Мені 45 років. Народився в Івано-Франківську. Деякий час працював у карному розшуку, пізніше служив у відділі по боротьбі з бандитизмом. На пенсію пішов з посади заступника начальника відділу.
Коли прийшла війна, взагалі не вагався чи йти – я мав підтримати своїх друзів і мав допомогти країні. Демобілізувався і повернувся до рідного міста.
Відразу ж зайнявся громадською діяльністю, оскільки побачив, як міська рада у незаконний спосіб “пропихала” забудову вулиць Макогона – Крайківського. Не міг мовчки спостерігати за цим і почав боротьбу разом із громадою. Будівництво незаконної забудови вдалося зупинити аж через суд.
Було важко, мене намагалися дискредитувати, суди по моїх справах тривають і досі. Але тоді мене підтримала команда Української Галицької Партії — і тепер з ними я балотуюся в депутати у міську раду.
Я довіряю людям, які поруч зі мною. І, зазвичай, це – молодь. Вони не “забруднені” ані політикою, ані зв’язками, ані корупцією. Моїй дитині майже 16-ть, і я хочу, аби її майбутнє будували саме такі люди.
Я хочу, аби люди, яким довірять місто чи село, працювали не на телебачення. А справді зробили для міста потрібні зміни.
Так хочемо у Європу, то маємо бути сильними і не корумпованими.
Балотуюся в депутати, бо теперішня влада не відстоює інтереси громади.
Мій план на депутатство виглядає так: