Андрій Рущак: “Місто – це, насамперед, люди”

“Якщо ти відчуваєш, що можеш щось робити, тоді тобі не потрібно шукати додаткової мотивації, ти береш і робиш. Є багато людей, які не можуть собі дозволити робити те, що я роблю. У когось багато часу забирає 12 дітей чи 12 га поля. А якщо у мене цього всього нема, але є можливість спробувати щось змінити, то чому не спробувати? Найбільше, що може статися – ти обміняєш частину свого часу на досвід: щоб наступного разу зробити краще або більше за це не братися, бо не вийде”, – такими словами пояснює член Ради Львівської міської організації УГП Андрій Рущак власну діяльність. Разом із тим, його досвід мотивує і спонукає до власних дій.

З чого почалася громадська активність?

Громадською діяльністю Андрій Рущак ніколи не планував займатися. Зізнається, що  змусило життя – коли зав’язався конфлікт із забудовником, що хотів звести торговий центр біля будинку, в якому Андрій проживає. У той час, три роки тому, разом із сусідами вирішив виступити проти забудовників. Але згодом зрозумів, що самі протести за місяць-два згаснуть і можуть не принести жодного результату. Тому разом з однодумцями вирішив діяти системно і доводити справу до кінця.

“Натовп мешканців не може мати ефективного представництва ні в судах, ні перед владою. Тому ми тоді прийняли рішення і заснували громадську організацію “Кращий Сихів”. А вже в межах організації, почали працювати над тим, щоб не допустити цієї забудови”, – згадує Андрій Рущак.

imgonline-com-ua-Compressed-ASydW6QgOfFDBXr

Паралельно, аналізуючи досвід інших ініціатив, він побачив, що глобально проблема не може вирішитися, якщо боротися лише проти забудови. Потрібно пропонувати альтернативи, щоб земельна ділянка не була пустирем. Так з’явилася ідея присвоєння цій території назви скверу. Фактично, її так і використовували, просто не було статусу скверу. Домогтися цього просто так не вдавалося, довелося вимагати підтримки депутатів ЛМР, блокувати сесійні трибуни. Нарешті, коли території був присвоєний статус скверу, стало зрозуміло, що тут вже забудови не буде і МАФів також не поставлять.

Так на місці конфлікту облаштували сквер Гідності, який з великими зусиллями, але таки вдалося “відвоювати”.

“Кращий Сихів” має три напрями роботи

В межах роботи ГО “Кращий Сихів”, Андрій, разом з сусідами, крім скверу, взявся й за інші речі. Зараз організація має три напрями роботи. Сихівчани надалі працюють над кращими просторами, і мова йде не лише про Сквер Гідності. Це також парк Святого Папи Івана Павла ІІ, площа Довженка, сквер на Вашингтона.

23231534_1577269855667067_7646801687613099183_n

Другим напрямом є формування кращих спільнот. “Ми вважаємо, що хороший якісний простір має впливати на покращення взаємодії між людьми, на відчуття того, що місто – це не лише площі, кафешки, будинки… Це, насамперед, люди і їхні об’єднання. Саме такі спільноти будуть краще дбати про свій район та місто. Це дуже пов’язані речі”, – пояснює Андрій.

І третє, чим займається “Кращий Сихів”, – це питання сміття. “Ми говоримо про проблему самого продукування сміття. Тобто, які побутові відходи люди створюють у процесі життєдіяльності і що з цього можна використати як вторсировину. Тому для “Кращого Сихова” також важливий сталий розвиток і, як один з його складників, – підвищення рівня екосвідомості, принаймні серед мешканців Сихова”, – розповідає мій співрозмовник.

Що таке стратегія креативного міста?

Влітку у Львові розпочали розробку стратегії креативного міста, яка мала б бути втілена до 2027 року. Ініціатори – представники бізнесу, які перед тим розробляли стратегію конкурентоспроможності міста до 2017 року. Андрій Рущак, як представник ГО “Кращий Сихів”, також у робочій групі розробників.

“Це дуже широка стратегія. Думаю, певні напрацювання будуть вже до кінця цього року. І якщо не буде ніяких несподіванок, то це має бути доволі якісна річ. Там буде стратегічно та тактично прописано, що нам потрібно робити, аби досягнути тієї мети, яку ми собі поставили”, – розповідає Андрій.

Як представник ГО “Кращий Сихів” Андрій прагне зробити цю стратегію максимально інклюзивною. “Якщо пишемо стратегію для міста, то вона повинна представляти інтереси якнайширшого кола мешканців. Це питання є дуже актуальне для сихівчан. Звичайно, ми як організація не маємо представників з абсолютно всіх прошарків мешканців нашого району, але за три роки вже приблизно знаємо, які є больові точки і на що варто звертати увагу”, – пояснює партієць УГП.

Нам потрібно переосмислити принципи діяльності садків, шкіл, університетів.
Які можливості ми даємо дорослим людям, щоб вони могли, за бажання, завжди продовжувати навчатися?

Не менш важливим питанням, яке сихівчани намагаються донести під час формування стратегії, є освіта. “Мова йде не про брак місць у садочку чи погані туалети в школах. Я говорю про загальносвітову проблему переосмислення системи, яка працювала в ХХ столітті для забезпечення тоді актуальних потреб. Ми досі продовжуємо готувати людей, які могли б працювати на заводах і споживати якийсь масовий продукт. Тоді школа була придумана для цього, але час іде і суспільство змінюється. Як нам говорити про розвиток креативності та розвиток індивідуальності? Як сприяти самовираженню людей, починаючи з раннього віку, і підтримуючи їх до смерті в цьому? Нам потрібно переосмислити принципи діяльності садків, шкіл, університетів. Які можливості ми даємо дорослим людям, щоб вони могли, за бажання, завжди продовжувати навчатися? Звісно, зараз є достатньо можливостей вчитися самому, для цього потрібно просто мати Інтернет. Але ми хочемо допомогти будувати спільноти, на основі освітніх зацікавлень. Люди повинні мати місця, де вони можуть збиратися, говорити, обмінюватися ідеями та думками. Саме тому важливо облаштовувати сквери та інші публічні місця, які можна для цього використовувати”, – пояснює Андрій.

19748823_1466141606779893_4777049193583713844_n

За професією ІТ-шник, а душею – громадський діяч

Гроші Андрій Рущак заробляє як управлінець у галузі інформаційних технологій. Крізь фільтр свого досвіду Андрій бачить великий потенціал співпраці між міською радою та громадським середовищем – тим, яке розуміється в ІТ. Громадська рада, яку створили при управлінні інформаційних технологій департаменту розвитку Львівської міської ради ще на початку цього року, може стати інтегратором між управлінням ІТ, де є розумні вмотивовані люди, та величезною спільнотою спеціалістів, які могли би допомогти або ідеями, або реалізацією міських ініціатив. Саме тому Андрій зголосився до складу громадської ради.

“Місто – це великий сервіс, це послуга для мешканців, які за неї платять податками”

“Місто – це великий сервіс, це послуга для мешканців, які за неї платять податками. Зараз все більша кількість людей хоче не просто користуватися, а й взаємодіяти з цією послугою. Але тими способами та методами, які для неї є зручними. Чому місто не може працювати зі своїми громадянами, як хороший надавач послуг зі своїми клієнтами? Нам ніщо не заважає спробувати застосувати найкращі практики прогресивних муніципалітетів світу тут, у Львові. Експертиза є, реалізувати будь-яку систему ми можемо, питання лиш у пріоритетах. Думаю, у нас є великий потенціал і такий інструмент, як громадська рада, допоможе нам його реалізувати”, – ділиться думками Андрій.

Українська Галицька Партія – це команда, з якою по дорозі

Політичні партії – це інструмент впливу на зміни у місті, який, власне, для цього і був придуманий. Чому Андрій обрав Українську Галицьку Партію? Відповідає без сумнівів:

“Команда, яка зібралася в УГП – це люди, з якими можна реалізовувати проекти, котрі я бачу корисними у майбутньому. Ціннісно – це люди, з якими цікаво працювати і на яких я можу покластися. Я впевнений, що від них не варто очікувати неприємних несподіванок. Мені з цією партією по дорозі”.

Спілкувалася Ніна Ремінна

Останні відео

Ми у Facebook

ПОВІДОМИТИ ПРО ПОМИЛКУ

Повідомити

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!