Суть проблеми
Гроші рухаються “згори”
Відсутність фінансової автономії у школах зробила їх заручниками розпорядників коштів, склалася ситуація, коли директор, відповідаючи за забезпечення закладу освіти, не мав права впливати на розподіл статей витрат. Розподіл коштів “зверху” лише призводив до їх неефективного використання. Це сприяло появі низки додаткових проблем: недостатнє матеріально-технічне забезпечення шкіл; збір “благодійних внесків” (які ніде не обліковувалися) на поточні потреби з батьків, відсутність у керівників базових знань щодо фінансового менеджменту тощо.
Забагато важелів у центру
Централізоване управління освітою перетворило їх на інстанцію, яка керує всіма сферами життєдіяльності закладів освіти (призначення керівника, розподіл фінансів, формування штату працівників, контроль успішності учнів тощо). Централізованість системи управління закладами освіти, поруч із зловживанням зі сторони органів управління освітою усіх рівнів, породила одночасну неспроможність вирішити елементарні проблеми шкіл на місцях. Директори сприймають патерналіське ставлення до своєї діяльності на посаді керівника зі сторони органів управління освітою як належне, хоча це перешкоджає їм використовувати можливості для фінансової незалежності.
Побори у школі – це не автономія
Для деяких директорів важливими є заміна вікон або даху в школі, ніж розробка прогнозного фінансового планування.
Досі має місце відсутність ефективної участі батьків у діяльності закладів освіти. Протягом десятиріч співпраця школи та батьків зводилася до “збору-здачі” благодійних внесків на ремонт, подарунки та забезпечення інших нагальних потреб закладів освіти. Для деяких директорів важливими є заміна вікон або даху в школі, ніж розробка прогнозного фінансового планування.
Не грошима єдиними…
Автономія школи – це не фінансова автономія, це ще й побудова команди, вирішення конфліктних ситуацій, стимулювання працівників тощо.
Що відбувається?
Ключові цифри
Як так сталося?
Аналіз ситуації1.
Що в сусідів?
Досвід інших країн
Естонія
Співпраця вчителів всередині освітнього закладу. Вчительський колектив – приклад для дітей. Завдання директора: організувати командну роботу педагогів, що дозволяє, краще розкривати їхній потенціал. Весь колектив об’єднується у невеликі робочі групи, кожна з яких має свій напрямок.
Кожна школа розробляє власну програму навчання відповідно до державної. Муніципалітети дуже сильно конкурують між собою за кожного учня.
Вчительська група сама ухвалює рішення, як розв’язати ту чи іншу проблему. Вчителі активно беруть участь в програмах обміну, шукають для себе курси підвищення кваліфікації – на це виділяється 1% з зарплатного фонду, який фінансує держава. Директор контролює лише шкільний бюджет, підсумовує та аналізує робочий процес, мотивує підлеглих. Школи приймають рішення щодо навчальної програми і брати на роботу чи звільняти вчителів. Кожна школа розробляє власну програму навчання відповідно до державної. Муніципалітети дуже сильно конкурують між собою за кожного учня – інакше вони втрачають не лише субвенцію на цього учня, але й мусять платити іншому муніципалітету. Аби втримати учнів, школи і гімназії намагаються залучити найкращих вчителів і запропонувати цікаві курси.
Німеччина
Школи самостійно приймають рішення про тривалість уроку, навчальну література яка на ньому використовується, та наявність домашніх завдань. Законодавством кожної федеральної землі передбачено, що в державних школах працюють кілька видів органів управління. Крім вчительських конференцій та вчительських рад, обов’язковими є й батьківські конференції, школярські конференції, а також шкільні конференції. Шкільний комітет делегує своїх представників у батьківські комітети на регіональний, а також на земельний рівні. Представники батьків на рівні землі, відповідно, співпрацюють із земельним міністерством освіти. Також в законі визначено, що батьківські комітети у школах представляють інтереси батьків, збирають та представляють керівництву школи або на шкільних конференціях побажання та пропозиції батьків, беруть участь у засіданнях шкільних конференцій (“комітетів”).
Крім вчительських конференцій та вчительських рад, обов’язковими є й батьківські конференції, школярські конференції, а також шкільні конференції.
Нідерланди
Владу делегують найнижчому рівню органу управління, він обирає певне коло повноважень, які делегуватиме. Компетентний орган може делегувати керівникам школи або директору влади свої повноваження щодо прийняття рішень у школі, але в будь-якому випадку відповідальність за прийняття рішень зберігається за ним. Децентралізація сприяє як формальному (участь на зборах, у батьківських комітетах), так і неформальному залученню батьків (благодійні внески, контроль за фінансовими витратами школи), наслідком чого може стати посилений контроль за навчальною діяльністю учня вдома. Автономія школи надає адміністраторам освіти, директорам школи ширше коло можливостей (наймати, підвищувати кваліфікацію, оцінювати та звільняти працівників, розподіляти кошти на шкільні потреби) та відповідальність за управління школою.
Що можна зробити?
Варіанти рішень
Серед основних завдань органів управління освіти передбачити:
– формування шкільної культури та навчального середовища – демократичні принципи управління, активна комунікація та відкритість у спілкуванні з усіма учасниками навчального процесу.
– Розробка індивідуального статуту закладу освіти, що є індикатором демократизації процесу управління, ідентифікації та пошуку індивідуальності закладу освіти.
– В статуті закладу слід передбачити: сферу делегування повноважень та можливості реалізації для директора, педагогів, батьків, учнів; залучення учителів, учнів, батьків до участі у прийнятті рішень загальношкільної ваги і формуванні планів розвитку школи;
Що пропонує Українська Галицька Партія?
Позиція щодо автономії у школі
КРОК 1. Здійснити моніторинг освітньої сфери та формування напрямів її розвитку.
КРОК 2. Створити орган управління освітою та ініціювати передачу майна у власність ОТГ.
КРОК 3. Ініціювати надання автономії закладам освіти.
КРОК 4. Створити освітні округи і опорні школи.
КРОК 5. Здійснити оцінку якості освітнього процесу.