Благодійні внески

Суть проблеми

Від безгрошів’я страждає якість садочка

У сучасних умовах відсутності достатньої кількості місць у садочках навіть ті діти, які потрапили в садок, не можуть отримувати освітні послуги належної якості за рахунок коштів місцевих бюджетів. Недостатнє фінансування та його непрозоре використання призводять до того, що керівники садочків звертаються до батьків за дофінансуванням у вигляді «добровільно-примусових благодійних внесків».

Всі підстави для процвітання корупції

Зазвичай батьки надають кошти до ДНЗ у готівковій формі, і ці кошти не документуються відповідно до вимог законодавства, щоб стати підставою для публічної звітності.

Недостатнє фінансування та його непрозоре використання призводять до того, що керівники садочків звертаються до батьків за дофінансуванням у вигляді «добровільно-примусових благодійних внесків».

Що відбувається?

Ключові цифри

У 2014/2015 навчальному році приватні джерела, становили 3,5% від загальних витрат на комунальні дитсадки (547 млн. грн.) – ті, які були проведені через офіційні рахунки.
З 8 садочків у Галицькому районі міста лише у 2 зазначено наявність благодійних внесків, тоді як у Залізничному з 17 садочків – у 16-ти, у Личаківському з 14-ти – у 13, у Франківському з 23 садків – у 19.
Моніторинг усіх садочків Тернополя про наявність сайту показав, що з 37 закладів у місті лише один має власний сайт. На цій інтернет-сторінці представлено фінансово-матеріальне забезпечення садка з бюджетних та позабюджетних коштів лише за перші 9 місяців 2017 року.

Як так сталося?

Аналіз ситуації

  1. Сьогодні в Україні найбільше дітей отримують дошкільну освіту у комунальних ДНЗ, фінансування яких здійснюється з місцевих бюджетів. Тобто власником і розпорядником коштів є управління освіти відповідних місцевих органів влади. Зарахування та витрати коштів здійснюється централізованою бухгалтерією до спеціального та загального фондів кошторису кожного ДНЗ. Кошти з бюджету надходять до загального фонду, а на спеціальний рахунок садка зараховують кошти:
    за платні послуги (освітні послуги, оренда приміщень)
    благодійні внески (зокрема, від батьків)
    гранти і дарунки та ін.
  2. Використання коштів загального фонду є негнучким, оскільки такі кошти не можна переорієнтувати на інші напрямки, окрім цільового призначення, визначеного у кошторисі. Керівники ДНЗ мають обмежений вплив на зміну призначення цих коштів.
  3. Благодійні кошти, що потрапили до каси ДНЗ чи на на спеціальний рахунок ДНЗ у Держказначействі, ураз набувають статусу бюджетних. Їх відносять до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (згідно з ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України). Називають такі надходження благодійними внесками й витрачають, дотримуючись не лише бюджетних нормативів, а й законодавства про благодійництво.
  4. Для кожного траншу зі спецрахунку необхідно отримати з органу Держказначейства Довідку про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Державної казначейської служби України.
  5. Бюрократичні процеси, тривала і трудомістка процедура отримання коштів зі спецфонду створюють багато труднощів для керівників ДНЗ. У цих умовах основний шлях, яким користуються керівники ДНЗ, це залучення батьківських коштів на умовах “примусової благодійності” у готівковій формі. Усе це спровокувало появу позаоблікових фондів садків та фондів груп.
  6. У результаті проблеми корупції у дошкільній освіті лише поглибилися, оскільки до недосконалого механізму бюджетного фінансування додалося ще неврегульоване надходження фінансових потоків від батьків.
  7. Благодійні внески не потрібно ототожнювати з оплатою послуг, а саме харчування, екскурсії, платні вистави. Кожен навчальний заклад повинен мати затверджений та розташований у доступному місці перелік платних послуг, договір про постачання яких з батьком дитини укладається особисто. Відповідно, оплата за платні послуги відноситься до власних надходжень 1 групи (надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством) та зараховується до спеціального фонду закладу.
  8. Необхідною складовою ефективного функціонування механізму прозорого фінансового управління ДНЗ є створення Батьківських рад з розширеними повноваженнями, як окремих суб’єктів освітньої сфери.

Що в сусідів?

Досвід інших країн

У Естонії існує система електронного врядування. Електронне урядування поєднує усі системи (вибори, адміністративні послуги…), в тому числі туди входить освітня платформа. Системи взаємодіють одна з одною через захищені канали зв’язку (X-road). За ID-карткою, естонці можуть подивитись, яка кількість вчителів якої кваліфікації у певній школі (чи садку), скільки дітей і як багато з них передчасно покинули заклад, як заклад розпоряджається виділеними державою грошима, які підручники обирає і по якій програмі веде навчання.

Що можна зробити?

Варіанти рішень

  • Створення благодійних фондів.
  • Створення громадських організацій.
  • Створення ФОПів,
  • Механізм прозорої взаємодії в фінансовому управлінні садочками:
  • Закріплення за батьками можливості впливу на освітній процес в офіційний спосіб шляхом утворення легітимних суб’єктів,
  • наділених юридично правами та обов’язками – батьківськими радами з розширеними повноваженнями.
  • Благодійні кошти повинні мати цільовий характер і спрямовуватися на навчально-виховну діяльність садка (освітні послуги, просвітницька література, навчальні посібники, мультимедійна апаратура, демонстраційні засоби та обладнання, навчально-виховні заходи, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, спортивні інвентар та майданчики тощо).
  • Планування, розподіл та використання акумульованих у садочків коштів повинні відбуватися зрозуміло, прозоро та відкрито.

Що пропонує Українська Галицька Партія?

Позиція щодо благодійних внесків у садочках

Крок 1. Автономізувати садочки, щоб вони самостійно змогли визначати напрями руху коштів, закуповувати товари, роботи, впроваджувати інноваційні підходи в управлінні.

Крок 2. Розширити повноваження батьків – батьки матимуть змогу брати участь у визначенні директора навчального закладу, у стратегічному плануванні, впливатимуть і моніторитимуть діяльність дитсадків.

Крок 3. Створити єдину систему прозорого використання коштів – є універсальні електронні системи для спрощення та прозорості управління у навчальних закладах.

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!