Більше боргів, економіки в тіні і підстав для еміграції...

Експерти економічної групи проаналізували бюджет-2019 і попереджають про політику соціального популізму і накопичення боргів.

У вересні Кабмін презентував основний фінансовий документ країни – проект Державного бюджету на 2019 рік. Експерти економічної групи проаналізували новий бюджет і дійшли висновку, що за своєю структурою він кардинально не відрізняється від бюджетів попередніх років.

“Проект не містить жодних радикальних податкових новацій, які б могли покращити середовище розвитку підприємницької діяльності, знизити критично високий рівень тінізації економіки і збільшити обсяги податкових надходжень у державний і місцеві бюджети. При цьому постійне зростання видатків соціального спрямування на тлі зменшення видатків на розвиток, покриття дефіциту за рахунок зростання державного боргу, характеризує бюджетну політику від державного до місцевого рівнів як «політику проїдання”,- каже експертка економічної групи УГП Андріана Шехлович.

Доходи і видатки залишилися ті самі, що й перед децентралізацією. Отже, неминуче подальше поглиблення економічних проблем, які не вирішувались у попередні роки.

Макроекономічний прогноз

Кабмін заклав макроекономічний прогноз, який передбачає зростання реального ВВП на 3%, рівень споживчої інфляції – 7,4 %, курс долара на кінець 2019 р. – 29,4 грн/дол., що є досить малоймовірно, оскільки у попередні роки спостерігалося відхилення динаміки макропоказників відносно прогнозу у гіршу сторону, передусім за рахунок девальвації із зростанням інфляції гривні.

Прогноз доходів на 2019 рік – 1008,4 млрд гривень. Це на 95,9 млрд грн або на 10,5 % більше, ніж у 2018 р. Це незначне зростання, але відбувається воно не за рахунок реальних реформ у бюджетній чи податковій сфері, а через інфляцію (7,8 %) і підвищення мінімальної зарплати (з 1 січня 2019 року – 4173 грн).

Основні надходження до бюджету

Найбільше очікування – податкові надходження, зокрема, ставок чи бази оподаткування, радикальних змін не відбулося. Зокрема, запровадження податку на виведений на капітал, дискусії навколо якого тривають більше року, у 2019 р. так і не очікується. Натомість в Україні і надалі діятиме класична модель прямого оподаткування прибутку підприємств. Серед її загальновідомих недоліків експерти УГП називають проблеми з накопиченням збитків підприємствами та агресивні схеми податкового планування, що використовуються великими компаніями для уникнення оподаткування. Сьогодні лише 5 % компаній в Україні сплачують податок на прибуток підприємств, це пояснює низькі доходи від цього податку щодо ВВП. Прогнозні надходження податку на прибуток складають лише 92,6 млрд грн (зростання на 13,2 % у порівнянні з 2018-м).

Традиційно основним джерелом надходжень до держбюджету є ПДВ. Його планується отримати 434 млрд гривень. Суми податку, сплачені із ввезених імпортних товарів (339,4 млрд грн), переважають над сумами податку, сплаченим із вироблених в Україні товарів (94,6 млрд грн), що свідчить про значну імпортозалежність доходів державного бюджету. При цьому, основа українського товарного експорту – сировинні товари й товари з низькою доданою вартістю (недорогоцінні метали, мінеральні продукти та сільськогосподарська сировина, які формують понад половину експорту країни).

На другому місці серед джерел податкових надходжень держбюджету – акцизний податок (заплановано отримати 133,7 млрд гривень). У структурі надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів переважають надходження від продажу тютюнових виробів (більше 50 %), натомість у надходженнях акцизного податку від ввезених в Україну підакцизних товарів домінуючою є частка надходжень від імпорту нафтопродуктів та скрапленого газу (приблизно 70 %). При цьому, приріст надходження від акцизного податку зумовлений плановою індексацією ставок акцизу (+20 %), однак експерти УГП застерігають, що завищення акцизних ставок може спричиняти негативні наслідки: стимулювати зростання нерегульованої торгівлі алкоголем і паливо-мастильними матеріалами, а також їх тіньових ринків, не завжди супроводжуючись збільшенням надходжень до бюджету. Така світова практика.

Третє місце – за надходженнями від податку та збору на доходи фізичних осіб (106,2 млрд грн, що більше на 16,6 % ніж у 2018 р.). Це пов’язано передусім із підвищенням мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Однак через високий рівень тінізації економіки в Україні значні обсяги ПДФО недоотримуються. Поширеним залишається практика неоформлення трудових відносин, виплата зарплат “у конвертах”, оформлення цивільно-правових договорів замість трудових, коли наймані працівники є ФОПами третьої групи платників єдиного податку із мінімальною сплатою ЄСВ.

Видаткова частина запланована у 1094,4 млрд грн, що на 10,7 % більше, ніж у 2018 р. Як і в попередні роки, висока частка видатків державного бюджету йде на обслуговування державного боргу, видатків на національну безпеку та оборону, необхідність покриття дефіциту Пенсійного фонду, житлово-комунальні субсидії та пільги.

За прогнозами економічних експертів УГП, очікується збільшення дефіциту бюджету з 81,8 млрд до 90 млрд гривень. Його заплановано покрити за рахунок надходжень від приватизації і спецконфіскації. Проте, як показує практика попередніх років, передбачені кошти від цих операцій зазвичай не надходять у запланованому обсязі, це змушує шукати інші джерела покриття дефіциту шляхом нарощення запозичень, які збільшують державний борг.

Потужний тиск на держбюджет чинять видатки, пов’язані із погашенням та обслуговування державного боргу – 417 млрд грн, збільшення яких пов’язано передусім із зростанням вартості боргових інструментів на фінансовому ринку для України.

Але найбільше зростання видатків експерти спостерегли у сфері оборони – 101,4 млрд грн. (на 17,8 % у порівнянні з 2018-им). Таке зростання видатків у цих сферах є цілком виправдано в умовах ведення військових дій на Донбасі та посилення ризиків підривної діяльності в рік подвійних виборів.

Видатки у сфері соцзахисту плануються на рівні 177,6 млрд грн (зростання 18,3 %). На субсидії заплановано витрати 55 млрд грн, що майже на 16 млрд грн менше, ніж у 2018 р., однак, незважаючи на це, частка витрат залишається надмірно високою (при 3-5% в сусідніх європейських країнах). Більше того, можливість необґрунтовано отримувати субсидію спонукало населення
приховувати реальні доходи, що розширило частку тіньової економіки.

Буде більше грошей на освіту. Заплановано збільшити фінансування на 15,9 % у порівнянні з минулим роком з 95,4 млрд грн до 110,6 млрд грн.

На охорону здоров’я теж заплановане збільшення на 10,2 % – з 86,9 млрд грн до 95,8 млрд., зокрема, на реалізацію низки пілотних проектів з розвитку системи екстреної медичної допомоги і розвитку амбулаторно-поліклінічної вторинної медичної допомоги.

На розвиток сільського господарства планується спрямувати 14,5 млрд грн, тоді як більшу частину грошей отримують аграрні холдинги (традиційно “Миронівський хлібопродукт” та “Укрлендфармінг”) замість підтримки дрібних та середніх фермерських господарств.

У сфері ЖКГ для функціонування Фонду енергоефективності передбачається 1,6 млрд грн, ще 0,4 млрд грн заплановано для Державної цільової програми енергоефективності, в рамках якої можна отримати «теплі» кредити. Ці суми дозволяють вирішувати накопичені проблеми на примітивному рівні. Мінімальна річна потреба сягає 20-30 млрд грн, тобто у 10 разів більше ніж передбачено.

Грошей на дороги, як завжди, бракуватиме. За розрахунками фахівців «Укравтодору», для відновлення і забезпечення функціонування доріг лише державного значення треба 600 млрд гривень (потребують ремонту 90 % з 49 тис. км). А у проекті бюджету на це передбачено лише 17 млрд.

Зростання видатків на регіональний розвиток, зокрема, заплановано субвенцію на будівництво, реконструкції, ремонт і утримання доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності (17,7 млрд грн.). Водночас на рівні 2018-ого залишилася субвенція на підтримку інфраструктури ОТГ, хоча їх кількість
значно зросла.

Експерти УГП заявляють: суттєвих зрушень у перерозподілі фінансових ресурсів між центральним і місцевими бюджетами не відбулося! “Як і в попередні роки, більшу частину видатків планується здійснювати завдяки субвенціям з держбюджету. Це і надалі блокуватиме можливість нарощування фінансової самодостатності громад і використання власних фінансових і природних ресурсів. Разом із цим, незрозумілі надмірні витрати (по кілька сотень мільйонів гривень) на фінансування місцевих адміністрацій з незрозумілими штатами і функціями у рамках фінансової децентралізації і розвитку системи місцевого самоврядування за європейським зразком”, – підсумовує економіст-експерт Андріана Шехлович.

Представлений проект бюджету засвідчує фактичну відсутність політичної волі керівництва держави (відображену в позиції розробників) до реальних змін в економіці країни. “Як і бюджети попередніх років, цей бюджет відображає політику соціального популізму (надмірних соціальних зобов’язань держави) і, як наслідок, є бюджетом подальшого накопичення боргів. Передусім це стосується звуження сегменту ефективного малого підприємництва, розширення тіньової економіки, погіршення інвестиційного клімату і збереження дефіциту інвестиційних ресурсів, зокрема, в інноваційній сфері, високого рівня імпортозалежності економіки, переважання сировинного експорту, низької енергоефективності економіки, посилення трудової еміграції, значного рівня, збільшення кількості отримувачів субсидій тощо”, – пояснює експертка УГП Андріана Шехлович.

Це не остаточна версія держбюджету і до грудня вона може бути кардинально змінена під тиском лобіювання окремих політичних груп, які будуть намагатися виконати обіцянки напередодні виборів, та МВФ, який вимагає від уряду підняття ціни на газ.

Фото: depositphotos.com, Уніан

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!

    [recaptcha]