Бюджет недоРозвитку

 Або чому у Львові гроші на соціально-економічний розвиток “перекидають” на перекриття дефіциту місцевого бюджету. 

У прийнятті бюджету розвитку Львова щороку виникають  одні і ті ж проблеми. Якщо їх виокремити, то їх дві – порушення процедури прийняття і нецільове використання бюджету розвитку впринципі.

Порушення процедури

Обговорення таких, очевидно важливих документів, як прийняття бюджету розвитку, а сьогодні ми говоримо про  1.7 мільярдів гривень наших з вами податків, гарантує закон і Статут Львова. І головне – вимагає оприлюднення документу за 20 днів до його голосування.

Очевидно, аби можна було фінансовий документ вивчити, внести пропозиції до нього як депутатам, так і звичайним мешканцям. Чи, наприклад,  перевірити доцільність фінансування того чи іншого об’єкта. Одним словом, перевірити всі пропозиції від економічного департаменту ЛМР щодо пропонованого бюджету.

Але на практиці ми отримуємо зовсім іншу картинку: проект бюджету львівські депутати отримали у суботу, 22 грудня. Тобто на його формування і обговорення (не) відповідно до законодавства, Статуту Львова, бюджетної резолюції, був аж 1 робочий день  – середа.

І так з року в рік. В чому непослідовність тут міського голови Львова? А в тому, що фракції партії, де він є лідером, у місцевих радах по всій Україні і у Верховній раді НЕ голосують за рішення про бюджет, коли є процедурні порушення. Як наприклад, у Києві https://www.chesno.org/t/43/manoilenko-kyivrada.html.

Натомість у Львові, де мером міста є лідер партії Самопоміч його партійці відверто критикують в усіх інших українських містах. Подвійні стандарти, не інакше.

Тому фракція Української Галицької Партії у ЛМР закликає депутатів не підтримувати цей бюджет без додаткового обговорення між собою та громадою міста.

Нецільове використання     

Основним призначенням бюджету розвитку міста є фінансування капітальних видатків, які спрямовують на соціально-економічний розвиток міста, виконання інвестиційних проектів, розвиток історико-культурних об’єктів тощо, тобто на розширене відтворення. Тоді як на практиці кошти бюджету розвитку здебільшого використовуються на фінансування поточних видатків, поповнення статутних капіталів підприємств та покриття дефіциту місцевого бюджету за рахунок місцевих позик чи інших запозичень.

Бюджет розвитку Львова у 2019 році становитиме 1,871 млрд грн, з них:

  1. 1,432 млрд грн – за рахунок коштів, що передаються із загального фонду до бюджету розвитку;
  2. 140 млн грн – інвестиційний внесок на розвиток соціальної інфраструктури міста (у 2018 р. – 141 млн грн);
  3. 115 млн грн – кошти від продажу майна, що перебуває у комунальній власності (у 2018 р. – 100 млн грн);
  4. 153 млн грн – кошти від продажу земельних ділянок (у 2018 р. – 90 млн грн).

Натомість надходження від оренди комунального майна становлять настільки критично низьку частку доходів бюджету розвитку, що навіть не виділені окремим рядком. Це свідчить про неефективне управління міським комунальними майном, бо у нас:

  • часті випадки безкоштовного виділення земельних ділянок
  • безоплатне або копійчане користування комунальним майном
  • безпідстав­не звільнення забудовників від сплати інвестиційних внесків, унаслідок чого частка інвестиційного внеску становить менше 10% у бюджеті розвитку на 2019 рік.

Українська Галицька Партія не раз наголошувала, що майно у Львові, коли вже і продавати, то у 3-4 рази дорожче, аніж це робиться зараз. Також разом із економічною групою партії ми вимагаємо переглянути список усіх, хто має спрощену оренду (тих, хто платить символічну 1 гривню).

Наразі, у Львові вже звикло за рахунок коштів бюджету розвитку відбувається не стільки фінансування стратегічно важливих інвестиційних проектів, скільки здійснення різноспрямованих поточних видатків, тобто банально – фінансування ЖКГ.

Зокрема, у видатках бюджету розвитку передбачені кошти на поповнення статутного капіталу комунальних підприємств на виконання гарантійних зобов’язань з платежів за міжнародними кредитними угодами в сумі 455 млн грн. Крім того,  в наступному році планується розпочати будівництво сміттєпереробного комплексу, що потягне додаткові видатки з бюджету міста на 2019 рік на загальну суму 140 тис грн, а разом із підписанням кредитної угоди, передбачає збільшення боргових зобов’язань міста на 25 млн євро. Аби розуміти масштаби кредитів, уже зараз кожен львів’янин винен понад 5 тисяч гривень кредиту. І це без врахувань нових позичок.

А це посилює загрозу подальшого зростання боргової залежності міста. Це свідчить про неспроможність міської економіки жити  без зовнішніх запозичень. Особливо небезпечним у цьому контексті є прагнення місцевої влади наводити приклади окремих європейських міст, в яких частка боргових зобов’язань у доходах міського бюджету є значно вищою, ніж у Львова. По-перше, таке порівняння є недостатньо коректним з огляду на різну стійкість до кредитних ризиків, якою володіють українські міста, з одного боку, та європейські, з іншого. По-друге, у Львові, як і в жодному іншому українському місті, не налагоджено якісної системи управління борговими ризиками, яка включає заходи зі стратегування, планування та адміністрування боргової політики міста, формування її інформаційного та кадрового забезпечення тощо. Натомість, у великих європейських містах такі системи доволі успішно функціонують вже протягом багатьох десятків років.

Яскравим прикладом недостатньо ефективної боргової політики Львова може слугувати запозичення коштів міжнародних фінансових організацій на закупівлю пасажирських автобусів і будівництво сміттєпереробного заводу.

В обох випадках кошти на вказані цілі можна було залучити від приватних інвесторів, які, до того ж, забезпечили б бездотаційне функціонування відповідних об’єктів міської економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Натомість, міська влада, залучаючи значні фінансові ресурси за кредитними угодами, не має належного обґрунтування ефективності функціонування відповідних об’єктів, що дає всі підстави для висновку про фактичну неминучість додаткових видатків з міського бюджету на поповнення статутних капіталів усе нових комунальних підприємств, зокрема ЛКП «Зелене місто» і сміттєпереробного заводу. Так, щорічне дофінансування з міського бюджету на функціонування сміттєпереробного  комплексу складатиме приблизно 85 млн грн.

Щодо транспорту, то аргументація на користь аналогічної практики в європейських містах не містить ані порівняння вартості проїзду для пасажирів, яка в європейських містах є принаймні утричі вищою, ані обсягів доходів міських бюджетів, за якими європейські міста перевищують Львів подекуди в десятки разів. До того ж, вони мають можливість отримувати дотації та гранти з бюджету ЄС.

Крім того, в ЄС фактично відсутня практика щорічного дотування з міських бюджетів комунальних підприємств, які обслуговують житлово-комунальне господарство, що дає змогу спрямовувати відповідні бюджетні ресурси на субсидування міського пасажирського транспорту. Так, аналоги львівських теплоенерго та ЖЕКів в європейських містах майже повністю є беззбитковими і не потребують дотацій з місцевих бюджетів: теплогенеруючі підприємства функціонують в режимі відкритої конкуренції, а за їх послуги майже повністю сплачують кінцеві споживачі, а житлово-комунальне господарство в цих містах адміністру­ється широко розгалуженою мережею ОСББ, кондомініумів, житлових спілок, житлових кооперативів тощо, які не претендують на кошти міського бюджету (крім співфінансування окремих заходів з підвищення енергоефективності).

Наприклад, у бюджеті розвитку на 2019 р. передбачено 356,7 млн грн. (майже 25% усього бюджету розвитку) на фінансування житлово-комунального господарства й інфра­струк­тури. Значну частину цієї суми можна було б спрямувати на впровадження заходів з енергоефективності. Але для цього потрібно впровадити реальні реформи в житлово-комунальному секторі міста, передусім, спрямовані на стимулювання створення ОСББ.

Зважаючи на неефективне використання бюджетних ресурсів у Львові склалася критична ситуація із розвитком соціальної інфраструктури. Зокрема, місто Львів є одним з найбільш проблемних в області в питанні охоплення дітей дошкільною освітою – майже 10 тис. дітей перебувають у черзі. І це при тому, що у Львові продовжує активно розвиватися житлове будівництво. Так, упродовж 2015 р. у місті прийнято в експлуатацію 433 нових житлових будинків на 7059 квартир, у 2016 р. – прийнято в експлуатацію 315 нових житлових будинків на 6265 квартир. Водночас, як повідомили в управлінні освіти Львівської міської ради, за 10 років у м. Львові було збудовано лише другий корпус на 40 місць дошкільного навчального закладу і жодної школи. За таких умов, при введенні в експлуатацію значної кількості житла та видачі забудовникам нових містобудівних умов та обмежень, навантаження лягає в основному на діючу соціальну інфраструктуру. А її вже критично  мало.

Аналіз цьогорічного проекту бюджету розвитку, маючи лише 4 дні для його ознайомлення, з яких три – офіційні вихідні, дає підстави вважати, що існуючий бюджет розвитку жодними чином не сприяє реалізації збалансованої економічної політики міста, яка, з одного боку, спрямована на вирішення лише окремих точкових проблем, а, з іншого, орієнтується на подальше накопичення боргів. Тож фракція УГП у ЛМР за нього голосувати не буде.

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

[recaptcha]

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

[recaptcha]