Мені 42 роки. З дитинства знала, що буду лікаркою — хотіла рятувати людей. Так і сталося: після завершення медичного університету пройшла інтернатуру і зараз працюю неонатологинею.
Робота медика важка: психологічно і фізично, тому я завжди намагаюся підтримувати колег. Мене завжди дивувало те, що цього не робить профком. Чомусь у нашій лікарні говорили тільки про обов’язки працівників, але не про права.
Коли ж почали говорити про переобрання профспілкового комітету, то було складно, але тим не менше, у нас вийшло — працівники проголосували за новий склад. Мене обрали заступницею голови профкому. Зараз я називаю це “переворотом у пологовому”. Перше, що ми зробили — почали працювати на хороший імідж цієї структури, і до нас потяглися люди. Пізніше ми відстоювали права медиків, допомагали їм отримати соціальні гарантії, страхування.
Моя робота – дбати про новонароджених. Але я піклуюся не тільки про них, а й про медичний персонал — мене у відділенні називають “другою мамою”.
Я ніколи не стояла остронь подій — чи то міста, чи країни, але моя професія не дозволяє мені більше часу віддавати громадській діяльності. Незважаючи на це, завжди стараюся бути там, де належить бути свідомому громадянину.
Беру участь у всіх важливих мітингах, як-от: захист мови, збереження української державності. Ми з чоловіком були активними учасниками Майданів — стояли на мітингах, допомагали коштами, привозили продукти. Досі допомагаємо пораненим воїнам.
Йду в депутати, бо хочу працювати над тим, щоб у медичних працівників були хороші умови праці, а також визнання і гідне ставлення з боку держави й пацієнтів.
Більше про Світлану Граф можна дізнатися за посиланням.