Львові біля 4000.
5. Дошкільною освітою охоплено 77,5% відсотка загальної кількості дітей п’ятирічного віку, що не забезпечує створення рівних умов для подальшого навчання в школі та суперечить вимогам законодавства.
6. Закриття і перепрофілювання садочків: 1990 рік – 24,5 тис. закладів, 1999 рік – 16,3 тис., 2004 рік – 14,9 тис., 2009 рік – 15,5 тис., 2016 рік – 14,9.
7. Частка видатків зведеного бюджету на дошкільну освіту за останні 3 роки зменшилась з 2,9 % у 2014р. до 2,4% у 2016 р.

Як так сталося?

Аналіз ситуації

1. Попит на дошкільну освіту в сільській місцевості є значно нижчим, ніж у місті. Батьки, що проживають у сільській місцевості, часто не усвідомлюють важливість раннього розвитку дитини і фактично з народження програмують розрив у навчальних результатах таких дітей, порівняно з тими, що відвідували ДНЗ. Тобто сьогодні ми стикаємось з ситуацією, коли одні діти не відвідують дитячий садок через брак місць, а інші, за формальної можливості такого відвідування, через невігластво своїх батьків.

Сьогодні ми стикаємось з ситуацією, коли одні діти не відвідують дитячий садок через брак місць, а інші, за формальної можливості такого відвідування, через невігластво своїх батьків.

1. Причини, через які батьки відмовляються від садочків і надають перевагу навчанню вдома:

• Діти часто хворіють, відвідуючи садочок
• Неякісне харчування
• Територіальна віддаленість садочка
• Психологічні травми через некваліфікованих педагогів.

3. Загалом проблема нестачі місць у дитячих садках є гострішою, ніж здається, оскільки планування потреби ведеться за кількістю дітей, чиї батьки звертались з заявою про влаштування дитини в ДНЗ. Недостатньо уваги приділяється популяризації раннього розвитку дитини, особливо у сільській місцевості.
4. Обмежене фінансування дошкільної освіти, що унеможливлює відновлення роботи дошкільних навчальних закладів , будівництво нових закладів чи модернізацію матеріально-технічної бази, і за цей рахунок збільшення кількості місць.

Що в сусідів?

Досвід інших країн
США
Джерела фінансування:

• приватні (Private preschools),
• державні (Heard Start-State pre-schools)
• громадські дошкільні установи (Public Preschools).

Існує цілий ряд програм допомоги по догляду за дитиною для малозабезпечених сімей та сімей, які потребують допомоги. У багатьох штатах є програми, відповідно до яких частина вартості послуг по догляду за дитиною оплачується провайдеру державою (так реалізовується принцип “гроші за дииною”). Найчастіше це ваучерні програми або субсидійні програми.

Польща

Садочки поділяють на державні (публічні) і недержавні (не публічні). Дошкільний державний заклад безкоштовно навчає і виховує дітей за щонайменше початковою програмою дошкільного виховання.

Недержавні – приватні, суспільні чи релігійні. Перебування дитини у таких закладах фінансується батьками або коштом рад місцевого самоврядування, які виплачують дотацію не нижчу від 75% поточних видатків на одну дитину, яку витрачають у державних закладах аналогічного типу. Дотація на перебування становить не менше 40% поточних видатків на одного вихованця, яку витрачають у державних садочках. Таким чином реалізовується принцип “гроші за дитиною”.

Норвегія

Норми державних і муніципальних субсидій на кожну дитину постійно зростають (до 3-х річного віку – 5 тис дол. США; до 7-ми річного віку – 3.300 дол. США) і становлять 50% від суми утримання дитини в дитячому садку. Виразною особливістю системи суспільного дошкільного виховання Норвегії є її децентралізація:

• малокомплектні дошкільні установи (до 27 дітей) перебувають під управлінням на місцевому рівні;
• 44% установ належать приватним і відомчим структурам (децентралізація, як свобода і різноманітність методологічних підходів до організації та вдосконалення системи дошкільного виховання).
• Зростають запити на дошкільні установи, мета яких – розвиток дітей.

Іспанія

Освіта дошкільників є цілком добровільною і охоплює два цикли. Перший – ясла; другий – дитячий садок для дітей від 3 – до 5 років, охоплюючи 3 курси, відповідно 3, 4, 5-ти річок. Із досягненням шестирічного віку дитина переходить на навчання в школу. Першочергово місця надають для дітей із малозабезпечених сімей, неповних і багатодітних, якщо один із батьків працює поблизу ясел чи ж якщо хтось із сім’ї вже відвідує цей заклад. Для батьків організована лотерея, а її виграшем може стати місце в ясла чи в дитячий садок. Зазвичай, на одне місце припадає до десяти бажаючих. Щодо другого циклу – він обов’язковий для усіх дітей за державний кошт.

Швеція

Більшість дитячих садків – державні. У дошкільних закладах дітей поділяють на групи за віком, кількістю від 15 до 20. Виховання здійснюють чотири працівники: інструктор з відпочинку, викладач, дитячий психолог та черговий. Центральним органом управління системи дошкільної та шкільної освіти Швеції є Національне Агентство Освіти, визначальною функцією якого є забезпечення національної мети щоденної турботи про дітей.

Канада

Федеральний уряд розробив тільки декілька програм, що стосуються сімей корінних жителів, військових і приїжджих сімей. Кожна провінція/територія має власну законодавчу базу, що стосується питань догляду за дітьми та освіти, розробляє програми догляду за дітьми, встановлює вимоги дотримання стандартів, отримання ліцензій, здійснює моніторинг. Кожна провінція/територія має також власні механізми фінансування. Усі види послуг по догляду за дітьми в Канаді (за винятком провінції Квебек) в першу чергу оплачуються батьками. В деяких провінціях/територіях, місцевий уряд може частково покривати витрати по догляду за дитиною тільки регульованим провайдерам. Оплата послуг по догляду за дитиною дуже часто є вищою, ніж навчання в університеті. Держава пропонує родинам гнучку систему субсидій.

Великобританія

Догляд за дітьми здійснюється державними та приватними установами. Вартість послуг по догляду за дитиною досить висока. У випадку якщо батьки користуються послугами зареєстрованих нянь чи закладів, є можливість отримати додаткову допомогу від держави.

Доступ до фінансової допомоги:

– Догляд за дитиною без сплати податку. ініціатива уряду спрямована на допомогу родинам, що працюють. Відповідно до якої держава покриває 20% витрат по догляду за дитиною;

– Податкові кредити – чим менший дохід, тим більший податковий кредит.

– Ваучери по догляду за дітьми – багато роботодавців пропонують працівникам ваучери для догляду за дітьми. Працівник і роботодавець не сплачують податок і внески до фонду соцстрахування;

– безкоштовні місця для освіти. Всі 3-річні і 4-річні діти в Англії і деякі 2-річні діти мають право на безкоштовні ранні навчальні заняття (15 безкоштовних годин на тиждень).

– пропозиції для дворічних . Безкоштовне раннє навчання для дітей віком 2 роки.

– універсальний кредит, новий, разовий платіж для осіб, які шукають роботу або отримують низький дохід.

Фінляндія

Якщо місця у міському садочку дитині не вистачає, муніципалітет оплачує їй перебування у приватному садочку. Усе навчання в садочку відбувається в ігровій формі. Діти мають рукоділля і фізкультуру, багато і за будь-якої погоди гуляють на природі.

Електронної черги реєстрації до садочків нема. Батьки пишуть заяву в муніципалітет. Якщо обоє батьків працюють, то муніципалітет дає позитивну відповідь про прийняття дитини до садочка в найкоротший термін. Якщо місць в комунальних садочках не вистачає, то муніципалітет оплачує навчання дитини в приватному садочку.

Нова освітня програма, запроваджена 2016 року, передбачає, що кожну дитину треба запитати, чим вона бажає займатися в садочку. В приміщенні групи на стіні висить дерево бажань, на листочках якого діти висловлюють побажання, а вчителі, наскільки можуть, їх втілюють.

Що можна зробити?

Варіанти рішень:

1. Стимулювати розвиток нових груп для дошкілля і комунальних садочків у приміщеннях комунальної власності:

– повернення у комунальну власність приміщень, які можуть бути використані для дитячих садочків;

1. моніторинг наявності та стану таких приміщень;
2. підготовка відповідної документації;
3. виділення коштів на ремонт (біля 7 млн. грн на ремонт приміщення, що розраховане на 8 дошкільних груп);
4. проведення ремонту (наприклад, приміщення училищ, Залізнична лікарня, приналежні села, облаштувати інфраструктуру; об’єкти, передані містам внаслідок децентралізації (школи, училища, лікарні,); в селах, де закриваються школи, можна відкрити садочки;

– повернення колишніх приміщень дитсадків у користування за призначенням;

-зобов’язати забудовників будувати приміщення для ДНЗ і безкоштовно передавати на баланс міста.

1. для контролю створити платформу моніторингу виконання зобов’язання – від етапу проектування і погодження проектної документації до етапу передачі садка в комунальну власність;

– відкрити групи короткотермінового перебування у закладах позашкільної освіти та/або ДНЗ у їхніх приміщеннях; (приміщення УДЮМКів працюють на 20% ефективності, пустують до 15 години і теж опалюються. Така оптимізація дозволить з невеликими витратами запустити 50-60 додаткових груп. Працівники УДЮМКів можуть пройти перекваліфікацію і продовжити свою роботу. Юридично ці групи можуть належати до найближчого садка (туди можна ходити на деякі заняття);

1. моніторинг мереж та стану приміщень УДЮМКів;
2. підготовка відповідної документації;
3. переведення діяльності УДЮМКів в приміщення шкіл у післяурочний час, з 15-16 години до вечора (приміщення все одно опалюються, і в кожній школі є такі класи, які можна легко пристосувати до гурткової роботи);
4. виділення коштів на ремонт та переобладнання
5. проведення ремонту
   – З частиною бібліотек можна зробити те саме. Адже наразі приміщення використовують неефективно. Всім працівникам можна запропонувати перекваліфікацію, а не звільнення.
6. Ліквідувати можливість для забудовника отримати довідку про достатню кількість місць в садочку в його районі.

– відкрити групи короткотермінового перебування у дитячих бібліотеках;

– відкрити дошкільні групи у приміщеннях початкових сільських шкіл, ступінь яких буде понижено у зв’язку з створенням опорних шкіл;

– побудова дитячих садків за рахунок кредитних та грантових коштів (Ризики комплексного рішення щодо побудови приміщень дитячих садків за рахунок кредитних та грантових коштів – великий репутаційний ризик для партії пропонувати кредити та залучення грантів);

– добудувати 1-2 поверхи з легких, каркасних конструкцій. Звичайно, потрібно зробити експертизу існуючих фундаментів та розрахунки. Таке рішення в рази зменшить витрати на будівництво, адже не треба буде виділяти землю, якої і так нема + каркасні будівлі є енергоефективними та популярними.

2. Створити умови для розвитку приватних садочків:

– створити сприятливі умови, щоб великі компанії відкривали приватні садки для дітей своїх працівників, відвідування яких входило б у соціальний пакет;– запровадження заходів, які сприятимуть розвитку мережі приватних ДНЗ

– запровадити принцип “гроші за дитиною”: державна субвенція і частина коштів з місцевого бюджету йде на розвиток мережі, а решта розподіляється пропорційно до кількості дітей у вигляді ваучерів (фактично поточні витрати на утримання дитини у садочку).

3. Підвищити ефективність витрат коштів міського бюджету на дошкільну освіту:

а) моніторинг і прогнозування кількості дітей для визначення потреб та планування місць в дитячих садках. – електронна черга: квота для пільгових категорій;
б) онлайн-контроль відвідуваності дітей в ДНЗ

в) моніторинг витрат на комунальні послуги;

г) участь ДНЗ у програмах енергозбереження;

д) залучення кредитів на встановлення енегргозберігаючих технологій

е) портал відкритих даних (додатковий модуль до програми ел черги)

4. Перерозподілити кошти з міського бюджету на капітальний ремонт та відкриття груп:

– створення умов на використання коштів (податків) на інфораструктуру ДНЗ від забудовників; – Закон України про сплату інвестиційного внеску, йде в бюджет розвитку; на що витрачається в освіті бюджет розвитку;

– створити фонд соціальної інфраструктури, куди б дрібні забудовники були зобов’язані сплачувати внески.

Що пропонує Українська Галицька Партія?

Позиція щодо недостатності місць у садочках

Крок 1. Відкривати нові садочки у приміщеннях комунальної власності: повернути у комунальну власність приміщення, в яких можуть функціонувати садки, та приміщення, що колись були дитсадками; зобов’язати забудовників будувати садки і безкоштовно передавати їх на баланс міста.

Крок 2. Створити короткотермінові дитячі групи на базі комунальних закладів, де є відповідні приміщення. Наприклад, у дитячих бібліотеках.

Крок 3. Створити умови для відкриття приватних садочків. В Івано-Франківську офіційних приватних ДНЗ є всього 4.

Крок 4. Запровадити принцип «гроші за дитиною». Батькам, діти яких не потрапили у державний садок, держава повинна компенсувати кошти, належні їй за законом. Ці кошти можна, до прикладу, перераховувати приватному садочку, який відвідує дитина, як часткову оплату за її навчання або ж для компенсації послуг няні. Бо держава дошкільну освіту гарантує всім дітям, але не всі цим правом можуть скористатись.

Крок 5. Розробити стратегію розвитку дошкільної освіти, куди включити аналіз потреби населення у ДНЗ, щоб можна було прогнозувати необхідну кількість місць у садках, а не вирішувати проблему, коли вона вже настала.